Рішення № 33058725, 13.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2013 р. Справа № 911/2406/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа",

09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, 3

до Відкритого акціонерного товариства "Росава",

09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91

про стягнення 5 171,10 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача - Колісніченко С.В. (довіреність від 13.08.2013).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (далі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства "Росава" (далі - відповідач) про стягнення 17 981,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі здійснення розрахунку за послуги, що отримані відповідно до договору на постачання та споживання теплової енергії від 01.05.2006 № 1593-126.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.07.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 14906 від 09.07.2013) позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі сплатою відповідачем частини основного боргу в розмірі 7 810,63 грн.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 14908 від 09.07.2013) відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовна вимога у розмірі 12 810,79 грн. визнається, в іншій частині - 5 171,10 грн. заборгованості за період з 23.10.2012 по 08.11.2012, заперечується.

У судовому засіданні 09.07.2013 оголошувалась перерва на 06.08.2013 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16811 від 06.08.2013) позивачем подано заперечення на відзив до позовної заяви, в якому відзив заперечується повністю.

У судовому засіданні 06.08.2013 оголошувалась перерва на 13.08.2013 відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17176 від 12.08.2013) позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі сплатою відповідачем частини основного боргу на суму 5 000,00 грн. та заявлено остаточні позовні вимоги у розмірі 5 171,10 грн.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяви підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 5 171,10 грн., виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

У судове засідання 13.08.2013 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач остаточні позовні вимоги повністю заперечив, з підстав, що викладені у відзиві.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.08.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (далі - позивач, теплопостачальна організація) та Відкритим акціонерним товариством "Росава" (далі - відповідач, споживач) укладено договір на постачання та споживання теплової енергії від 01.05.2006 № 1593-126 (далі - Договір), відповідно до умов якого теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами, затвердженими міськими органами самоврядування (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пункту 2.4. Договору, приймання-передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформляється щомісячним актом приймання-передачі теплової енергії. Теплопостачальна організація складає та передає контролером чи надсилає простим листом на адресу споживача пакет розрахункових документів (акт приймання-передачі теплової енергії, рахунок-фактура - щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків - щоквартально) в двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Споживач зобов'язаний протягом 3-х робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник акту приймання-передачі, акту звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення. У разі відсутності письмових заперечень акти вважаються погодженими і підлягають відображенню у бухгалтерському обліку обох сторін.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.4. Договору, розрахунки за теплову енергію здійснюються за встановленими тарифами. Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється на підставі рахунку-фактури і акту приймання теплової енергії протягом 5 банківських днів з дати отримання споживачем розрахункового пакету документів.

Згідно з пунктом 10.1. Договору, цей договір набирає чинності з моменту укладення і діє в частині постачання теплової енергії протягом 1 року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про розірвання договору, але не раніше дати закінчення опалювального періоду, а в частині проведення остаточних розрахунків - до повного здійснення останніх.

У ході розгляду справи встановлено, що після закінчення строку дії Договору сторони заяв про його розірвання не направляли, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що Договір був чинним у спірний період на підставі пункту 10.1.Договору.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про теплопостачання», основним обов'язком споживача теплової енергії є додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Крім цього, відповідно до частини 6 статті 19 зазначеного Закону, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги (результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил) у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які в установленому законом порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території. Обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства України.

Крім цього, згідно з абзацом 6 пункту 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до тверджень позовної заяви, відповідачем порушено вимоги статей 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, статей 19, 24 Закону України «Про теплопостачання», статті 193 Господарського кодексу України, статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та статті 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» та не оплачено послуги з постачання теплової енергії для об'єкта відповідача, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем з оплати послуг з постачання теплової енергії за період з листопада 2012 року по березень 2013 року у сумі 17 981,73 грн.

З огляду на матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивачем стверджується, що ним надано відповідачу послуги за Договором у період з листопада 2012 року по березень 2013 року на суму 17 981,73 грн., на підтвердження чого додано до матеріалів справи акти приймання - здачі виконаних послуг (Т.1, а.с. №№ 14-21).

Вказані акти за період з грудня 2012 року по березень 2013 року на суму 12 810,63 грн. підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відбитками їх печаток, борг за вказаними актами відповідачем не заперечувався.

Натомість, акт за листопад 2012 року не підписано зі сторони відповідача та не містить відбитку його печатки, заборгованість за ним відповідачем заперечується.

Впродовж розгляду справи, позивачем подані заяви про зменшення позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі сплатою відповідачем частини основного боргу на суму 12 810,63 грн. та заявлено остаточні позовні вимоги у розмірі 5 171,10 грн.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяви підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 5 171,10 грн., виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

Враховуючи вищевикладене, підставою позовних вимог є наявність заборгованості за Договором відповідно до акту приймання - здачі виконаних послуг за листопад 2012 року на суму 5 171,10 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву повністю заперечив проти задоволення позовних вимог у розмірі 5 171,10 грн., з огляду на те, що акт приймання - здачі виконаних послуг за листопад 2012 року на суму 5 171,10 грн. не лише відповідачем не підписувався, але й письмово заперечувався листом від 22.01.2013 № 4, з підстав того, що включення опалення в залі боксу відповідача (об'єкт опалення) розпочалось лише з 07.12.2012, що підтверджується актом від 07.12.2012, який складено комісією у складі представників позивача і відповідача та скріплений підписами уповноважених осіб та відбитками печаток підприємств, а тому оплаті підлягають послуги, що надані починаючи з 07.12.2012.

Разом з тим, відповідачем до матеріалів справи надано копію акту звірки взаємних розрахунків сторін станом на 01.01.2013, який підписано обома сторонами, в якому також зазначено розбіжності сторін у визначенні розміру заборгованості за Договором у спірний період: відповідачем визнано борг у розмірі 7 798,90 грн. за актом приймання - здачі виконаних послуг за грудень 2012 року, а позивачем в суму боргу відповідача включено заборгованість у розмірі 5 171,10 грн. за актом приймання - здачі виконаних послуг за листопад 2012 року.

Позивач повністю заперечив доводи відповідача і стверджував, що спірні послуги у період з 23.10.2012 по 08.11.2012 надані та подав до матеріалів справи наступні докази: рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 09.10.2012 № 407, у пункті 2 якого зазначено, що опалювальний період для житлового фонду та інших споживачів міста розпочинається з 15.10.2012 та зобов'язано позивача відновити подачу гарячого водопостачання споживачам міста одночасно з початком опалювального періоду у житловому фонді; акт від 23.10.2012 про включення системи опалення на зал боксу (об'єкт опалення), починаючи з 23.10.2012, що складений комісією у складі представників позивача, скріплений їх підписами та відбитком печатки позивача; акт від 07.12.2012 про відключення системи опалення в залі боксу починаючи з 08.11.2012, що складений комісією у складі представників позивача, скріплений їх підписами та відбитком печатки позивача.

Позивач стверджує, що початок та закінчення опалювального сезону визначається відповідними розпорядженнями Білоцерківського міськвиконкому, що надає позивачу право в односторонньому порядку здійснювати включення системи опалення.

За результатами аналізу чинного законодавства та оцінки доказів, що надані сторонами до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що твердження позивача про надання послуг у листопаді 2012 року не підтверджено належними і допустимими доказами, а саме: позивач не надав належним чином оформлений акт від 23.10.2012 про включення системи опалення на зал боксу, який би був належним доказом такого включення і, відповідно, доказом для встановлення початку періоду надання послуг.

Крім того, відповідно до підпункту 7 пункту 32 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», виконавець зобов'язаний повідомляти споживача про плановану перерву в наданні послуг через засоби масової інформації, а також письмово, не пізніше, ніж за 10 днів до її настання (крім перерви, що настає внаслідок аварії або дії непереборної сили) із зазначенням причини та часу перерви в наданні послуг.

Як встановлено судом, у акті від 07.12.2012 про відключення системи опалення в залі боксу, яким позивач також підтверджує факт попереднього включення системи опалення, відсутнє посилання на підстави відключення, що унеможливлює взяття їх судом до уваги в якості належного доказу надання позивачем послуг.

Крім того, в матеріалах справи відсутні розпорядження Білоцерківського міськвиконкому, в яких би зазначались причини перерви надання відповідних послуг.

Позивачем не надано пояснень, чому акт про відключення системи опалення в залі боксу відповідача складено 07.12.2012, а саме відключення здійснено 08.11.2012.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі статтею 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги вищевикладене, те, що відповідачем заперечений факт отримання послуг у листопаді 2012 року, а належних доказів протилежного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено правомірності заявленої до стягнення суми, тому позовна вимога про стягнення 5 171,10 грн. заборгованості задоволенню не підлягає.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України та зважаючи на правову позицію пленуму Вищого господарського суду України, що викладена в абзаці 1 підпункту 4.7. пункту 4. постанови «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 покладається на відповідача, оскільки суд дійшов висновку, що спір виник внаслідок його неправильних дій, зважаючи на сплату ним заборгованості за Договором за період з грудня 2012 року по березень 2013 року, що заявлялась до стягнення у позовній заяві, після порушення провадження у справі, у зв'язку з чим позивачем і зменшено розмір позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Росава" (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00152269) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04654336) 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 19.08.2013.

Суддя С.О. Саванчук