Постанова № 33067461, 20.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

20 серпня 2013 року № 826/6934/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Маруліної Л.О., вирішив в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2

до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві

третя особа ОСОБА_3

про зобов'язання вчинити певні дії

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі №826/6934/13-а за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі також - позивачі) до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, в якому позивачі просять:

- зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві скасувати державну реєстрацію права власності гр. ОСОБА_3 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, здійсненої 31.01.2011 р. у БТІ за № 31372115.

В судове засідання 19 серпня 2013 р. прибув позивач ОСОБА_1, який представляє також інтереси позивача ОСОБА_2, та представник третьої особи. Відповідач, належним чином повідомлений про судове засідання, не прибув.

Відповідно до частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Клопотань щодо необхідності заслуховувати свідків чи експерта до суду не надходило, а також не було заявлено в ході судового розгляду справи.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Позивачами позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 29 листопада 2012 року в цивільній справі № 2-444/12 визнано недійсним спадковий договір, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 15 вересня 2010 року і зареєстрованого 31.01.2011 року у Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» за № 31372115, про передачу у власність квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. В свою чергу, позовні вимоги в межах розгляду цивільної справи № 2-444/12 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно не були задоволені та провадження в цій частині було закрито відповідно до ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 29 листопада 2012 року.

Відповідач заперечення проти позову чи будь-яких інших клопотань, заяв до суду не скерував.

Третя особа заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових поясненнях від 19.08.2013 р., та вважає недоведеними факт протиправності дій відповідача та позовні вимоги є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав рішенням від 31.01.2011 р. Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєстровано право власності на квартиру за ОСОБА_3 на підставі спадкового договору, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 15 вересня 2010 року.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 29 листопада 2012 року в цивільній справі № 2-444/12 визнано недійсним спадковий договір, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 15 вересня 2010 року і зареєстрованого 31.01.2011 року у Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» за № 31372115, про передачу у власність квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29 листопада 2012 року в цивільній справі № 2-444/12 закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, яка належить їй на підставі спадкового договору від 15.09.2010 року, який зареєстрований в БТІ м. Києва за № 31372115 від 31.01.2011 року.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 листопада 2012 року в цивільній справі № 2-444/12 набрало законної сили 07 лютого 2012 року відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2012 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

На заяву позивача ОСОБА_1 від 01 липня 2013 р. щодо скасування державної реєстрації права власності гр. ОСОБА_3 на квартиру, Державна реєстраційна служба України повідомила листом від 16 липня 2013 року, що на підставі частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру прав на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Відповідно до преамбули Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями (далі також - Закон №1952-IV) цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Абзацом першим частини першої ст. 3 Закону №1952-IV передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 4 Закону №1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно.

Систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав) (частина перша ст. 6 Закону №1952-IV.

Відповідно до ст. 71 Закону №1952-IV центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав:

1) вносить в установленому порядку пропозиції щодо її формування;

2) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав;

3) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав;

4) здійснює керівництво та контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав;

5) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор);

6) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України та покладені на нього Президентом України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну реєстраційну службу України, затверджено Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №401/2011, (далі також - Положення), Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.

Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Як вбачається зі змісту статті 26 Закону №1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, крім іншого: 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 29 листопада 2012 року в цивільній справі № 2-444/12 визнано недійсним спадковий договір про передачу у власність ОСОБА_3 нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

З огляду на зазначене, суд вважає, що рішення від 31.01.2011 р., яким Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвало право власності на квартиру за ОСОБА_3 на підставі спадкового договору, підлягає скасуванню.

Водночас, частиною другою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З наведеного вбачається, що скасування рішення про державну реєстрацію є безумовною підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав.

Як встановлено частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи наведену процесуальну норму та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом:

скасування рішення від 31.01.2011 р., реєстраційний номер № 31372115 згідно Витягу про державну реєстрацію прав, яким Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвало право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 на підставі спадкового договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 15 вересня 2010 року,

зобов'язання Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації прав щодо об'єкта нерухомого майна: реєстраційний номер 31372115, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що здійснена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 січня 2011 року.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. 94, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення від 31.01.2011 р., реєстраційний номер № 31372115 згідно Витягу про державну реєстрацію прав, яким Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвало право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 на підставі спадкового договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 15 вересня 2010 року.

3. Зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації прав щодо об'єкта нерухомого майна: реєстраційний номер 31372115, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що здійснена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 січня 2011 року.

4. Судові витрати в сумі 34,41 грн. присудити на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили. Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий суддя Маруліна Л.О.