Рішення № 33060717, 07.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9950/13 07.08.13За позовом Приватного підприємства «Арлан»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Аграрні Технології»

про стягнення 49 262,26 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Бут Л.І. - за дов. №10 від 01.07.2013р.

Князєв С.В. - директор (наказ №25 від 01.11.2009р.)

Від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач - Приватне підприємство «Арлан» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Аграрні Технології» про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 49 262,26 грн., крім того просив судові витрати також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати згідно умов Договору на спеціалізовану постову охорону об'єкта №_01/10 від 01.10.2012р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.05.2013 порушено провадження у справі №910/9950/13 та призначено розгляд справи на 17.06.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.06.2013 розгляд справи було відкладено на 24.07.2013, відповідно до вимог ст 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 справу №910/9950/13 було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/9950/13 до свого провадження та призначила до розгляду на 12.08.2013.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 справу №910/9950/13 було передано в провадження судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 29.07.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/9950/13 до свого провадження.

Представники позивача у судовому засіданні 07.08.2013 року надали пояснення по справі та повністю підтримали вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання 07.08.2013 не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 29.05.2013 про порушення провадження у справі №910/9950/13 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/9950/13.

В судовому засіданні 07.08.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2012 року між Приватним підприємством «Арлан» (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» (далі - Клієнт) було укладено договір на спеціалізовану постову охорону об'єкта №_01/10_(далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Клієнт передає, а Виконавець приймає під спеціалізовану постову охорону майно визначене в Додатку №1 до даного договору (дислокація).

Сума Договору визначається сторонами в дислокації-розрахунку наведеного у Додатку №1 до Договору. У разі зміни норм витрат охорони, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну витрат на утримання охорони, вартість послуг охорони змінюється з внесенням сторонами відповідних змін в Додаток №1 або підписується додаткова угода. Сума охорони за один місяць складає: 22400,00 грн. (п. 2.1 Договору).

На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачу послуги у період з жовтня 2012 та листопад 2012 включно на загальну суму 44 800,00 грн.

Факт виконання позивачем умов Договору підтверджується підписаними повноважними представниками сторін аками здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-000037 від 31.10.2012р. на загальну суму 22 400,00 грн., №ОУ-000057 від 30.11.2012р. на загальну суму 22 400,00 грн. (копії містяться в матеріалах справи).

Пунктом 2.2 Договору сторони погодили, що оплата послуг Виконавця здійснюється Клієнтом, що місяця, не пізніше 10 числа кожного наступного місяця на підставі рахунку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 901 ЦК України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення Відповідач виконав свої зобов'язання частково, а саме у розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 06.11.2012 (копія якої міститься в матеріалах справи).

Зі слів Позивача, з метою досудового врегулювання спору Відповідач неодноразово повідомлявся про необхідність погашення заборгованості перед Позивачем. Однак, Відповідач залишив звернення Позивача без належної відповіді та реагування.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем не спростований.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань за Договором просить суд стягнути з відповідача 3 651,88 грн. - пені, 730,38 грн. - 3% річних.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

Пунктом 6 статті 231 Господарського Кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, та встановлено, що зазначена сума пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 3 231,36 грн., за період вказаний позивачем, за уточненим розрахунком суду.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю у розмірі 730,38 грн.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технологій» (03038 м. Київ вул. Ямська буд. 28А, п/р 26000013010840 АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, код ЄДРПОУ 36376609), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного підприємства «Арлан» (38714, Полтавська область, Полтавський район, с. Івашки, вул. Мира, 2, п/р 26006060309386 в Полтавському ГРУ «Приватбанк» , МФО 331401, код ЄДРПОУ 33203253) заборгованості за договором на спеціалізовану постову охорону об'єкта №_01/10_ від 01.10.2013р. у розмірі 45 841,74 грн., з яких 41 880,00 грн. - основного боргу, 3 231,36 грн. - пені, 730,38 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технологій» (03038 м. Київ вул. Ямська буд. 28А, п/р 26000013010840 АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, код ЄДРПОУ 36376609), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного підприємства «Арлан» (38714, Полтавська область, Полтавський район, с. Івашки, вул. Мира, 2, п/р 26006060309386 в Полтавському ГРУ «Приватбанк» , МФО 331401, код ЄДРПОУ 33203253) 1 600,01 грн. - судового збору.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складання повного рішення 12.08.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна