Постанова № 33062578, 09.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2013 року справа №805/6935/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., секретаря Манаєва М.В. за участі позивача особисто, представників; від позивача - ОСОБА_2, від відповідача - Мирошниченко П.І. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі № 805/6935/13-а за позовом фізичної особи ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання недійсними постанов: про відкриття виконавчого провадження № 31595493 від 07.03.2012 року, від 19.03.2012 року про розшук майна боржника по виконавчому провадженню № 31595493, зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку прийняти заходи з повернення автомобілю HYUNDAI TUCSON, визнання протиправною бездіяльності, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4. Станіславович звернувся до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку (ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку, відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ПАТ «Дельта Банк», третя особа), про визнання недійсними постанов: про відкриття виконавчого провадження № 31595493 від 07.03.2012 року, від 19.03.2012 року про розшук майна боржника по виконавчому провадженню № 31595493, зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку прийняти заходи з повернення автомобілю HYUNDAI TUCSON. У ході судового розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача в ході примусового виконання виконавчого напису від 27.12.2011 року № 1562 щодо не направлення на адресу боржника ОСОБА_4 копій постанов про відкриття виконавчого провадження від 07.03.2012 року та про розшук майна боржника від 19.03.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.05.2013 року позивач звернувся до ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку з питання арешту його (позивача) автомобіля «Хюндай Туссон», та дізнався про наявність виконавчого провадження щодо примусового стягнення на вказаний автомобіль, проте, як зазначає позивач, він не був обізнаний щодо існування цього виконавчого провадження, оскільки не отримував від відповідача будь-яких виконавчих документів. Таким чином, позивач, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить у судовому порядку визнати недійними постанови про відкриття виконавчого провадження № 31595493 від 07.03.2012 року, від 19.03.2012 року про розшук майна боржника по виконавчому провадженню № 31595493, зобов'язати ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку прийняти заходи з повернення автомобілю HYUNDAI TUCSON, та визнати протиправною бездіяльність.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у задоволені позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Позивач та його представник у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, просили останню задовольнити проти чого заперечував представник відповідача, який вважав рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_4 - фізична особа, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання - АДРЕСА_1 .

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що 07 березня 2012 року постановою державного виконавцем ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого напису від 27.12.2011 року № 1562, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про звернення стягнення на автомобіль марки HYUNDAI, модель TUCSON, 2006 року випуску, державний номер реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, а також боржнику надано строк до 14.03.2012 року самостійно виконати виконавчий напис (а.с. 39).

Як зазначено позивачем у позові та під час судового розгляду справи, постанова про відкриття виконавчого провадження є незаконною, оскільки позивач не отримав її у встановлений законом строк. Крім того, виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса всупереч Закону України «Про заставу» та Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606) зазначений Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

За статями 6 та 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 17 Закону № 606 встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом ( ч.1 статті). Пунктом 4 ч.2 ст. 17 Закону № 606 передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі написи нотаріусів.

У ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, наведено вичерпний перелік позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Колегія вважає, що у державного виконавця були підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису від 27.12.2011 року № 1562, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про звернення стягнення на автомобіль марки HYUNDAI, модель TUCSON, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, якій належить на праві власності гр. ОСОБА_4

Факт направлення (чи несвоєчасного направлення, або не направлення) постанови про відкриття виконавчого провадження не можуть виступати підставою для визнання такої постанови незаконної, оскільки законність чи незаконність такої постанови не знаходиться у причинному зв'язку із направленням її на адресу боржника.

07 березня 2012 року постановою державного виконавцем ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого напису від 27.12.2011 року № 1562, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про звернення стягнення на автомобіль марки HYUNDAI, модель TUCSON, 2006 року випуску, державний номер реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 який мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

У зазначеній постанові державний виконавцем помилково зазначена адреса боржника ОСОБА_4. Замість адреси ОСОБА_4 - АДРЕСА_1 у постанові зазначено АДРЕСА_2.

Згідно частини 1 статті 17 Закону № 606 копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 31 ст. 31 Закону № 606 постанову про відкриття виконавчого провадження позивачу надіслана кур'єрською поштою і за іншою адресою ніж зазначена в виконавчого документа.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема реєстру № 27 від 30.03.2012 року та довідки Донецької філії ТОВ «Укркур'єр» № 208/009, 208/010 (а.с. 38, 42-50, 54 137), постанова про відкриття виконавчого провадження направлена на адресу - АДРЕСА_2, та після двох спроб вручення розміщена у поштовій скриньці.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку із не направлення на адресу боржника ОСОБА_4 копій постанов про відкриття виконавчого провадження від 07.03.2012 року та про розшук майна боржника від 19.03.2012 року підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог з приводу визнання недійсною постанови про розшук майна боржника колегія судді зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

Як зазначив у ході допиту свідок - старший державний виконавець ВДВС Ворошиловського РУЮ ОСОБА_6 , на адресу позивача неодноразово здійснювалися виходи з метою встановлення місцезнаходження автомобіля, проте з боржником зустрітися не вдалося і, відповідно, знайти автотранспортний засіб також.

Між тим, будь якого доказу в підтвердження сказаного свідко а також представник відповідача суд не надали.

У суді апеляційної інстанції представник відповідача пояснив, що у зв'язку з помилкою при зазначені адреси боржника в постанові про відкриття виконавчого провадження, всі документи автоматично скеровувались на адресу боржника зазначену у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Постановою від 19.03.2012 року був оголошений розшук майна: автомобіль марки HYUNDAI, модель TUCSON, 2006 року випуску, державний номер реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить боржнику ОСОБА_4 який мешкає у АДРЕСА_2

Невірна адреса боржника зазначена і у вказані й постанові.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає необхідним визнати недійсною постанову від 19.03.2012 року про розшук майна боржника по виконавчому провадженню № 31595493.

Позивач також просив суд зобов'язати відповідача прийняти заходи щодо повернення автомобіля. Але між тим, позивачем не зазначено, які саме дії та заходи повинен вчинити ДВС Ворошиловського РУЮ із повернення автомобілю HYUNDAI TUCSON.

Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження», як публічно-правовий нормативний акт, норми якого мають імперативний характер, не містить повноважень державного виконавця із винесення постанови про повернення автомобіля боржнику.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції зроблений помилковий висновок про відмову у задоволенні позовних вимог при викладених обставинах.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі № 805/6935/13-а - задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі № 805/6935/13-а..

Позов фізичної особи ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку із не направлення на адресу боржника ОСОБА_4 копій постанов про відкриття виконавчого провадження від 07.03.2012 року та про розшук майна боржника від 19.03.2012 року.

Визнати недійсною постанову від 19.03.2012 року про розшук майна боржника по виконавчому провадженню № 31595493.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції, за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 14 серпня 2013 року.

Головуючий суддя: А.А. Блохін

Судді: Г.М. Міронова

І.В. Юрко