Ухвала суду № 33060410, 14.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 року м. Київ К/9991/23079/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі - ДПІ), товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Восток" (далі - Товариство) та державної податкової адміністрації в Харківській області (далі - ДПА)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2010

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011

у справі № 2а-14608/10/2070

за позовом Товариства

до ДПІ

та ДПА

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.07.2010 № 0003032305/0, від 01.09.2010 № 0003032305/1, від 04.11.2010 № 0003032305/2, рішення про результати розгляду первинної скарги від 27.08.2010 № 19813/10/25-007 та рішення про результати розгляду повторної скарги від 27.10.2010 № 4001/10/25-103.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 позов задоволено частково; оспорювані податкові повідомлення-рішення скасовано; в решті провадження у справі закрито.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 назване рішення суду першої інстанції скасовано; в частині позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 28.07.2010 № 0003032305/0, від 01.09.2010 № 0003032305/1, від 04.11.2010 № 0003032305/2 відмовлено; в частині позовних вимог щодо скасування рішень відповідачів про результати розгляду первинної скарги від 27.08.2010 № 19813/10/25-007 та про результати розгляду повторної скарги від 27.10.2010 № 4001/10/25-103 справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Товариство просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду зі спору як скасовану помилково.

ДПІ та ДПА також скористалися правом на касаційне оскарження рішень зі спору та просили Вищий адміністративний суд України прийняти рішення про відмову у задоволенні позову, скасувавши у відповідній частині судові акти попередніх інстанцій.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити частково касаційні вимоги учасників провадження з урахуванням такого.

Як встановлено судами обох інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ДПА було проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства та правових відносин при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання та відчуження акцій, емітованих відкритим акціонерним товариством «Картон» (далі - ВАТ» Картон») та відкритим акціонерним товариством «ВК «Буд-Холдинг» (далі - ВАТ «ВК «Буд-Холдинг») за період з 01.07.2007 по 30.06.2008. За наслідками цієї перевірки податковим органом було складено акт від 15.07.2010 № 14/35-021/14364800 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.07.2010 № 0003032305/0, за яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 327 063,75 грн. (у тому числі 218 042,50 грн. та 109 021,25 грн. за штрафними санкціями).

Інші оспорювані за цим позовом податкові повідомлення-рішення були прийняті у процедурі адміністративного оскарження позивачем зазначеного донарахування.

Підставою для цього донарахування став висновок податкового органу про незаконне відображення позивачем в окремому податковому обліку операцій з придбання та подальшого відчуження акцій емітента (ВАТ «Картон»), якого було ліквідовано у зв'язку з визнанням банкрутом, а також акцій ВАТ «Буд-Холдинг», реєстрацію якого було припинено.

Приймаючи рішення про часткове задоволення даного позову, суд першої інстанції виходив з того, що акція втрачає свої ознаки об'єкта цивільних прав лише з моменту офіційного опублікування Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку розпоряджень про зупинення обігу акцій та про скасування реєстрації випуску акцій.

Однак суд апеляційної інстанції цілком об'єктивно не погодився з такою правовою оцінкою обставин справи, зазначивши, що операції позивача із акціями неіснуючого емітента не є операціями з продажу цінних паперів, позаяк не породжують відповідні ним правові наслідки.

За змістом підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

У підпункті 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 цього Закону під терміном "витрати" розуміється сума коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

У підпункті 7.6.4 пункту 7.6 цієї ж статті Закону міститься визначення терміну «доходи» як суми коштів або вартості майна, отриманого (нарахованого) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшеного на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» обіг цінних паперів - це вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.

Згідно зі статтею 2 цього Закону емітентом цінних паперів визнається юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Статтею 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Емітентом акцій є тільки акціонерне товариство. Порядок прийняття відповідним органом акціонерного товариства рішення про розміщення акцій визначається законом, що регулює питання утворення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права.

Правовий аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку про те, що проста іменна акція емітента нерозривно пов'язана з особою емітента, адже її економіко-правове значення полягає у забезпеченні отримання її держателем прибутку (зокрема, у вигляді дивіденду), тоді як наслідком припинення юридичної особи-емітента є втрата акцією своїх ознак прибутковості, що виключає її товарність.

Економічний ефект від продажу акцій припиненого (ліквідованого) емітента відсутній, адже такий ефект не може бути пов'язаний з заниженням прибутку підприємства, внаслідок безпідставного застосування правил оподаткування, визначених пунктом 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, правила оподаткування операцій з цінними паперами, визначені вказаними нормативними положеннями, можуть мати місце у разі «товарності» угод з цінними паперами, тобто коли такі угоди мають реальний характер, спрямовані на реальне настання правових наслідків. Правомірність угоди передбачає, що така угода має ознаки юридичного факту, що породжує визначені законом для такої угоди правові наслідки, настання яких бажають особи - учасники угоди. Тобто дійсність угоди означає визнання за нею ознак юридичного факту, що створює той правовий результат, до якого прагнули суб'єкти угоди.

Припинення ж емітента акцій на час укладення позивачем договорів про придбання простих іменних акцій ВАТ «Картон» виключає наявність у позивача мети, спрямованої на реальне настання правових наслідків від здійснених цієї операції.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що у разі здійснення суб'єктами господарювання операцій з акціями, емітованими підприємством, діяльність якого припинено, такі акції не можуть бути об'єктами цивільних прав та не відповідають нормативному визначенню терміну «цінні папери».

Позиція Товариства щодо втрати акцією ознак цінного паперу лише після офіційного опублікування розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування реєстрації випуску акцій не спростовує зазначеного висновку апеляційного суду.

А відтак суд апеляційної інстанції, встановивши наявність у Єдиному державному реєстрі запису від 20.03.2007 про припинення юридичної особи ВАТ «Картон» та факт ліквідації ВАТ «ВК «Буд-Холдинг» у зв'язку з визнанням банкрутом згідно з ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2006 у справі № 2-26/1990-2006 (2-26/8625-2005), цілком об'єктивно підтримав правову позицію податкового органу по справі відносно того, що розглядувані операції з придбання та подальшого відчуження акцій названих емітентів не породжують жодних правових наслідків у податковому обліку позивача, та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

У той же час апеляційний суд помилково наділив рішення відповідачів про результати розгляду первинної та повторної скарг платника ознаками актів індивідуальної дії. Адже такі рішення є проміжними актами у процедурі адміністративного оскарження та самі по собі не породжують будь-яких додаткових обов'язків для платника, а відтак не підлягають оскарженню в адміністративному суді. Отже, суд першої інстанції цілком правомірно закрив провадження у справі в частині розглядуваних позовних вимог відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне змінити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду у відповідній частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Восток" та державної податкової адміністрації в Харківській області задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 у справі № 2а-14608/10/2070 змінити в частині направлення на продовження розгляду до суду першої інстанції справи в частині позовних вимог щодо скасування рішення про результати розгляду первинної скарги від 27.08.2010 № 19813/10/25-007 та рішення про результати розгляду повторної скарги від 27.10.2010 № 4001/10/25-103.

У цій частині залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 у справі № 2а-14608/10/2070.

3. В решті постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 у справі № 2а-14608/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак І.В. Приходько