Рішення № 33068546, 21.08.2013, Господарський суд Чернігівської області

Г о с п о д а р с ь к и й с у д

Чернігівської області

14000, м. Чернігів , пр. Миру, 20, тел. 698-166

Іменем України

Рішення

20 серпня 2013 року справа №927/813/13

За позовом: дочірнього підприємства «Ружин-молоко», 13600, Житомирська область,

смт. Ружин, вул. Леніна, 68

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ратимир»,

м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63

про стягнення 16341,49грн.

Суддя Михайлюк С.І.

Представники сторін: не з’явилися

Заявлений позов про стягнення з відповідача 14490,4грн. боргу за договором поставки № 021412 від 02.04.2012р., 1542,31грн. пені, 308,78грн. 3%річних.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, направлені відповідачеві на адресу: м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63, повернулися до суду без вручення адресатові у зв’язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за наявними у справі документами.

Дослідивши матеріали, суд

в с т а н о в и в:

02.04.2012р. між сторонами укладений договір поставки № 020412, відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов’язався передавати у власність покупця (відповідач) товар партіями по накладних згідно із замовленнями покупця, а покупець зобов’язався прийняти товар, провести за нього оплату.

Згідно з частинами 1,6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, за винятком випадків, передбачених законом (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

За видатковими накладними № 4314 від 28.11.2012р., № 4434 від 10.12.2012р., № 4619 від 26.12.2012р. позивач передав, а відповідач одержав товар (продукт молокомісткий, згущений, варений, з рослинним жиром «Іриска») на загальну суму 44990,4грн.

Пунктом 6.1. договору передбачено здійснення попередньої оплати. Як вбачається з позовної заяви, позивачем переданий товар, який попередньо не оплачений відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Проте строк попередньої оплати не встановлений договором. З вимогою про здійснення попередньої оплати товару до його передачі позивач не звертався.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 693 ЦК України передбачено, що у разі невиконання покупцем обов’язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Відповідно до частин 1, 4 статті 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки продавець виконав свій обов’язок з передачі товару, незважаючи на невиконання покупцем грошового обов’язку з попередньої оплати, відповідач мав виконати такий обов’язок після прийняття товару (ст. 692 ЦК України).

Отже строк оплати товару, одержаного покупцем за наведеними накладними, наступив, з відповідача на користь позивача слід стягнути 14490,4грн. боргу.

У позовній заяві зазначено, що пеня нарахована на підставі п. 9.2. договору. Пунктом 9.2. договору поставки від 02.04.2012р. № 020412 визначено: «За порушення термінів розрахунків, передбачених п. 6.1. даного договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки». Однак п. 6.1. не містить термінів попередньої оплати.

Згідно з ч. 2 т. 625 ЦК України позивач нарахував до сплати відповідачеві 308,78грн. 3%річних. При цьому до розрахунку включені прострочені суми за накладними, які не являються підставою позову (на суми 9418,5грн., 4650грн.) Розмір 3%річних за період 14.12.2012р. – 14.06.2013р. становить 303,75грн. без урахування таких сум.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути 141490,4грн. боргу, 303,75грн. 3%річних, у решті позовних вимог слід відмовити. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст.ст. 33, 49, 64, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ратимир» (м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63, код 38137180) на користь дочірнього підприємства «Ружин-молоко» (Житомирська область, Ружинський район, смт. Ружин, вул. Леніна. 68, код 31826107) 141490,4грн. боргу, 303,75грн. 3%річних, 1557,6грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення виготовлене 21.08.2013р.

Суддя С.І. Михайлюк