Рішення № 33068395, 12.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/50/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2013 Справа № 908/1815/13

за позовом: Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання "Луч" Українського товариства сліпих (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, буд. 14)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" (69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 8)

про стягнення 172641,8 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Лавренова А.М., довіреність № 19 від 20.12.2012 р.

Суть спору:

Дніпропетровське учбово-виробниче об'єднання "Луч" Українського товариства сліпих звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № 296 від 17.05.2013 р.) до Публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" про стягнення 172641,8 грн., які складаються з 144082,41 грн. основного боргу, 15817,00 грн. втрат від інфляції та 12742,40 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1815/13, присвоєно номер провадження справи 32/50/13, з призначенням судового засідання на 12.06.2013 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Ухвалою суду від 12.06.2013 р., за клопотанням відповідача строк розгляду спору було продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 12.08.2013 р.

В судове засідання 12.08.2013 р. позивач не з'явився, про причини неявки представника суд позивач належним чином не повідомив. Представник позивача в попередньому судовому засіданні 12.06.2013 р. підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та обґрунтовує їх ст. ст. 610, 611, 612, 526, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судовому засіданні 12.08.2013 р. проти позову заперечив, а саме щодо розрахунку позивача, вважає що витрати від інфляції нараховані з порушенням, оскільки з розрахунку був виключений 2012 рік в якому була дефляція. Стосовно поставки позивачем продукції за видатковими накладними № Ф-00000227 від 28.05.2010 р. (на суму 137981,25 грн.), № Ф-00000257 від 31.05.2010 р. (на суму 963,43 грн.), № Ф-00000246 (на суму 5137,73 грн.) не заперечив.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За клопотанням представників сторін судове засідання велось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 12.08.2013 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі підписаного листа № 542 від 26 травня 2010 року між Дніпровським учбово-виробничим об'єднанням "ЛУЧ" УТОС та Публічним акціонерним товариством "Запорізький автомобілебудівний завод" про поставку продукції та підписаних до нього специфікацій № 1 та № 2, позивач зобов'язався передати відповідачу продукцію на загальну суму 144082,41 грн.

Факт отримання відповідачем цієї продукції підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними № Ф-00000227 від 28.05.2010 р. (на суму 137981,25 грн.), № Ф-00000257 від 31.05.2010 р. (на суму 963,43 грн.), № Ф-00000246 (на суму 5137,73 грн.) та довіреністю на отримання цінностей серії № 001601 від 01.05.2010 р. (копії містяться в матеріалах справи).

В листі № 542 від 26.05.2010 р. сторони обумовили, що умови оплати по специфікаціям № 1, № 2, № 1.3. здійснюються протягом 5 днів від дати отримання товару на підставі виставленого рахунку.

Однак, відповідач в обумовлений строк оплату товару не здійснив.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у передачі продукції відповідачу, а обов'язки відповідача заключаються в оплаті цієї продукції.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість за поставлену продукцію в сумі 144082,41 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 144082,41 грн. обґрунтована і підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 12742,40 грн. 3 % річних, які розраховані за період з 05.06.2010 р. по 17.05.2013 р.

Крім того, позивачем пред'явлені до стягнення 15817,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів, які розраховані за період з червня 2010 року по квітень 2013 року.

Надані розрахунки судом перевірені та встановлено, що розрахунок 3 % річних за прострочку оплати продукції, позивачем виконаний вірно, а вимога про стягнення з відповідача 12742,4 грн. 3 % річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Щодо розрахунку втрат від інфляції грошових коштів, то перевіривши наданий розрахунок, судом встановлено, що розрахунок втрат від інфляції грошових коштів позивачем виконаний не вірно.

Стосовно вимоги щодо стягнення інфляційних втрат, то слід зазначити, що відповідно до розрахунку зробленого судом до стягнення підлягає сума інфляційних втрат за вказаний період (червня 2010 року по квітень 2013 року.) у розмірі 14204,02 грн., в решті вимог слід відмовити, оскільки заявлені безпідставно.

На підставі викладеного, позов задовольняється частково.

Відповідно до п. 4.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", встановлено що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання "Луч" Українського товариства сліпих до Публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" про стягнення 172641,8 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" (69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 8, код ЄДРПОУ 25480917) на користь Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання "Луч" Українського товариства сліпих (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, буд. 14, код ЄДРПОУ 25480917) 144082 (сто сорок чотири тисячі вісімдесят дві ) грн. 41 коп. основного боргу, 12742 (дванадцять тисяч сімсот сорок дві ) грн. 40 коп. - 3% річних, 14204 (чотирнадцять тисяч двісті чотири) грн. 02 коп. втрат від інфляції. Видати наказ.

3. Стягнути з Дніпропетровського учбово-виробничого об'єднання "Луч" Українського товариства сліпих (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, буд. 14, код ЄДРПОУ 25480917) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку - 050) 3420 (три тисячі чотириста двадцять) грн. 56 коп. судового збору. Видати наказ.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "15" серпня 2013 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.