Ухвала суду № 33059144, 19.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

19 серпня 2013 року № 826/13168/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві

до

Акціонерного товариства «Астра Банк»

про

стягнення суми штрафу у розмірі 6 783,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві з позовом до Акціонерного товариства «Астра Банк» про стягнення суми штрафу згідно рішення про накладенні штрафу за порушення законодавства про рекламу №000012 від 23.05.2013 року та рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №000010 від 15.05.2013 року у розмірі 6 783,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленими ст. 106 КАС України.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 106 КАС України передбачено, що у позовній заяві, зокрема, зазначається ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Інспекція з питань захисту прав споживачів у м. Києві звернулася із позовом до Акціонерного товариства «Астра Банк».

Водночас, згідно із наявною у Єдиному державному реєстрі інформацією, повним найменуванням юридичної особа за ідентифікаційним кодом 35590956 є Публічне акціонерне товариство «Астра банк».

Таким чином, Інспекції з питань захисту прав споживачів слід надати суду уточнену позовну заяву із зазначенням повного найменування відповідача, що відповідає інформації з Єдиного державного реєстру.

Крім того, ч. 3 ст. 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з абз. 9 Інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10.11.2011 року №12-6621/11, при сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника – останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Таким чином, належним доказом сплати судового збору є оригінал квитанції або платіжного доручення з відповідною відміткою банку про проведення операції та відміткою про зарахування в дохід бюджету, скріплений першим і другим підписами посадових осіб банківської установи та відбитком печатки кредитної установи.

В свою чергу, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві до позовної заяви додано платіжне доручення №283 від 13.08.2013 року без відмітки про зарахування в дохід бюджету, що не скріплено першим і другим підписами посадових осіб банківської установи та відбитком печатки кредитної установи, що не є належним доказом сплати судового збору.

У зв’язку з вищевикладеним, слід зазначити, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, дана категорія спорів підлягає розгляду та вирішенню в порядку скороченого провадження (без проведення судового засідання та виклику сторін, на підставі наявних доказів), а, отже, відсутність всіх доказів в обґрунтування позовних вимог створює перешкоди для відкриття скороченого провадження та вирішення справи в скороченому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст. 106 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки в п’ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: уточненої позовної заяви із зазначенням повного найменування відповідача, що відповідає інформації з Єдиного державного реєстру, а також належним чином оформлений документ, що підтверджує сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 106, 107, ч. 1 ст. 108, ст.ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду м. Києва, –

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві без руху.

2. Встановити позивачу п’ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок