Постанова № 33059117, 15.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року Справа № 816/4665/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Іванюк Є.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Яковенко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області Яковенко Світлана Михайлівна про скасування рішення, визнання права власності на нерухоме майно, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2013 року ОСОБА_3 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області Яковенко Світлани Михайлівни про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно № 723369 від 05.03.2013 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, визнання права власності на прибудову та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності на прибудову.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі рішення Виконкому Миргородської міської ради № 407 від 18.06.2008 та дозволу управління архітектури та містобудування Миргородської міськради нею було здійснено добудову до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, яку прийнято в експлуатацію 25.01.2013 на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Вважає відмову державного реєстратора протиправною, оскільки зареєстрована декларація є підставою для реєстрації права власності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача - державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції проти позову заперечував, посилаючись на те, що прибудова - це вид реконструкції житлового будинку, а тому реєструвати необхідно не окрему прибудову, а реконструкцію.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

13.11.2008 ОСОБА_3 одержано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 750 м. кв. адресою АДРЕСА_1 (а.с. 18).

18.06.2008 рішенням Виконкому Миргородської міської ради № 407 позивачу було надано дозвіл на будівництво добудови до будинку із збільшенням житлової площі (а.с. 11).

19.06.2008 дозвіл на добудову за № 95 надано управлінням архітектури та містобудування Миргородської міської ради (а.с. 13).

25.01.2013 Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю у Полтавській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за найменуванням «Будівництво прибудови до житлового будинку та будівництво господарчих споруд - код - 1110.3», згідно якої введено в експлуатацію прибудову площею 27,6 м. кв. (в тому числі житлова 16,3 м. кв.); навіс, площею 48 м. кв. та вбиральню, площею 1,4 м. кв. (а.с. 14 - 16).

25.02.2013 ОСОБА_3 звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Миргородського міскрайонного управління юстиції Полтавської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 32).

05.03.2013 відповідачем прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 723369 (а.с. 23).

Позивач не погодився з таким рішенням та оскаржив його до суду.

Перевіряючи правомірність позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи.

Обґрунтовуючи свою відмову від 05.03.2013 відповідач у своїх запереченнях посилається на те, що згідно ДБН України В.3.2-2-2009 прибудова (добудова) - це вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку, внаслідок чого державній реєстрації підлягає саме реконструкція житлового будинку, а не окремо прибудова.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.

Згідно ч. 4 ст. 357 Цивільного кодексу України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані.

Статтею 5 цього Закону визначено, що у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Національними стандартом № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 28.10.2004 визначено, що приміщення - це частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу. Приміщення поділяються на вбудовані, прибудовані та вбудовоно - прибудовані.

З аналізу викладених норм суд приходить до висновку, що прибудова до житлового будинку, здійснена в установленому законом порядку, підлягає реєстрації у державному реєстрі прав як об'єкт нерухомого майна в силу ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Таким чином ОСОБА_3 має право на реєстрацію у державному реєстрі прав спірної прибудови до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.

Відмова ОСОБА_3 в державній реєстрації прибудови до житлового будинку з мотивів необхідності реєстрації реконструкції житлового будинку суперечить ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою визначено, що право власності на житлове приміщення може бути зареєстровано в незалежності від реєстрації права власності на житловий будинок, в якому воно розташовано, так як обов'язковою умовою для реєстрації реконструкції є реєстрація права власності на житловий будинок, в якому здійснено прибудову.

За викладених обставин оскаржуване рішення № 723369 від 05.03.2013 є протиправним і підлягає скасуванню, позовні вимоги в частині скасування рішення та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про визнання права власності не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, п. 1 ч. 1 ст. 157, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Миргородського міскрайонного управління юстиції Полтавської області, реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції про скасування рішення, визнання права власності та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області № 723369 від 05.03.2013 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зобов'язати Реєстраційну службу Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області здійснити реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на прибудову до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, площею 27,6 м. кв. (в тому числі житлова 16,3 м. кв.); навіс, площею 48 м. кв. та вбиральню, площею 1,4 м. кв.

В іншій частині провадження у справі закрити.

Роз'яснити позивачу право на звернення із позовом про визнання права власності на нерухоме майно до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в розмірі 34,41 грн.

Повернути ОСОБА_3 з Державного бюджету України сплачену згідно квитанції № NOF4134980 від 30.07.2013 суму судового збору в розмірі 1364,32 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20.08.2013.

Суддя К.І. Клочко