Постанова № 33068577, 16.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2013 р. Справа№ 910/7196/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

в судове засідання представники сторін не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області

на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року

у справі №910/7196/13 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»

про повернення майна, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року у справі №910/7196/13 позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року у справі №910/7196/13 в частині, якою витрати по сплаті судового збору покладені на позивача та прийняти нову ухвалу, якою повернути суму сплаченого судового судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2013 року апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 16.08.2013 року за участю уповноважених представників сторін.

Представники сторін у судове засідання 16.08.2013 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 16.08.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Частиною 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає зміненню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є вимога Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до ТОВ «Астеліт» про зобов'язання повернути орендоване майно-частину даху площею 11,0 кв.м. та місце площею 9,0 кв.м. на даху будівлі головного корпусу заводоуправління, які розташовані за адресою: м. Донецьк, пр. Ленінський, 88 балансоутримувачу - ДП «Донецький науково-виробничий центр стандартизації. Метрології та сертифікації» за актом приймання-передачі.

Як вбачається із матеріалів справи, позовні вимоги обгрунтовані тим, що строк дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №3514/2008 від 02.09.2008 року закінчився 01.08.2011 року, про що відповідач був повідомлений листом №11-06-04-08836 від 31.08.2011 року, проте після припинення договору оренди приміщення останній не звільнив та не передав його по акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно з п. 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 02.09.2008 року до 01.08.2011 року.

Пунктом 10.6. договору останній припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з ст. 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

В обгрунтування своїх позовних вимог Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області посилається на заяву позивача №11-06-04-08836 від 31.08.2011 року, якою повідомлено відповідача про закінчення строку дії договору оренди №3514/2008 від 02.09.2008 року і дія його припиняється, в зв'язку з чим вимагав звільнити орендоване приміщення та передати його за актом приймання-передачі балансоутримувачу.

При цьому, в якості доказів надіслання зазначеної заяви подано поштове повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу від 03.09.2011 року, яке, як правильно встановлено судом першої інстанції, не підтверджує зміст поштового відправлення та не дає змоги встановити чи дійсно відповідачу була направлена саме заява №11-06-04-08836 від 31.08.2011 року.

Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Отже, враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що позивач в якості належних доказів надіслання відповідачеві зазначеної заяви про припинення дії договору оренди має подати до суду розрахунковий документ (касовий чек, поштову квитанцію), який підтверджує факт прийняття для пересилання поштового відділенням зв'язку разом з описом вкладення у цінний лист, який підтверджує зміст поштового відправлення.

Внаслідок чого, суд першої інстанції правильно встановив необхідність витребування вказаних документів (поштову квитанцію та опис вкладення кореспонденції) для з'ясування чи припинив свою дію договір оренди та чи виник обов'язок у відповідача повернути нерухоме майно.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, вимоги суду щодо надання зазначених доказів позивачем виконано не було.

Також, як вбачається із матеріалів справи, позивачем на вимогу суду не надано доказів на підтвердження зарахування до Державного бюджету України судового збору в розмірі 1 720,50 грн. та виписки про внесення позивача і відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на день вирішення спору для з'ясування чи значаться вони в єдиному державному реєстрі як юридичні особи.

Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребуванні господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки позивачем без поважних причин не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 15.04.2013 року та ухвалі від 25.04.2013 року, що перешкоджає вирішенню спору по суті.

Крім того, судом першої інстанції витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.

Однак, з вказаним висновком, колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для повернення сплаченої позивачем суми судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік підстав для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року у справі №910/7196/13.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року у справі №910/7196/13 задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року у справі №910/7196/13 змінити.

3. Резолютивну частину ухвали господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року у справі №910/7196/13 викласти в наступній редакції:

Позов залишити без розгляду.

Повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 97, код 13511245) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 720,50 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням №137 від 21.02.2013 року.

4. Справу №910/7196/13 повернути до господарського суду міста Києва.

5. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

Майданевич А.Г.