Рішення № 33062411, 06.08.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/2543/2013 Головуючий в І інстанції Крисанова В.І.

Категорія 31 Доповідач: Фурман Т.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року серпня місяця 06 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Пузанової Л.В.Суддів:Фурман Т.Г. Чиркової К.Г.При секретарі:Биковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 02 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 04 липня 2012 року о 01.30 годин по вул. Садовій в с. Фрунзе Іванівського району Херсонської області ОСОБА_5, на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, за що був засуджений вироком Іванівського районного суду Херсонської області від 10 січня 2013 року за ч. 1 ст. 121 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_8 є її сином, який після отриманих тяжких тілесних ушкоджень потребує лікування, постійного догляду, у зв'язку з чим були витрачені значні кошти, позивачка просила стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 5232,83 грн., та з ОСОБА_7 15000 грн.

Під час розгляду справи позивачка уточнила та збільшила позовні вимоги, також просила стягнути на свою користь з ОСОБА_5 100000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 02 липня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 100000 грн., та судовий збір на користь держави 1000 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом принципів справедливості та неупередженості, норм матеріального та процесуального права, просить рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 02 липня 2013 року в частині стягнення моральної шкоди та судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що суд не врахував ту обставину, що при розгляді кримінальної справи відповідачем в повному обсязі відшкодовано шкоду, завдану злочинними діями, в сумі 50000 грн., яка включала в себе як матеріальну, так і моральну шкоду.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 доводи апелянта не визнала, рішення суду просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що вироком Іванівського районного суду Херсонської області від 10 січня 2013 року, який набрав законної сили, ОСОБА_5 засуджений за ч.1 ст. 121 КК України за те, що він 04 липня 2012 року на вул. Садовій у с. Фрунзе Іванівського району Херсонської області заподіяв ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток склепіння черепа зліва ( лівої тім'яної та скроневої кісток) з переходом на кістки основи черепу, крововиливу над та під тверду мозкову оболонку, забої головного мозку тяжкого ступеню, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_8 є рідним сином позивачки ОСОБА_6, яка була визнана потерпілою у кримінальній справі.

За наслідками отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_8 з 04.07.2012 року перебуває на обліку в медичному закладі, потребує стаціонарного та реабілітаційного лікування, йому встановлено першу групу інвалідності, потребує постійного стороннього догляду.

Належність, допустимість, достовірність зазначених обставин оцінена судом відповідно до норм цивільного процесуального законодавства.

Заявивши вимогу про відшкодування моральної шкоди, позивачка зазначала, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_5, який вчинив умисний злочин по відношенню до її сина - ОСОБА_8 тим, що заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя, внаслідок чого її син, який до вчинення відносно нього умисного злочину був здоровим, а після того, медико-соціальною (експертною) комісією визнаний інвалідом першої групи, потребує лікування та постійного стороннього догляду. Стан здоров'я сина призвів до душевних та моральних страждань, змінився ритм її життя, їй необхідно докладати додаткових зусиль для того, щоб виконувати свої професійні обов'язки вчителя в школі та постійно доглядати за дорослим сином, який самостійно не рухається та не приймає їжу. В зв'язку з нервовим напруженням, психоемоційним навантаженням, моральними стражданнями протягом тривалого часу вона втратила сон, оскільки змушена постійно знаходитися біля сина, доглядати за ним та одночасно працювати у школі.

У відповідності до ч.1 та п. 2 ч.2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи наведене та з огляду на зібрані у справі докази, на підставі яких, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, встановлюється наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення сторін, колегія суддів вважає, що вина відповідача у заподіяні позивачці душевних страждань яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо її сина доведена належними доказами, і вказані винні неправомірні дії є у причинному зв'язку із завданою позивачці моральною шкодою, яка відповідно до ст. 23,1167 ЦК України підлягає відшкодуванню.

Разом з тим, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнала позивачка, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, матеріальне становище відповідача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів приходить до висновку, що визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди є завищеним та підлягає зменшенню з 100 000 грн. до 50 000 грн.

Оскільки в ході розгляду кримінальної справи факт доведеності протиправних дій потерпілого не був встановлений, а тому до спірних правовідносин ст..1193 ЦК України не може бути застосована.

Враховуючи, що при розгляді кримінальної справи потерпіла ОСОБА_6 не підтримала свої вимоги про відшкодування моральної шкоди і суд їх не вирішував, оскільки в резолютивній частині вироку відсутнє рішення суду щодо прийняття відмови від позову та відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що при розгляді цивільного позову в кримінальній справі остаточно були вирішені всі вимоги потерпілої, в тому числі і відшкодування моральної шкоди.

Оскільки при подачі позовної заяви про стягнення моральної шкоди позивачка не сплатила судовий збір і з цих підстав позовна заява не залишалася без руху, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо стягнення судового збору з відповідача на користь держави відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Разом з тим, враховуючи, що вимога про відшкодування моральної шкоди носить немайновий характер, то відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачується судовий збір у розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» станом на 01 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1147 грн., відповідно 0,1 % від зазначеної суми становить 114,70 грн. Таким чином, судом першої інстанції помилково визначено розмір судового збору, який підлягає зменшенню з 1000 грн. до 114,70 грн.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається..

Керуючись ст. ст. 88, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 02 липня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 моральної шкоди та судового збору змінити. Зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 моральної шкоди з 100000 грн. до 50000 грн., судового збору у дохід держави з 1000 грн. до 114, 7 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: