Ухвала суду № 33060355, 15.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 року м. Київ К/9991/12776/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області

на постанову Господарського суду Київської області від 09.07.2007

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011

у справі №А6/276-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт»

до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Миронівський хлібопродукт») звернулось до суду з позовом до Обухівської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Миронівського відділення, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Миронівському районі (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Миронівському районі Київської області) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000062353/0 від 31.05.2007, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 953523,12 грн., з яких 635682,08 грн. за основним платежем та 317841,04 грн. штрафних санкцій.

Постановою Господарського суду Київської області від 09.07.2007, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став акт № 150/23-1/25412361 від 23.05.2007 про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ «Миронівський хлібопродукт» з питань правових відносин з ТОВ «Газтрейд ЛТД» за період: з 01.02.2006 по 31.03.2006, за результатами якої встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Висновки відповідача мотивовані тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.2007 по справі № 2-1587/15-2007 визнано недійсними установчі документи ТОВ «Газтрейд ЛТД», а саме: статут з дати державної реєстрації (25.04.2005) та реєстрацію ТОВ «Газтрейд ЛТД» платником податку на додану вартість (свідоцтво №37103570) (25.04.2005). Таким чином, відповідач дійшов висновку, що оскільки взаємовідносини між підприємствами відбувались в періоді в якому установчі документи ТОВ «Газтрейд ЛТД» визнано судом недійсними та скасовано державну реєстрацію, то дані господарські взаємовідносини між ВАТ «Миронівський хлібопродукт» та ТОВ «Газтрейд ЛТД» не можуть бути законними.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

За змістом пп. 7.4.5 п. 7.4 цієї ж статті Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що визначальною умовою виникнення у платника права на податковий кредит, окрім наявності належним чином оформлених податкових накладних, є реальність господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг) в рамках провадження економічної діяльності платника.

Актом перевірки та судами попередніх інстанцій не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, суми податкового кредиту ВАТ «Миронівський хлібопродукт» за березень 2006 року підтверджені належним чином складеними податковими накладними, які у відповідності до пп. 6.2 п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165, дають право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість за договорами постачання природного газу № 086 та № 087 від 31.01.2006.

Правильним є і висновок судів про необґрунтованість тверджень податкового органу щодо неправомірності формування податкового кредиту позивачем внаслідок подальшого скасування реєстрації ТОВ «Газтрейд ЛТД», оскільки сам факт визнання у судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів підприємства, його державної реєстрації та свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації до моменту виключення з державного реєстру та не позбавляє правового значення первинні документи, складені ним з моменту набуття господарської та податкової правосуб'єктності і до моменту виключення з державного реєстру (до дати анулювання його реєстрації платником ПДВ за актом податкового органу).

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області відхилити.

Постанову Господарського суду Київської області від 09.07.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)А.О. Рибченко З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова