Постанова № 33060576, 19.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року Справа № 5017/783/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. (доповідач),за участю представників від:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачів прокуратури ДВС1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), ОСОБА_4, прокурор відділу ГП України, не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_5на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 за скаргоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській областіу справі№ 5017/783/2012 господарського суду Одеської областіза позовомПрокурора Суворовського району м. Одеси в особі Одеської міської радидо1) Господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" 2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5прозвільнення та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2013р. (суддя Брагіна Я.В.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 року (судді: Лавриненко Л.В. - головуючий, Поліщук Л.В., Туренко В.Б.), відмовлено в задоволенні скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 щодо визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_10 28.12.2012р. під час примусового виконання наказу господарського суду Одеської області №5017/783/2012 від 15.11.2012 та поновлення права фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 шляхом повернення майна, вивезеного 28.12.2012р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_10; відмовлено в задоволенні клопотання щодо постановлення окремої ухвали стосовно розгляду питання про притягнення до кримінальної відповідальності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_10

Не погоджуючись з ухвалою та постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області і постановити окрему ухвалу стосовно розгляду питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_10 Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Одеської області від 11.07.2012р. по справі № 5017/783/2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2012р., частково задоволено позов заступника прокурора Суворовського району м. Одеси, поданий в інтересах держави в особі Одеської міської ради, до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про зобов'язання повернути Одеській міській раді земельну ділянку загальною площею 1,02га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та привести вказану земельну ділянку у попередній стан шляхом знесення самочинно збудованих диспетчерського пункту та добудови спостережного посту № 2.

Згідно з резолютивною частиною даного рішення обов'язок щодо вчинення відповідних дій покладено судом на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_5

19.09.2012р. місцевим господарським судом видано наказ про примусове виконання рішення від 11.07.20012 р. по справі № 5017/783/2012.

12.12.2012р. Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби направив на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 постанову про відкриття виконавчого провадження, пунктом 2 якої Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 вказано на необхідність виконати вимоги виконавчого документу в строк до семи днів з моменту її винесення. Тобто останнім днем добровільного виконання судового рішення відповідачем було 19.12.2012 р.

При цьому суди встановили, що про існування та зміст цієї постанови ОСОБА_5 був проінформований, про що свідчить підпис його представника, ОСОБА_9, який скористався правом на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Проте, в строк, визначений у постанові, фізична особа-підприємець рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2012р. по справі №5017/783/2012 в добровільному порядку не виконав.

Після закінчення строку на добровільне виконання судового рішення постановою начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 21.12.2012р. матеріали виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 19.09.2012 р. по справі № 5017/783/2012 передані до відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області.

Постановою від 24.12.2012р. головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області прийняв виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 19.09.2012р. по справі №5017/783/2012 і листом від 24.12.2012р. №09.12779/В-8 (направленим простим поштовим відправленням) повідомив Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 про дату, час та місце проведення виконавчих дій.

28.12.2012р. рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2012р. по справі №5017/783/2012 було виконано в примусовому порядку, про що свідчить акт державного виконавця від 28.12.2012р.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні скарги відповідача, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що державний виконавець здійснював примусове виконання рішення на підставах та в межах повноважень, визначених Законом України "Про виконавче провадження", а посилання відповідача на спричинення шкоди в ході виконання Приватному підприємству "Відродження", до статутного фонду якого відповідач передавав майно, не мають відношення до звільнення особою земельної ділянки і не можуть бути предметом дослідження в межах розгляду скарги на дії державного виконавця.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п'ятою ст.124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначені ст.75 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до цієї норми після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження (ч.1).

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону (ч.2).

Таким чином доводи скаржника, викладені в скарзі на дії державного виконавця, не ґрунтуються на вказаних нормах Конституції України, та Закону України "Про виконавче провадження", а державний виконавець, виконуючи судове рішення яке, як зазначалось, є обов'язковими до виконання на всій території України, діяв відповідно до вказаних правових норм, доводи, викладені в скарзі на дії державного виконавця, фактично стосуються правомірності судового рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, і яке було предметом перегляду в апеляційному та касаційному порядку, що згідно вказаних приписів Конституції України є неприпустимим.

Наведеним спростовуються доводи, викладені в касаційній скарзі, щодо порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 у справі № 5017/783/2012 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий Н.Капацин

Судді Ж.Бернацька

Д.Кривда