Постанова № 33068681, 19.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа№ 910/138/2013

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Борисенко Л.О. - представник, дов. б/н від 10.09.2011;

від відповідача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2013

у справі 910/138/2013 (суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд"

до Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України

про стягнення 116 172,83 грн.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 склад колегії суддів змінено.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/138/2013 відкладено на 19.08.2013.

Згідно із ст.ст. 77, 69 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги у справі № 910/138/2013 продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2013 у справі № 910/138/2013 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 116 172,83 грн. основного боргу, 2 323,46 грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем неналежно було виконано грошове зобов'язання по сплаті по договору підряду № 17 за надані послуги; вказані відповідачем платіжні доручення підтверджують сплату заборгованості за договором № 11 від 10.07.2008.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2013 у справі № 910/138/2013 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, відповідачем перераховано позивачу за платіжним дорученням № 172 від 06.05.2009 суму 1 257 263,17 грн., із яких 859 725,60 грн. - по договору № 17 та перераховано за платіжними дорученнями: № 1 від 05.08.2009 суму 135 000,00 грн., № 280 від 02.09.2009 - суму 2 797,09 грн., № 281 від 02.09.2009 суму 100 000,00 грн, № 531 від 12.10.2009 суму 690 793,00 грн., № 823 від 30.11.2009 суму 50 000,00 грн., № 1066 від 22.12.2009 суму 100 000,00 грн., № 106 від 17.02.2010 суму 200 000,00 грн., № 173 від 09.03.2010 суму 191 797,77 грн., № 458 від 10.06.2010 суму 100 000,00 грн., № 447 від 07.06.2010 суму 50 000,00 грн.; таким чином, по договору № 17 відповідач провів розрахунків на загальну суму 2 458 402,91 грн., крім цього, надав послуги генерального підряду на суму 76 033,09 грн., у зв'язку із чим заборгованість відсутня, а є заборгованість за договором № 11 від 10.07.2008, у сумі 241 502,08 грн.

Як зазначає скаржник, підтвердженням заборгованості лише по одному договору в сумі 241 502,08 грн. є також претензії позивача, що містяться у матеріалах справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скаржника, посилаючись, зокрема, на обов'язок одержувача коштів відносити оплату відповідно до вказаного призначення платежу та наводить дані щодо віднесення одержаних платежів у рахунок виконання договору № 17.

Відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 17.06.2013 у справі № 910/138/2013 позивачем надані документи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем подано позов до суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті робіт, виконаних за договором підряду № 17 від 17.09.2008, у розмірі 116 172,83 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.09.2008 між відповідачем та Відкритим акціонерним товариством "Трест Київспецбуд" укладено договір підряду № 17.

Згідно з п.1.1 Статуту позивача, зареєстрованого 26.04.2011 номер запису 107110500016000890, у процесі перетворення Відкритим акціонерним товариством "Трест Київспецбуд" змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Трест Київспецбуд".

В п.2.1 договору № 17 сторони погодили, що в порядку і на умовах, визначених даним договором, позивач, за договором субпідрядник, бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами, на свій ризик відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації з дотриманням вимог діючих будівельних норм і правил в обумовлений договором строк виконати роботи по монтажу, пуску та налагодженню внутрішніх санітарно-технічних систем ЦТП при будівництві житлового будинку на розі вулиць Димитрова та Анрі Барбюса у Печерському районі м. Києва (далі - об'єкт).

Згідно з п.п.3.1, 3.2 договору № 17 договірна ціна робіт за договором, що виконуються позивачем за замовленням відповідача по об'єкту, є динамічною і орієнтовно складає 1 263 38,00 грн., у тому числі ПДВ; вартість виконаних робіт визначається по факту виконаних робіт.

В п.5.2 договору № 17 встановлено, що відповідач приймає виконані належним чином позивачем роботи щомісячно, шляхом підписання акту приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3, які будуть оформлені згідно з ДБН Д.1.1.-1.2000.

Відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт типова форма № КБ-2в № 2 за листопад 2008р., № 1 за грудень 2008р., № 1 за січень 2009р., без номеру: за червень - грудень 2009р. та січень 2010р., листопад 2010р. позивач виконав та передав, а відповідач прийняв роботи всього на загальну суму 2 534 436,00 грн., про що також складені довідки про вартість виконаних підрядних робіт типова форма № КБ-3 без номеру за листопад 2008р., грудень 2008р., січень 2009р., червень - грудень 2009р., січень 2010р., листопад 2010р.

Зазначені документи підписані сторонами та скріплені відбитками печаток.

В ч.1 ст.837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з п.5.7 договору розрахунки за виконані роботи з позивачем проводяться протягом 20-ти банківських днів після підписання актів виконаних робіт.

Як вбачається із матеріалів справи, акти виконаних робіт сторонами підписані у листопаді, грудні 2008р., 2009р. та 2010р, відповідно.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.5.9 договору № 17 позивач сплачує відповідачу генпідрядні послуги в розмірі 3% від загальної вартості виконаних робіт на підставі оформленого відповідачем рахунку.

Відповідно до актів здачі-прийняття наданих послуг за №№ 000049, 000032, 000016, 000041, 000033, 000034, 000056, 000035, 000051, 000040, 000030, 000067 вартість генпідрядник послуг за договором № 17 склала суму 76 033,09 грн.

У позовній заяві позивача вказує про сплату відповідачем за виконані роботи за договором № 17 всього грошових коштів у загальному розмірі 2 342 230,08 грн., у тому числі, із перерахованої 07.05.2009 суми 1 257 263,17 грн., сума 753 111,60 грн. була віднесена до договору № 17; із перерахованої 05.08.2009 суми 135 000,00 грн. суму 103 730,40 грн. було віднесено до договору № 17, а решта сум, перерахованих за вказаними платіжними дорученнями, були зараховані у виконання інших договорів; також було сплачено згідно із договором № 17: 16.10.2009 суму 690 793,22 грн., 02.09.2009 суму 2 797,09 грн., 02.09.2009 суму 100 000,00 грн., 30.11.2009 суму 50 000,00 грн., 22.12.2009 суму 100 000,00 грн., 18.02.2010 суму 200 000,00 грн., 10.03.2010 суму 191 797,77 грн., 07.06.2010 суму 50 000,00 грн., 10.06.2010 суму 100 000,00 грн.; таким чином, всього було сплачено суму 2 342 230,08 грн., у зв'язку з чим, з урахуванням вартості генпідрядних послуг, відповідачем не сплачено за виконані роботи за договором № 17 суму 116 172,83 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, у позивача та відповідача є розбіжності щодо розміру зарахування плати у рахунок виконання зобов'язання відповідача за договором № 17 із сум платежів, перерахованих відповідачем позивачу згідно із платіжним дорученням № 172 від 06.05.2009 на загальну суму 1 257 263,17 грн. та за платіжним дорученням № 1 від 05.08.2009 на загальну суму 135 000,00 грн.

В п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22, встановлено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу; повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України; платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Як вбачається із витягів із особового рахунку позивача, відповідачем у реквізиті "Призначенні платежу" платіжного доручення № 172 від 06.05.2009 на суму 1 257 263,17 грн. вказано: "За виконані БМР ж/б на розі вулиць Димитрова та А.Барбюса у жовтні-листопаді 2008р., згідно акту ф. № ПДВ-209 543,86" та у реквізиті "Призначенні платежу" платіжного доручення № 1 від 05.08.2009 на суму 135 000,00 грн. вказано: "За виконані в грудні 2008р. БМР ж/б на розі вулиць Димитрова та А.Барбюса, згідно акту ф.3ПДВ-22 500,00 грн.".

Оскільки у період жовтень - листопад 2008р. згідно із договором № 17 позивачем виконано робіт згідно із актом № 2 за листопад 2008р на суму 753 111,60 грн., а у грудні 2008р. виконано робіт згідно із актом № 1 на суму 103 730,40 грн., то позивачем правильно, відповідно до нормативного акту - згаданої Інструкції виконано вказівку відповідача у платіжних дорученнях та зараховано в рахунок виконання платіжного зобов'язання відповідача за договором № 17 суми 753 111,60 грн. та 103 730,40 грн., які були перераховані відповідачем за вищезазначеними платіжними дорученнями №№ 172 та 1.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про зарахування у рахунок виконання договору № 17 суми сплати 859 725,60 грн. із суми, перерахованої за платіжним дорученням № 172 та суми 135 000,00 грн., перерахованої за платіжним дорученням № 1 від 05.08.2009, не відповідає змісту реквізиту "Призначення платежу", зазначеному відповідачем. Докази того, що у подальшому між позивачем та відповідачем були погоджені зміни до інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу" вищезгаданих платіжних доручень, у матеріалах справи відсутні.

Посилання скаржника на підтвердження заборгованості лише по договору № 11 від 10.07.2008 у претензії позивача, не відповідають матеріалам справи, оскільки у справі є наявною копія вимоги позивача від 12.03.2012 № 355 про оплату заборгованості в сумі 241 502,08 грн. за договором № 17. Крім того, одна лише претензія не має сили доказу наявності заборгованості.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства та не відповідають матеріалам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2013 у справі № 910/138/2013 залишити без змін, а скаргу Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної ради України без задоволення.

2. Справу 910/138/2013 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.