Постанова № 3306836, 28.11.2008, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-25809/08 Категорія 44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28» листопада 2008 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді: Гончарової І.А., суддів: Островської О.П., Ушакова Т.С., при секретарі: Нагорній A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного контрольно-ревізійного управління України про визнання протиправними дій та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій зазначив, що 14.08.2008 р. відповідачем Головним контрольно-ревізійним управлінням України був виданий Наказ «Про притягнення до відповідальності» № 681 - о, яким позивача звільнено з посади заступника начальника КРУ в Луганській області на підставі п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (за одноразове грубе порушення трудових обов'язків) за допущені порушення внаслідок підписання з боку замовника актів приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ - 2в за червень 2008 року, частину робіт, включених до яких, не підтверджено контрольним обміром, а також за порушення при здійсненні закупівлі обладнання.

15.08.2008 р. Головним контрольно-ревізійним управлінням України був виданий Наказ «Про внесення змін до наказу ГоловКРУ» за № 683 - о, яким були внесені зміни до Наказу ГоловКРУ від 14.08.2008 р. № 681 - о «Про притягнення до відповідальності». Пункт 2 наказу від 14.08.2008 р. викладений в такій редакції: враховуючи, що за виявленими ГоловКРУ під час перевірки діяльності КРУ в Луганській області фактами порушень, заступник начальника КРУ в Луганській області ОСОБА_1 заслуговує звільнення з займаної посади та зважаючи на його перебування на лікарняному, питання щодо притягнення до відповідальності вирішити після виходу його на роботу.

Позивач вважає, що Накази № 681 - о від 14.08.2008 р. та № 683 - о від 15.08.2008 р. про притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконними. В обґрунтування заявленого позову він посилається на положення ч. 1 ст. 148 Кодексу законів про працю України, відповідно до якого дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Стверджує, що оскільки оскаржувані накази видані Головним контрольно-ревізійним управлінням України під час його тимчасової непрацездатності, вони являють собою незаконні рішення суб'єкта владних повноважень.

Посилається позивач в своєму позові і на положення Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців (затверджений Постановою Кабінету

2

Міністрів України 13.06.2000 p. № 950). Вважає, що при виданні оскаржуваних Наказів «Про притягнення до відповідальності» № 681 - о від 14.08.2008 р. і «Про внесення змін до наказу ГоловКРУ» за № 683 - о від 15.08.2008 р. Головне контрольно-ревізійне управління України обов'язково повинне було провести відносно нього службового розслідування.

Також ОСОБА_1, посилаючись в своєму позові на п. 18, 74 - 81, 84, 92 Тимчасового положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України 28.03.2008 р. за № 274), на ч. 1 ст. 21, п. 1 ст. 41, ст. 147 Кодексу законів про працю України, стверджує, що у відповідача Головного контрольно-ревізійного управління України не має підстав притягати його до дисциплінарної відповідальності за недотримання вимог відносно тендерних процедур, оскільки під час проведення закупівлі устаткування холодильного, вентиляційного промислового (кондиціонери) та опалювальних конвекторів відповідно до Річного плану закупівель товарів, робіт і послуг КРУ в Луганській області на 2008 р. тендерним комітетом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області була повністю витримана процедура закупівель. Окрім того, як зазначає позивач, здійснення дій із закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти не належить до кола його безпосередніх службових обов'язків як працівника органів державної контрольно-ревізійної служби України. Порушення приписів Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти тягне для працівника застосування інших, ніж дисциплінарна, видів юридичної відповідальності.

Позивач ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії Головного контрольно-ревізійного управління України, які полягають в притягненні його до дисциплінарної відповідальності за результати тендеру, внаслідок проведення якого прийнято рішення закупити в Приватного підприємства «Капітал 2002» (ідентифікаційний код 32279280) спліт-системи настінного типу SAMSUNG AQ 18 FEN у кількості 14 одиниць за ціною одиниці 3490, 00 гривень на загальну суму 48860, 00 гривень, кондиціонерів віконного типу Midea MWH - 09 HR у кількості 86 одиниць за ціною одиниці 1600, 00 гривень на загальну суму 137600, 00 гривень та опалювальних конвекторів Thermor EVIDENCE 2000 у кількості 116 одиниць за ціною одиниці 1202, 40 гривень на загальну суму 139478, 40 гривень; визнати протиправними дії Головного контрольно-ревізійного управління України, які полягають в притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності за підписання з боку замовника Контрольно-ревізійного управління в Луганській області в межах договорів № 1 і № 2 від 14.04.2008 р. із Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКК-5» актів форми № КБ - 2в за червень 2008 р. приймання виконаних підрядних робіт з капітального та поточного ремонтів 7-10 поверхів будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; скасувати повністю Наказ «Про притягнення до відповідальності» Головного контрольно-ревізійного управління України від 14 серпня 2008 р. за № 681 - о; скасувати повністю Наказ «Про внесення змін до наказу ГоловКРУ» Головного контрольно-ревізійного управління України від 15 серпня 2008 р. за № 683 - о.

У судовому засіданні представник позивача, діючий на підставі довіреності, вимоги по позову підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні пред'явленому позову, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач позов не визнає, вважає його необгрунтованим, безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. В обґрунтування своєї позиції вказує, що Наказом ГоловКРУ від 04.07.2008 р. за № 279 «Про проведення перевірки» було призначено проведення перевірки окремих питань діяльності КРУ в Луганській області. Під час цієї перевірки передбачалось дослідити питання, пов'язані з використанням КРУ в Луганській області коштів на виконання ремонтно-будівельних робіт переданої на баланс КРУ частини адміністративної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки Голов КРУ видано Наказ від 14.08.2008 р. № 681-0, яким надано оцінку виявленим порушенням в діяльності КРУ в Луганській області та визначено міру відповідальності посадових осіб КРУ в Луганській області, що допустили вказані порушення.

3

Наказом ГоловКРУ від 15.08.2008 p. № 683-о «Про внесення змін до наказу ГоловКРУ» внесені зміни до наказу ГоловКРУ від 14.08.2008 № 681-о «Про притягнення до відповідальності», п. 2 якого викладено в новій редакції: «Враховуючи, що за виявленими ГоловКРУ під час перевірки діяльності КРУ в Луганській області фактами порушень, заступник начальника КРУ в Луганській області ОСОБА_1 заслуговує звільнення з займаної посади та зважаючи на його перебування на лікарняному, питання щодо притягнення його до відповідальності вирішити після виходу його на роботу».

Наказ ГоловКРУ від 15.08.2008 № 683-0, як зазначає відповідач, виданий з урахуванням листа КРУ в Луганській області від 15.08.2008 р. № 12-01-15/6554 (на який зроблено посилання в наказі ГоловКРУ) про неможливість забезпечити виконання п. 3.1 наказу ГоловКРУ від 14.08.2008 р. № 681-о, оскільки ОСОБА_1 14.08.2008 р. з 9-00 по 10-00 перебував на роботі, а в 14-00 того ж дня повідомив, що знаходиться на лікарняному (до кінця дня на роботі не появлявся).

Відповідач вказує, що відповідно до пп. 1, 2 Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950) проведення службового розслідування відносно державних службовців є правом, а не обов'язком органу (керівника установи). Тому Головне контрольно-ревізійне управління України мало право не проводити відносно ОСОБА_1 службового розслідування, а могло притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності без здійснення зазначеної процедури службового розслідування.

Зазначає, що згідно з Довідником посад керівників та спеціалістів органів державної контрольно-ревізійної служби (затверджений та введений в дію наказом ГоловКРУ від 17.02.2004 р. № 45 та погоджений Міністерством праці та соціальної політики України 18.12.2003 р.) до обов'язків, повноважень заступника начальника КРУ належить, у тому числі: здійснення у межах наданих йому начальником КРУ повноважень керівництва діяльністю управління; контролю за виконанням законодавчих та інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів Міністерства фінансів України та ГоловКРУ в межах наданих йому повноважень та компетенції; виконання доручень начальника управління. Відповідно до положень Довідника посад керівників та спеціалістів органів державної контрольно-ревізійної служби заступник начальника КРУ несе відповідальність за результати роботи управління відповідно до розподілу обов'язків між начальником управління та його заступниками тощо.

Проведеною ГоловКРУ перевіркою роботи КРУ в Луганській області встановлено низку порушень вимог законодавства при здійсненні закупівлі обладнання за державні кошти. Таким чином, як вважає відповідач, він мав всі законні права притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 як голова тендерного комітету не забезпечив проведення закупівлі установок холодильних та вентиляційних промислових (кондиціонерів) як то передбачено Тимчасовим положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Вказує відповідач і на факт вчинення ОСОБА_1 порушень при підписанні актів приймання виконаних ТОВ «ВКК-5» ремонтно-будівельних робіт за формою № КБ-2в за червень 2008 р. Наголошує: незважаючи на те, що наказом КРУ від 10.06.2008 р. № 124 створено робочу групу з питань прийняття об'ємів виконаних робіт згідно з актами форми № КБ-2в, до складу якої входив заступник начальника КРУ ОСОБА_1, останнім з боку замовника особисто підписано (без інших членів робочої групи КРУ) акти приймання передачі виконаних ТОВ «ВКК-5» ремонтно-будівельних робіт форми № КБ-2в. При цьому, проведеним в ході перевірки контрольним обміром фактично виконаних ТОВ «ВКК-5» робіт не підтверджено фактичне виконання частини робіт, включених до актів форми № КБ-2в за червень 2008 р. на суму 457201 гривень.

Відповідач також зазначає, що позиція позивача ОСОБА_1 стосовно того, що працівник КРУ в Полтавський області ОСОБА_2, за участю якого проводились

4

контрольні обміри фактично виконаних ТОВ «ВКК-5» ремонтно-будівельних робіт, не має достатньої кваліфікації, є неаргументованою. ОСОБА_2, як вказує відповідач, обіймає (обіймав на момент проведення контрольних обмірів) посаду провідного контролера-ревізора з питань будівництва КРУ в Полтавській області і має необхідний рівень кваліфікації для перебування на вказаній посаді. А отже, як доказує відповідач, ОСОБА_2 правильно виявив і оформив факт вчинення заступником начальника КРУ в Луганській області ОСОБА_1 порушення, яке полягає у включенні до актів виконаних робіт форми № КБ-2в за червень 2008 р. частини робіт, фактичне виконання яких не було підтверджено контрольними обмірами. Просить суд відмовити позивачеві в задоволенні його позовних вимог повністю.

В судовому засіданні представник відповідача надав судові пояснення, аналогічні доводам, викладеним в запереченнях на позов. Просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Наказом Головного Контрольно-ревізійного Управління України від 04.07.2008 р. за № 279 було призначено проведення перевірки окремих питань діяльності КРУ в Луганській області. Перевірку розпочато 08.07.2008 р. і закінчено 14.07.2008 р. За її результатами складена Довідка «Про результати перевірки окремих питань діяльності КРУ в Луганській області» від 14.07.2008 р. за № 24-22/04.

Під час проведення перевірки відповідачем було встановлено низку порушень при здійсненні Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області фінансово-господарської діяльності.

За результатами проведеної перевірки Головне Контрольно-ревізійне Управління України видало Наказ від 14.08.2008 р. за № 681-о, яким надало правову оцінку виявленим порушенням в діяльності Контрольно-ревізійного управління в Луганській області та визначило міру юридичної відповідальності посадових осіб Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, що допустили вказані порушення. Пунктом 2 вказаного Наказу передбачено: звільнити ОСОБА_1 з посади заступника начальника КРУ в Луганській області на підставі п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (за одноразове грубе порушення трудових обов'язків) за допущені порушення внаслідок підписання з боку замовника актів приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за червень 2008 року, частину включених до яких робіт, не підтверджено контрольним обміром, а також за порушення при здійсненні закупівлі обладнання.

Наказом Головного Контрольно-ревізійного Управління України від 15.08.2008 р. за № 683-0 «Про внесення змін до наказу ГоловКРУ» внесені зміни до Наказу ГоловКРУ від 14.08.2008 р. № 681-о «Про притягнення до відповідальності» - п. 2 Наказу від 14.08.2008 р. за № 681-о був викладений в редакції: «Враховуючи, що за виявленими ГоловКРУ під час перевірки діяльності КРУ в Луганській області фактами порушень, заступник начальника КРУ в Луганській області ОСОБА_1 заслуговує звільнення з займаної посади та зважаючи на його перебування на лікарняному, питання щодо притягнення його до відповідальності вирішити після виходу його на роботу».

Даний Наказ ГоловКРУ від 15.08.2008 р. № 683-о виданий з урахуванням листа Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 15.08.2008 р. за № 12-01-15/6554 (на який зроблено посилання в наказі ГоловКРУ) про неможливість забезпечити виконання п. 3.1 наказу ГоловКРУ від 14.08.2008 р. за № 681-о, оскільки ОСОБА_1 з 14.08.2008 р. перебуває на лікарняному.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу

5

звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Стаття 148 Кодексу законів про працю України не ставить питання про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в залежність від поінформованості власника або уповноваженого ним органу про тимчасову непрацездатність працівника. Рішення про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності під час його тимчасової непрацездатності є незаконним незалежно від того, поінформований чи не поінформований був власник або уповноважений ним орган про таку тимчасову непрацездатність під час прийняття такого рішення.

Судом встановлено, що на час видання відповідачем Головним Контрольно-ревізійним Управлінням України Наказу від 14.08.2008 р. за № 681-о позивач ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатним, а отже притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади заступника начальника КРУ в Луганській області на підставі п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (за одноразове грубе порушення трудових обов'язків) відповідачем не могло бути здійснене.

Про тимчасову непрацездатність позивача ОСОБА_1 відповідач взнав лише наступного дня, а саме: 15.08.2008 р. І в цей день 15.08.2008 p., зважаючи на факт тимчасової непрацездатності позивача, відповідач Головне Контрольно-ревізійне Управління України видав Наказ № 683-о «Про внесення змін до наказу ГоловКРУ».

Станом на 15.08.2008 р. Наказ від 14.08.2008 р. № 681-о про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення не був скасований як такий, що неправомірно виданий відповідачем під час тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 Рішення Головного Контрольно-ревізійного Управління України про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і на 15.08.2008 p., і на момент судового розгляду цієї справи в цілому залишається в силі. З огляду на мотивувальну частину та з огляду на п. 2, пп. 3.1. п.3 резолютивної частини Наказу від 14.08.2008 р. № 681-о виходить, що питання про звільнення позивача ОСОБА_1 як захід дисциплінарної відповідальності по суті вирішене.

Таким чином, суд вважає, що згідно із ч. 1 ст. 148 Кодексу законів про працю України Накази Головного Контрольно-ревізійного Управління України від 14.08.2008 р. за № 681-о та від 15.08.2008 р. за № 683-о, якими фактично оформлене рішення відповідача притягнути позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності в період його тимчасової непрацездатності, являють собою незаконні рішення.

Однією із підстав заявленого позивачем ОСОБА_1 позову стала та, що при закупівлі устаткування холодильного, вентиляційного промислового (кондиціонерів) та опалювальних конвекторів відповідно до Річного плану закупівель товарів, робіт і послуг КРУ в Луганській області на 2008 р. очолюваним ним тендерним комітетом не було допущено порушень законодавства України.

Суд

встановив:

 Наказом КРУ від 25.02.2008 р. № 37 та від 28.03.2008 № 65 визначено склад тендерного комітету КРУ в Луганській області, головою якого призначено заступника начальника КРУ в Луганській області позивача ОСОБА_1

Тендерним комітетом відповідно до вимог п. 75 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України 28.03.2008 р. за № 274) було спрямовано запити цінових пропозицій за № 01-14/3671 та № 01-14/3680 наступним суб'єктам господарювання: ПП «Капітал 2002» (м. Луганськ), ТОВ «Прогрес-ВН» (м. Луганськ) та ТОВ «Ларедо-Інреал» (м. Луганськ). Вибір для запиту цих суб'єктів господарювання, як пояснює представник позивача, обумовлювався їхньою спроможністю поставити одночасно необхідну кількість відповідного обладнання: 16 спліт-систем, 86 віконних кондиціонерів та 116 опалювальних конвекторів.

Згідно п. 2.2 запиту до суб'єктів господарювання ставилися вимоги відносно обов'язкового включення до ціни договору (окрім вартості самого товару) також і витрат по

6

завантаженню, розвантаженню, транспортуванню, установці та підключенні обладнання.

29.05.2008 р. учасниками були подані цінові пропозиції на закупівлю устаткування холодильного, вентиляційних промислових (кондиціонерів) та опалювальних конвекторів. Найнижчу ціну договору (включаючи окрім вартості самого товару також і витрати по завантаженню, розвантаженню, транспортуванню, установці та підключенні обладнання) запропонувало ПП «Капітал 2002», а саме: спліт-системи настінного типу SAMSUNG AQ 18 FEN (загальною вартістю 48860, 0 грн. з ПДВ), кондиціонери віконні MIDEA MWH-09HR (загальною вартістю 137600, 0 грн. з ПДВ), опалювальні конвектори THERMOR EVIDENCE 2000 (загальною вартістю 139478, 4 грн. з ПДВ). При цьому, надані цінові пропозиції відповідали умовам запиту. Підстав для відхилення цінових пропозицій та (або) відміни процедури запиту цінових пропозицій, і в цьому суд погоджується із позивачем, згідно вимог пп. 79, 80 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти не було, що засвідчено у Протоколах про розкриття тендерних (цінових) пропозицій від 29.05.2008 за № 5 та за № 6.

На підставі положень п. 78 та п. 84 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти з учасником, котрий подав пропозицію, яка відповідала вимогам Запиту та мала найнижчу ціну, а саме: з ПП «Капітал 2002», було укладено договори про закупівлю обладнання.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає обгрунтованою позицію позивача, що чинним законодавством щодо закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти не передбачено інший спосіб проведення процедури запиту цінових пропозицій (котирувань), ніж визначено пп. 74-81 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Зокрема чинним законодавством України не передбачається здійснення відповідного запиту до підрозділів торгово-промислової палати України на будь-якому етапі здійснення закупівлі. Тому тендерним комітетом КРУ в Луганській області вказані дії й не здійснювалися.

Суд не приймає до уваги докази Головного Контрольно-ревізійного Управління України, що позивач ОСОБА_1 має бути притягнутий до дисциплінарної відповідності за порушення положень Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, допущені ним як головою тендерного комітету при проведенні тендеру на закупівлю обладнання.

Відповідно до положень п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються: засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Згідно із ст. 147 Кодексу законів про працю України звільнення застосовується до працівника за порушення трудової дисципліни.

В ст. 149 Кодексу законів про працю України визначено: трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу».

За змістом п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства,

7

установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Таким чином, виходячи із вищезазначених положень чинного законодавства України випливає, що працівника можна притягати до дисциплінарної відповідальності лише за ті порушення, які стосуються його безпосередніх службових обов'язків.

Відповідач не зазначив суду нормативно-правового акту, яким на службових осіб органів контрольно-ревізійної служби спеціально покладається обов'язок проводити тендери на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. В вказаних запереченнях робиться лише посилання на ст. 10 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої до основних обов'язків державних службовців належать: забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції, сумлінне виконання своїх службових обов'язків тощо. В запереченнях відповідача також здійснюється посилання на положення Довідника посад керівників та спеціалістів органів державної контрольно-ревізійної служби (затверджений та введений в дію наказом ГоловКРУ від 17.02.2004 № 45), де до обов'язків, повноважень заступника начальника КРУ належить, у тому числі: здійснення у межах наданих йому начальником КРУ повноважень керівництва діяльністю управління; контролю за виконанням законодавчих та інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів Міністерства фінансів України та ГоловКРУ в межах наданих йому повноважень та компетенції; виконання доручень начальника управління. Заступник начальника КРУ несе відповідальність за результати роботи управління відповідно до розподілу обов'язків між начальником управління та його заступниками тощо та не вказав, яким конкретно актом законодавства України на заступника начальника контрольно-ревізійного управління в області покладається обов'язок проводити тендер на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, а також не зміг вказати нормативно-правовий акт, яким би передбачалася дисциплінарна відповідальність заступника начальника контрольно-ревізійного управління в області за допущені під час проведення тендера порушення.

Суд вважає, що до кола службових обов'язків ОСОБА_1 належить виконання Наказу № 37 від 25.02.2008 р., на підставі якого його було зобов'язано виступити головою тендерного комітету та провести відповідний тендер. Цей наказ позивачем було виконано. Однак за порушення приписів Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, що передбачено п. 92 цього Тимчасового положення, не передбачено притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою позицію позивача, що дії Головного контрольно-ревізійного управління України, які полягають в притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності за результати тендеру, внаслідок проведення якого прийнято рішення закупити в Приватного підприємства «Капітал 2002» (ідентифікаційний код 32279280) спліт-системи настінного типу SAMSUNG AQ 18 FEN у кількості 14 одиниць за ціною одиниці 3490, 00 гривень на загальну суму 48860, 00 гривень, кондиціонери віконного типу Midea MWH - 09 HR у кількості 86 одиниць за ціною одиниці 1600, 00 гривень на загальну суму 137600, 00 гривень та опалювальні конвектори Thermor EVIDENCE 2000 у кількості 116 одиниць за ціною одиниці 1202, 40 гривень на загальну суму 139478, 40

8

гривень, являються протиправними. Відповідно, у цій частині суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача.

Стосовно ставлення Контрольно-ревізійним управлінням України в вину позивачеві факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку при підписанні актів приймання виконаних ТОВ «ВКК-5» ремонтно-будівельних робіт за формою № КБ-2в за червень 2008 року суд вважає необхідним визначитися наступним чином.

Між Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКК-5» були укладені Договори № 1 і № 2 від 14.04.2008 p., на підставі яких ТОВ «ВКК-5» зобов'язане було здійснити підрядні роботи з капітального та поточного ремонтів 7-10 поверхів будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. В межах зазначених договорів ОСОБА_1 від імені замовника цих робіт Контрольно-ревізійного управління в Луганській області підписав відповідні акти приймання підрядних робіт форми № КБ - 2в за червень 2008 р.

Позивач доводить, що дані акти ним були підписані правильно, оскільки на момент їх підписання підрядні роботи були виконані повністю. Відповідач обстоює позицію, що на момент проведення контрольних обмірів частина включених до актів приймання робіт фактично не була виконана.

У якості доказу на користь своєї позиції позивач наводить той факт, що працівник КРУ в Полтавський області ОСОБА_2, за участі якого проводились контрольні обміри фактично виконаних ТОВ «ВКК-5» ремонтно-будівельних робіт і котрі винайшли своє вираження в Довідці «Про результати перевірки окремих питань діяльності КРУ в Луганській області» від 14.07.2008 р. за № 24-22/04, не має достатньої кваліфікації, спеціальних знань та ліцензії на проведення техніко-будівельних досліджень (експертиз) щодо встановлення фактичного виконання будівельних робіт за кількісними та якісними характеристиками.

Представник відповідача в судовому засіданні не змогла суду надати доказів наявності в Голбана Т.Т. відповідної ліцензії (дозволу) на проведення спеціальних техніко-будівельних досліджень. Представник відповідача лише зазначив, що ОСОБА_2 обіймає (й обіймав на момент проведення контрольних обмірів) посаду провідного контролера-ревізора з питань будівництва КРУ в Полтавській області, має необхідний рівень кваліфікації для перебування на вказаній посаді, а отже, на думку представника відповідача, сумнівів в правильності проведення ОСОБА_2 контрольних обмірів та оформленні їх результатів не виникає.

Позивач стверджує: контроль за виконанням якості та кількості будівельних робіт в адміністративній будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ним проводився системно й вимогливо. У тих випадках, коли виникали сумніви в кількості та якості підрядних робіт, Контрольно-ревізійне управління в Луганській області замовляло проведення спеціальних техніко-будівельних досліджень для встановлення фактичної кількості та якості виконаних підрядником будівельних робіт. В обґрунтування позивач наводить факт замовляння КРУ в Луганській області проведення дослідження спеціаліста - будівельника для визначення фактично виконаних робіт та їх якості в конференц-залі адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1. За результатами цього дослідження були виявлені певні приховані недоліки в проведенні даних робіт, допущені підрядниками, які не могли бути виявлені нефахівцем у сфері будівництва шляхом зовнішнього огляду.

Даний довід позивач привів як доказ на підтвердження прагнення керівництва КРУ в Луганській області, зокрема його, ОСОБА_1, прагнень за використані на будівництво бюджетні кошти отримати якомога якісніший від будівництва результат.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. за № 2747-IV розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

9

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

За змістом ч. 1 і ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи докази, які були подані суду під час слухання цієї справи позивачем та відповідачем, а також враховуючи вимоги ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України про обов'язок доказування правомірності його дій суб'єктом владних повноважень, суд вважає, що відповідач не довів факт вчинення позивачем ОСОБА_1 порушення - підписання ним з боку замовника актів приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ - 2в за червень 2008 року, частину робіт, включених до яких, не підтверджено контрольним обміром.

Один із доводів позивача ОСОБА_1 щодо незаконності притягнення його до дисциплінарної відповідальності грунтується на посиланні на факт не проведення відносно нього службового розслідування. Натомість відповідач, посилаючись на п. 1 та п. 2 Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. за № 950), стверджує: прийняття уповноваженим органом рішення щодо проведення службового розслідування стосовно державного службовця є правом, а не обов'язком органу (керівника установи).

Таким чином, як доводить відповідач, ОСОБА_1 міг бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності і без проведення службового розслідування відносно нього.

Із цього приводу суд вважає необхідним вказати на таке.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Згідно із ст. 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:

1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону);

недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця

10

від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 13.06.2000 р. № 950) відносно державних службовців може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян; у разі недодержання ними законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, порушення етики поведінки; на вимогу державного службовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри. За анонімними повідомленнями, заявами та скаргами службове розслідування не проводиться.

Статтею 149 Кодексу законів про працю України регламентується порядок застосування дисциплінарних стягнень. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Вищезазначені положення чинного законодавства, котрі визначають процедуру перевірки по обставинам вчинення працівником дисциплінарного проступку, забезпечують всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин, за яких такий проступок вчинений. Проведення детальної перевірки всіх обставин проступку дає змогу застосувати до працівника такий захід дисциплінарного стягнення, котрий є адекватним ступеню тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, а також враховує попередню роботу працівника.

Непроведения відповідачем наперед видання Наказу від 14.08.2008 р. за № 681-о відповідного службового розслідування відносно позивача ОСОБА_1 як то передбачено пп. 1-12 Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, а також невідібрання від позивача відповідних пояснень, як то передбачено ч. 1 ст. 149 Кодексу законів про працю України, призвело, як вважає суд, до прийняття відповідачем Головним Контрольно-ревізійним Управлінням України незаконного рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення по п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України.

Суд критично сприймає позицію відповідача, що проводити спеціальне розслідування відносно ОСОБА_1 або відбирати від нього окремі пояснення при притягненні до дисциплінарної відповідальності не було потреби, оскільки ОСОБА_1 надавав відповідні пояснення раніше, а саме: під час проведення в період 08.07.2008 р. - 14.07.2008 р. перевірки діяльності підрозділу КРУ - Контрольно-ревізійного управління в Луганській області (за її результатами складена Довідка «Про результати перевірки окремих питань діяльності КРУ в Луганській області» від 14.07.2008 р. за № 24-22/04).

Суд вважає, що зазначена комплексна перевірка стосувалася діяльності державної установи - Контрольно-ревізійного управління в Луганській області. Пояснення ОСОБА_1 стосувалися саме цієї процедури - перевірки Контрольно-ревізійного управління в Луганській області. Проте предметом цієї перевірки не була діяльність заступника начальника КРУ в Луганській області ОСОБА_1

Крім того, в Довідці «Про результати перевірки окремих питань діяльності КРУ в Луганській області» від 14.07.2008 р. за № 24-22/04 не йдеться лише про порушення, вчинені виключно заступником начальника ОСОБА_1, а й зазначаються порушення, вчинені іншими особами, по яким рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності не прийняте (за виключенням притягнення до відповідальності

11

в.о. начальника ОСОБА_3).

Статтею 149 Кодекс законів про працю України передбачається, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Суд вважає, що фактично здійснений відповідачем комплекс заходів щодо з'ясування обставин вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку без проведення відповідачем відповідного службового розслідування відносно ОСОБА_1, та без одержання від позивача відповідних пояснень не дозволив Контрольно-ревізійному Управлінню України адекватно враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди як то передбачено ст. 149 Кодексу законів про працю України.

Суд також приймає до уваги той факт, що відповідно до положень ст. 149 Кодексу законів про працю України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Однак при виданні 14.08.2008 р. Головним контрольно-ревізійним управлінням України Наказу «Про притягнення до відповідальності» за № 681 - о відповідач припустився порушення зазначеної ст. 149. Заступника начальника КРУ в Луганській області було звільнено на підставі п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (за одноразове грубе порушення трудових обов'язків), але відповідач не визначив, за яке саме порушення ОСОБА_1 було звільнено: за допущені порушення внаслідок підписання з боку замовника актів приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ - 2в за червень 2008 року, частину робіт, включених до яких, не підтверджено контрольним обміром (одне порушення, зафіксоване відповідачем в п. 2 Наказу «Про притягнення до відповідальності» № 681 - о від 14.08.2008 р.) чи за порушення при здійсненні закупівлі обладнання (друге порушення, зафіксоване відповідачем в п. 2 Наказу «Про притягнення до відповідальності» № 681 - о від 14.08.2008 p.).

Суд, приймаючи рішення у даній справі, вважає необхідним звернути увагу на те, що відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Заявляючи позов, ОСОБА_1 в якості однієї з позовних вимог зазначив прохання до суду скасувати повністю Наказ «Про притягнення до відповідальності» Головного контрольно-ревізійного управління України від 14 серпня 2008 р. за № 681 - о. Однак, як випливає зі змісту даного наказу, він стосується не лише позивача ОСОБА_1, але й інших осіб, котрі відповідних вимог щодо себе суду не заявляли.

Тому суд, приймаючи рішення по Наказу «Про притягнення до відповідальності» Головного контрольно-ревізійного управління України від 14 серпня 2008 р. за № 681-о, вважає необхідним задовольнити лише ті позовні вимоги позивача, які стосуються безпосередньо його.

Статтею 55 Конституції України передбачено: права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ст. 150 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

12

Відповідно до положень ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 14 Закону України «Про державну службу», ст. ст. 41, 147-149 Кодексу Законів про працю України, ст. ст. 159-163, 167 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Контрольно-ревізійного управління України про визнання протиправними дій та скасування наказів, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного контрольно-ревізійного управління України щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за результатами тендеру, внаслідок проведення якого прийнято рішення закупити в Приватного підприємства «Капітал 2002» спліт-системи настінного типу SAMSUNG AQ 18 FEN у кількості 14 одиниць за ціною одиниці 3490 гривень на загальну суму 48860 гривень, кондиціонерів віконного типу Midea MWH-09 HR у кількості 86 одиниць за ціною одиниці 1600 гривень на загальну суму 137600 гривень та опалювальних конвекторів Thermon Evidence 2000 у кількості 116 одиниць за ціною одиниці 1202, 40 гривень на загальну суму 139478, 40 гривень.

Визнати протиправними дії Головного контрольно-ревізійного управління України щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за підписання ОСОБА_1 з боку замовника Контрольно-ревізійного управління в Луганській області в межах договорів №1 і №2 від 14.04.2008 року із Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКК-5» актів форми № КБ-2в за червень 2008 року приймання виконаних підрядних робіт з капітального та поточного ремонтів 7-10 поверхів будівлі, розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Магнітогорська, б.2.

Скасувати пункт 2, пункт 3.1 наказу Головного контрольно-ревізійного управління України «Про притягнення до відповідальності» від 14 серпня 2008 року за № 681-0.

Скасувати наказ Головного контрольно-ревізійного управління України «Про внесення змін до наказу ГоловКРУ» від 15 серпня 2008 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,

13

встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.