Ухвала суду № 33062584, 14.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року справа №812/3816/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року у справі № 812/3816/13-а за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького Міського управління юстиції про визнання незаконними дій та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до до Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького Міського управління юстиції про визнання незаконними дій та скасування постанови.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 08.06.2013р. було отримано постанову від 03.04.2013р. ВДВС м. Сєвєродонецьку, у якій не зазначено номеру виконавчого провадження в межах якого вона винесена. Згідно постанови від 03.04.2013р. затримання транспортного засобу - автомобіля марки OPEL "OMEGA" НОМЕР_1, здійснено при примусовому виконанні постанови №1068 від 03.08.2012р. виданого приватною юридичною особою Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку, яка відповідно до даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) зареєстрована ЄДРПОУ за №21792459 , як суб'єкт господарської діяльності.

В порушення норм діючого законодавства Відділом державної виконавчої служби Сєвєродонецького Міського управління юстиції не було вжито жодного законного заходу щодо звернення стягнення на грошові кошти, а також позбавлено права запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

Постанови про арешт майна отримано не було та звернення стягнення на транспортний засіб, при загальній сумі боргу у розмірі 237,46 грн. не є розумним, оскільки перевищує розмір боргу.

За таких підстав позивач вважав, що постанова від 03.04.13 р. є незаконною та просив скасувати її.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав:

Згідно частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (надалі - Закон №606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №606 примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності до п. 9 ст. 3 Закону № 606 примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Згідно ст. 5 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пп. 1,5,11 ч.2 ст. 5 Закону №606 державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; залучати до проведення виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб у встановленому порядку, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст.ст. 24 Закону №606 державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч.6 ст.25 цього Закону постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 27 Закону №606 копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Законом передбачено, що стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Відповідно до ст. 50 Закону №606 якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.

У відповідно зі ст. 56 Закону №606 під час проведення опису боржник має право зазначити ті види майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу.

Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача і не ускладнюють виконання рішення.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника регламентується статтею 52 Закону № 2677, якою встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Згідно статті 57 Закону № 2677 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

В судовому засіданні встановлено, що 08.11.2012 року до Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького Міського управління юстиції надійшов виконавчий документ, а саме рішення № 1068 від 03.08.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штраф у розмірі 170,00 грн. (а. с. 43) та заява від Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку про прийняття до виконання виконавчого документу (а. с. 42).

09.11.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та боржнику надано самостійний строк для виконання до 16.11.2012 року (а. с. 44). Також разом з постановою був надісланий лист - роз'яснення державного виконавця із зазначенням дати прибуття до відділу (а. с. 45). Відповідно до супровідного листа від 09.11.12 р. №26712 позивачу були надіслані зазначені документи (а. с. 46).

16.11.2012 року сума штрафу боржником не сплачена та винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору (а. с. 47), яка була надіслана на адресу позивача, що підтверджується супровідним листом від 04.12.12 р. за №28367 (а. с. 48).

04.12.2012 року державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (а. с. 50), яка надіслана позивачу супровідним листом (а. с. 51).

21.01.2013 року державним виконавцем направлено запит до начальника ВРЕР у м. Сєвєродонецьку про наявні транспортні засоби, які зареєстровані за боржником (а. с. 52) та запит до УДМС України у м. Сєвєродонецьку про останнє відоме місце проживання боржника (а. с. 53).

21.01.2013 року надійшла відповідь з Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб, в якій зазначено, що за результатами обробки запиту інформація, яка міститься у ДРФО не відповідає (а. с. 54).

31.01.2013 року державним виконавцем направлено запит до адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України в Луганській області про останнє відоме місце проживання боржника (а. с. 55).

04.02.2013 року направлено запит до УПФУ м. Сєвєродонецьк для отримання інформації стосовно сплати боржником страхових внесків та чи отримує боржник пенсію (а. с. 57). Також було направлено запит до начальника Центру зайнятості населення м. Сєвєродонецька про нарахування допомоги ОСОБА_2.(а. с. 59). Повторно направлено запит до начальника ВРЕР у м. Сєвєродонецьку про наявні транспортні засоби, які зареєстровані за боржником (а. с .60).

04.02.2013 року направлено повторно лист - роз'яснення державного виконавця ОСОБА_2, у якому вказано, що боржник повинен з'явитися до державного виконавця 08.02.2013 року (а. с. 58). Боржник за викликом не з'явився.

04 лютого 2013 року державним виконавцем винесено постанову про примусовий привід боржника на 12.02.2013 року (а. с. 61) та 05.02.2013 року направлена постанова начальнику Сєвєродонецького МВ УМВС в Луганській області (а. с. 62).

До ВДВС Сєвєродонецького мыського управління юстиції надійшов рапорт старшого капітана міліції A.A. Фадина, в якому зазначено, що ОСОБА_2 відмовилася надавати пояснення та зачинила двері (а. с. 66).

15.02.2013 року надійшла відповідь з УПФУ у м. Сєвєродонецьку, що ФОП ОСОБА_2 є страхувальником, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказана застрахована особа не зареєстрована в органах Пенсійного фонду, як пенсіонер (а.с. 72).

18.02.2013 року відповідачем винесено постанову про залучення двох працівників внутрішніх справ для проведення виконавчих дій (а. с. 67).

18.02.2013 року надійшла заява від ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 35525726 від 09.11.2012 року та надання постанови про відкриття виконавчого провадження (а. с. 69).

18.02.2013 року позивачу була надана відповідь, в якій роз'яснено, що ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження здійснюється в приміщенні органу ДВС та повторно надіслана постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с.70, 71).

19.02.2013 року боржнику рекомендованою кореспонденцією надіслано повідомлення про проведення виконавчих дій 22.02.2013 року о 15:00 годині із залученням працівників міліції, представників Управління пенсійного фонду (а.с.63).

05.03.2013 року надійшла відповідь з адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України в Луганській області, що боржник ОСОБА_2 зареєстрована з 25.12.2000 р. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.74).

29.03.2013 року надійшло дві відповіді від начальника ВРЕР у м. Сєвєродонецьку про наявні транспортні засоби зареєстровані за боржником, а саме транспортний засіб НОМЕР_1, марка OPEL ОМЕGА, синій 1988, що належить боржнику.

01.04.2013 року винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а. с. 76), яка була направлена боржнику до відома 02.04.2013 року за вих. № 5759/03-51 (а. с. 77), постанова не була оскаржена в десятиденний строк.

03.04.2013 року державним виконавцем винесено постанову про такий розшук майна боржника (а.с.78). Копія направлена боржнику до відома 02.04.2013 року за вих. № 5834/03-51 (а.с.79).

03.04.2013 року винесена постанова про затримання транспортних засобів (а.с.80). Копія направлена боржнику до відома 03.04.2013 року за вих. № 5845/03-51 разом з викликом на 05.04.2013 року(а.с. 81, 83).

Посилання позивача щодо неправомірності винесення рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку не є змістовним з наступних підстав.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року, яка була залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року, по справі № 2а/1270/8138/2012 у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання незаконним рішення від 03.08.2012 № 1068, зобов'язання вчинити певні дії та утриматися від вчинення певних дій було відмовлено у повному обсязі, оскільки не встановлено порушень вимог діючого законодавства України з боку відповідача при прийнятті ним рішення від 03.08.2012 № 1068.

Таким чином, з урахуванням ст. 72 КАС України, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.13 р. встановлена обставина щодо правомірності прийняття Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області рішення про застосування фінансових санкцій за №1068 від 03.08.2012 р.

Посилання позивача на те, що транспортний засіб є спільною власністю подружжя ОСОБА_2 на підставі ст.60 Сімейного кодексу України, та не отримання відповідачем ухвали суду для звернення стягнення на транспортний засіб, який є спільною власністю, є не змістовним, оскільки ВРЕР у м. Сєвєродонецьку на запит державного виконавця було надано інформацію, що власником даного транспортного засобу є лише ОСОБА_1, а позивачем не надано жодного доказу про право третіх осіб на даних транспортних засіб.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено належними доказами, що державним виконавцем проведені усі виконавчі дії щодо виявлення коштів та майна позивача, було звернено стягнення на належне боржнику майно, яке було виявлене під час вчинення виконавчих дій та яке може покрити суму заборгованості, та позивачем вчинялися дії щодо недопущення державного виконавця до приміщення, де вона мешкає, не погодила з державним виконавцем перелік майна, на яке може бути звернено примусове стягнення, суд дійшов висновку, що відповідачем на законних підставах було прийнято оскаржувану постанову.

Оскільки позивачем не доведено неправомірності дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького Міського управління юстиції щодо накладення арешту на транспортний засіб - НОМЕР_1, марка OPEL ОМЕGА, синій 1988, на виконання рішення №1068 від 03.08.2012 р. УПФУ в м. Сєвєродонецьку, тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено правомірність дій відповідача на підставі відповідних доказів та норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, позов є не обґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню. відповідачем правомірність своїх дій доведена.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 160, 182, 195-196, п.3 ч.1 ст. 199, ч.4 ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року у справі № 812/3816/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року у справі № 812/3816/13-а за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького Міського управління юстиції про визнання незаконними дій та скасування постанови - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: А.А.Блохін

Судді: Г.М.Міронова

І.В. Юрко