Рішення № 33062162, 13.08.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/5186/13-ц

13.08.2013 року Московський районний суд м. Харкова в складі: судді Крівцова Д.А., при секретарі Мещеряковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили стягнути солідарно з відповідачів на їх користь в рівних частках 2928,20 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди та 30000,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначили, що відповідачі є їх сусідами та вважають себе господарями на життя позивачів та їх власність. Позивачі протягом тривалого часу проживають в стані психотравмуючого стресу, очікуванні провокацій та пошкодження майна з боку відповідачів. Останні також ставлять під сумнів їх психічне здоров'я, оскільки звертались до відповідних органів з приводу примусового лікування позивачів у психіатричному закладі. Крім того, відповідачі постійно провокують їх на конфлікти, висловлюються на їх адресу нецензурною лайкою, погрожують їм, витрушують килими біля їх вікон та випраної білизни, викидають сміття біля їх дому. Також мали місце факти побоїв ОСОБА_2 відповідачем ОСОБА_4 Крім того, відповідачі двічі, 02.02.2013 року та 08.03.2013 року, били вікна в їх квартирі, внаслідок чого позивачам було завдано матеріальну шкоду в розмірі 2928,20 грн., яка складається з витрат на встановлення нових склопакетів в розмірі 2450 грн. та витрат на придбання медичних препаратів в розмірі 478,20 грн., оскільки протиправні дії відповідачів призвели до погіршення стану їх здоров'я та необхідності у зв'язку з цим лікування та придбання медичних препаратів. Вказаними вище протиправними діями відповідачів позивачам було завдано моральну шкоду, яку вони оцінюють в 30000,00 грн.

В судовому засіданні позивачі, їх представник підтримали позовні вимоги та доводи, викладені в позові. Пояснили, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 Відповідачі проживають в сусідньому будинку. Крім обставин, на які посилались в позові як на підставу позовних вимог, додатково зазначили, що собака відповідачів справляє природні потреби біля їх дому та вікон, голосно лає. Крім того, відповідач ОСОБА_3 спиляв гілки абрикосу, що росте навпроти їх вікон, також демонстрував позивачу ОСОБА_2 статеві органи, відповідач ОСОБА_4 збирала плоди з вказаного абрикоса. Також відповідач ОСОБА_1 через конфліктні відносини з позивачами вимушена останній 4 роки проживати у своєї тітки. У зв'язку із звернення відповідачів до відповідних органів з питань, пов'язаних із позивачами, останні були вимушені витрачати час на спілкування та листування із зазначеними органами. Також відповідачем ОСОБА_4 було обрізано мотузки, на яких сушаться випрані речі, належні позивачам. У зв'язку із зазначеними обставинами позивачам, за їх твердженням, також було завдано моральної шкоди.

Відповідачі, їх представник в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на його безпідставність.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що є сестрою позивача ОСОБА_2 Зазначила, що відповідачі спостерігають за особами, які входять до їхнього двору. Також вказала, що відповідачі вступили в зговір з метою направлення позивачів до психіатричної лікарні, звертались до прокуратури та органів внутрішніх справ з приводу порушення кримінальних справ. Крім того, пояснила, що неодноразово була свідком, як відповідачі погрожували життю та здоров'ю позивачів, ображали останніх.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що відповідач ОСОБА_3 має звичку стояти під чужими вікнами. Також відповідачі витрушують килими неподалік від вікон інших сусідів, спилювали гілки на деревах. Крім того, пояснила, що відповідачі провокують конфлікти з позивачами.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Позивачі зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_2 постійно проживає за вказаною адресою, ОСОБА_1 на час розгляду справи проживає у своєї тітки ОСОБА_5 Відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди позивачі посилались на факт побиття відповідачем ОСОБА_3 вікон у їх квартирі 02.02.2013 року та 08.03.2013 року. В судовому засіданні позивачі пояснили, що у зв'язку із зазначеними обставинами звертались із відповідними заявами до органів внутрішніх справ України. Відомості щодо побиття їх вікон внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за даними фактами розпочато розслідування, яке об'єднано в одне провадження. Станом на дату розгляду зазначеної цивільної справи в суді повідомлення про підозру нікому, в тому числі відповідачу ОСОБА_3, не пред'являлось. Відповідно, обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили, яким би було встановлено вину ОСОБА_3 у побитті позивачам вікон, відсутній. Відповідач ОСОБА_3 надав суду аналогічні пояснення, зазначивши, що з приводу побиття вікон у квартирі позивачів надавав пояснення співробітникам органів внутрішніх справ, в яких показав, що не має відношення до вказаного правопорушення. Повідомлення про підозру йому у зв'язку з вказаними обставинами не пред'являлось.

За таких обставин, враховуючи, що за фактом побиття вікон у позивачів розпочато кримінальне провадження та обвинувальний вирок суду у вказаному провадженні, яким би було встановлено особу, винну у вчиненні зазначеного правопорушення, відсутній, суд приходить до висновку щодо відсутності належних та допустимих доказів вини відповідача ОСОБА_3 у побитті вікон позивачів, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позову в частині відшкодування матеріальної шкоди.

Щодо вимог позивачів в частині відшкодування ним моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Доводи позивачів щодо спричинення ним моральної шкоди у зв'язку з тим, що позивачі ставлять під сумнів їх психічний стан, не можуть бути прийняті до уваги у зв'язку з наступним. В судовому засіданні позивачі посилались на той факт, що відповідачем ОСОБА_3 щодо позивача ОСОБА_2 було викликано спеціальну бригаду швидкої медичної допомоги з лікарями-психіатрами. Між тим, як встановлено в судовому засіданні з пояснень позивачів, а також відповідачів, виклик зазначеної бригади медиків-психіатрів щодо ОСОБА_2 було здійснено нарядом міліції, який прибув за зверненнями мешканців будинку. Посилання позивачів на те, що виклик вказаних співробітників міліції було ініційовано відповідачем ОСОБА_3, не може вважатись підставою для стягнення з нього відшкодування моральної шкоди. Крім того, суд враховує, що Конституцією України, Законом України «Про звернення громадян» гарантовано право кожного на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Доводи позивачів відносно того, що відповідачі звертаються із заявами та скаргами на них до органів державної влади та місцевого самоврядування, в зв'язку з чим позивачі вимушені витрачати час та сили на спілкування та листування із зазначеними органами, також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, як було зазначено вище, Конституцією України, Законом України «Про звернення громадян» гарантовано право кожного на звернення.

Крім того, суд враховує, що вимога щодо спростування недостовірної інформації, поширеної відповідачами, захисту честі та гідності, позивачами не заявлялась.

Оцінюючи доводи позивачів щодо спричинення ним тілесних ушкоджень відповідачами, зокрема спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 під час сварки, в ході якої ОСОБА_4 била килимовою доріжкою по голові ОСОБА_2, суд виходить з наступного.

Як пояснили в судовому засіданні позивачі, за фактами виниклих між ними та відповідачами конфліктів та бійок вони неодноразово звертались до органів внутрішніх справ з відповідним заявами, проте у порушенні кримінальних справ їм було відмовлено, в тому числі за фактом побиття ОСОБА_4 килимовою доріжкою по голові ОСОБА_2 Судом в судовому засіданні за клопотанням позивачів було продемонстровано відеозапис від 22.06.2012 року, зроблений камерами зовнішнього відеоспостереження позивачів, на якому, за твердженнями позивачів, зафіксована зазначена бійка, в ході якої ОСОБА_4 килимовою доріжкою наносила удари по голові ОСОБА_2 Проте у зв'язку з незадовільною якістю зображення візуально ідентифікувати осіб, зображених на відеозапису, не виявилось можливим. При цьому відповідач ОСОБА_4 заперечувала, що на відтвореному відеозапису зображено саме її.

У зв'язку з неналежною якістю зображення на вказаному відеозапису, а також на інших відеозаписах, продемонстрованих в судовому засіданні, позивачам судом неодноразово було роз'яснено право заявити клопотання про призначення експертизи, на вирішення якої поставити питання щодо ототожнення осіб, зображених на відеозапису, за ознаками зовнішності. Відповідачі відмовились заявляти таке клопотання, пояснивши при цьому, що в експертизі немає необхідності, оскільки відповідача ОСОБА_4 можливо ідентифікувати за її фігурою. Крім того, зазначили, що у зв'язку з невизнанням ОСОБА_4 того факту, що на відеозапису зображено саме її, клопотання про призначення експертизи має бути заявлено саме ОСОБА_4

Між тим судом позивачам та іншим учасникам судового розгляду неодноразово роз'яснювались положення ст. 10, 11, 60 ЦПК України, а також права, передбачені ст. 27 ЦПК України, в тому числі було неодноразово зауважено на обов'язку позивачів довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу позовних вимог. Також позивачам в судовому засіданні було роз'яснено право заявляти суду клопотання про виклик свідків, витребування доказів, якщо з їх отриманням є складнощі, призначення експертизи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачами всупереч вимог ст. 10, 60 ЦПК України не доведено вказаний факт побиття ОСОБА_2 ОСОБА_4 та спричинення у зв'язку з цим ОСОБА_2 моральної шкоди.

Щодо доводів позивача відносно того, що відповідачем ОСОБА_3 спилено гілки на їх абрикосі, а відповідач ОСОБА_4 збирала плоди з вказаного дерева, в зв'язку з чим позивачам завдано моральної шкоди, то судом встановлено наступне. Як вбачається з досліджуваного судом за клопотанням позивачів відеозапису, а також пояснень сторін, зазначений абрикос росте на земельній ділянці, що розташована між проїжджою частиною вулиці та пішохідною доріжкою, яка з іншого боку межує з будинком, в якому проживають позивачі. З пояснень позивачів вбачається, що земельна ділянка, на якій росте зазначене дерево, їм у встановленому законом порядку у власність або користування не надавалась. Належних та допустимих доказів того, що вказаний абрикос належить позивачам, останніми надано не було. Крім того, суд звертає увагу, що в позовній заяві позивачі не посилались на вказані обставини як на підставу своїх вимог. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову з вказаних обставин.

Факт демонстрації відповідачем ОСОБА_3 статевих органів, в зв'язку з чим позивачу ОСОБА_2 було спричинено моральну шкоду, в ході демонстрації відеозапису, який, на думку позивачів, підтверджував вказану обставину, не знайшов свого підтвердження. Крім того, суд звертає увагу, що в позовній заяві позивачі не посилались на вказані обставини як на підставу своїх вимог. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову з вказаних обставин.

Посилання позивачів на той факт, що собака відповідачів справляє природні потреби біля їх дому та вікон, голосно гавкає, чим позивачам спричинено моральну шкоду, не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне. Так, відповідачами в судовому засіданні було пояснено, що вони не є господарями собаки, зображеної на наданих позивачами фото та відеоматеріалах. Вказана собака проживає в їх дворі, вони її інколи годують. Крім того, позивачами всупереч вимог ст. 10, 60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених вище обставин, на які вони посилались в судовому засіданні як на підставу позовних вимог. Крім того, суд звертає увагу, що в позовній заяві позивачами вказані обставини в якості підстави позовних вимог зазначено не було. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову з вказаних обставин.

В ході демонстрації інших відеозаписів, наданих позивачами на обґрунтування позовних вимог, у зв'язку з незадовільною якістю зображення візуально ідентифікувати осіб, зображених на відеозапису, не виявилось можливим. За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачами всупереч вимог ст. 10, 60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження протиправної поведінки відповідачів та спричинення позивачам моральної шкоди у зв'язку з іншими обставинами, на які посилались позивачі як на підставу своїх вимог, зокрема витрушення килимів біля їх вікон та випраної білизни, викидання відповідачами сміття біля їх дому, обрізання відповідачами мотузки, на якій сушаться випрані речі позивачів тощо.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї та близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Оцінюючи забрані в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо недоведеності позивачами фактів знищення або пошкодження відповідачами їх майна, а також протиправної поведінки відповідачів та спричинення у зв'язку з цим позивачам моральної шкоди, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Д.А.Крівцов