Постанова № 33058531, 15.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р. Справа№ 910/12352/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі: Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - не з'явилися

від відповідача - не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.07.2013 року (суддя - Полякова К.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика» про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика»

до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»

про розірвання договору, стягнення коштів у розмірі 217391416,06 грн. та звернення стягнення на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.07.2013 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика» про вжиття заходів до забезпечення позову - задоволено частково.

З метою забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика» до Публічного акціонерного товариства «Кредмитпромбанк» про розірвання Договору №0052/ДС-49.8.1.1-10 строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента від 05.07.2010, стягнення 217391416,06 грн. та звернення стягнення на майно:

- накладено арешт на грошові кошти на рахунках Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» у межах розміру позовних вимог, а саме 217 391 416,06 грн., суму судових витрат на момент подання позову, що включає судовий збір за подання позову у розмірі 68820,00 грн. та судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову у розмірі 1720,50 грн., усього 217 461 956, 56 грн.;

- заборонено Публічному акціонерному товариству «Кредитпромбанк» у будь-який спосіб відчужувати (в тому числі укладати правочини, які у подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження) належне йому рухоме та нерухоме майно, у тому числі майнові права Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» за будь-якими договорами та іншими правочинами, стороною яких є Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» у межах розміру позовних вимог, а саме 217 391 416,06 грн., суми судових витрат на момент подання позову, що включає судовий збір за подання позову у розмірі 68820,00 грн., та судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову у розмірі 1720,50 грн., усього 217 461 956,56 грн.

В іншій частині вимог щодо вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.07.2013 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні ухвали порушено норми процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду колегією у складі: Шапран В.В. - головуючий, судді: Буравльов С.І., Дідиченко М.А. Публічному акціонерному товариству «Кредитпромбанк» відновлено строк подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження, призначено до розгляду на 15.08.2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 року сформовано для розгляду справи № 910/12352/13 колегію у складі: Шапран В.В. - головуючий, судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

У судове засідання представники сторін не з'явилися, проте через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача та відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю забезпечити явку представників у судове засідання.

Колегія суддів, розглянувши дані клопотання не знаходить підставі для їх задоволення з огляду на наступне.

У п. 3.9.2. Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Пунктом 1 ст. 77 ГПК України у якості такої обставини визначено нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Між тим, з положень ст. 77 ГПК України вбачається, що неявка будь-якого учасника у судове засідання в апеляційній інстанції у господарській справі не є безумовною підставою для відкладення такого розгляду справи та розгляд справи відкладається лише у разі неможливості вирішення справи.

Враховуючи те, що неявка позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи та враховуючи вимоги ст. 102 ГПК України, щодо строків розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі позивача та відповідача.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду (ч. 5 ст. 106 ГПК України).

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика» була подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти на рахунку Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» № 32003188501 у ГУ НБУ у місті Києві та Київській області (МФО 321024) у межах розміру позовних вимог, а саме 217391416,06 грн., суми судових витрат на момент подання позову, що включає судовий збір за подання позову у розмірі 68820,00 грн. та судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову у розмірі 1720,50 грн., усього 217461956,56 грн.;

- накладення арешту на майно Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» у межах розміру позовних вимог, а саме 217391416,06 грн., суми судових витрат на момент подання позову, що включає судовий збір за подання позову у розмірі 68820,00 грн. та судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову у розмірі 1720,50 грн., усього 217461956,56 грн.;

- заборони Публічному акціонерному товариству «Кредитпромбанк» вчиняти видаткові операції по власних операціях у межах розміру позовних вимог, а саме 217391416,06 грн., суми судових витрат на момент подання позову, що включає судовий збір за подання позову у розмірі 68820,00 грн. та судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову у розмірі 1720,50 грн., усього 217461956,56 грн.;

- заборони Публічному акціонерному товариству «Кредитпромбанк» у будь-який спосіб відчужувати (в тому числі укладати правочини, які у подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження) належне йому рухоме та нерухоме майно, у тому числі майнові права Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» за будь-якими договорами та іншими правочинами, стороною яких є Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» у межах розміру позовних вимог, а саме 217391416,06 грн., суми судових витрат на момент подання позову, що включає судовий збір за подання позову у розмірі 68820,00 грн. та судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову у розмірі 1720,50 грн., усього 217461956,56 грн.

Заява мотивована тим, що між сторонами існує спір про стягнення значної суми заборгованості зі сплати процентів у період за квітень-травень 2013 у розмірі 6346018,85 грн. та суми вкладу у розмірі 210956000,00 грн. за Договором № 0052/ДС-49.8.1.1-10 строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента від 05.07.2010, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика» та Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк», звернення стягнення на майно та розірвання зазначеного договору.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика» зазначає, що станом на день звернення із позовом до суду, відповідач має можливість вільного розпорядження вказаними грошовими коштами та може безперешкодно вчинити дії із зазначеними грошовими коштами, які у подальшому не просто утруднять, а безпосередньо унеможливлять виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог позивача.

Як на підставу необхідності вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на факт неналежного виконання Публічним акціонерним товариством «Кредимтпромбанк» договірних зобов'язань, що підтверджується ігноруванням відповідачем письмової вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика» від 15.05.2013№ 14/05-2013 про сплату процентів.

З огляду на таке, ТОВ «Компанія з управління активами «Практика» стверджує, що дії відповідача, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання, чим унеможливлюють захист прав та законних інтересів позивача щодо повернення грошових коштів.

Заявник також відзначив той факт, що у всесвітній інформаційній мережі Інтернет наявна інформація про включення ПАТ «Кредитпромбанк» до топ-10 банків, що порушують закон та інструкцію Національного банку України та мають дефіцит регулятивного капіталу. Так, зокрема, за версією Forbes у Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» дефіцит складає 1,1 млрд.грн. (http://forbes.ua/business/1348722-eho-krizisa-top-1O-bankov-s-deficitom-regulyativnogo-kapitala/l348732#cut).

Нормами статті 66 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, якими безпосередньо є: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороно відповідачеві вчиняти певні дії; забороно іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26 грудня 2011 року № 16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Разом з тим, не попускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами, про що також зазначено в ухвалі Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 22.11.2001 року у справі за позовом до Акціонерного товариства відкритого типу «Ексімнафтопродукт».

Можливість обмеження права розпоряджання рахунком установлено ст. 1074 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 15.03.2006 року N 3541-IV) арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а так само зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Порядок накладання арешту на кореспондентські рахунки комерційних банків роз'яснено листом Національного банку України від 25.10.2001 року N 18-211/3950.

Частина четверта статті 59 Закону заборонила накладення арешту на кореспондентські рахунки комерційних банків без зазначення конкретної суми, оскільки, враховуючи специфіку комерційних банків, кошти, які знаходяться на їх кореспондентських рахунках, належать не тільки банку, і припинення всіх операцій на них зачіпає інтереси як банку, так і його клієнтів. Таким чином, рішеннями суду можливе накладення арешту лише на кошти, які знаходяться на кореспондентському рахунку банку, в конкретно визначеній сумі.

У п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26 грудня 2011 року № 16 зазначається, що у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат.

Оскільки, позовні вимоги мають майновий характер та їх розмір достатньо суттєвий, враховуючи доведеність обґрунтованості доводів позивача стосовно того, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову протягом всього періоду розгляду спору, існує вірогідність неповернення суми грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика», тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти на рахунку Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» № 32003188501 у ГУ НБУ у місті Києві та Київській області (МФО 321024) у межах розміру позовних вимог, а саме 217391416,06 грн., суми судових витрат на момент подання позову, що включає судовий збір за подання позову у розмірі 68820,00 грн. та судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову у розмірі 1720,50 грн., усього 217461956,56 грн.

Одночасно, зважаючи на те, що однією із позовних вимог позивач зазначає звернення стягнення на майно Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» та враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що відповідач, до вирішення спору по суті у межах даного позову, має можливість та намір реалізувати належне йому майно, що призведе до унеможливлення та утруднення виконання рішення у майбутньому, чим буде завдана значна шкода майновим інтересам позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Кредитпромбанк» у будь-який спосіб відчужувати (в тому числі укладати правочини, які у подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження) належне йому рухоме та нерухоме майно, у тому числі майнові права Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» за будь-якими договорами та іншими правочинами, стороною яких є Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» у межах розміру позовних вимог, а саме 217391416,06 грн., суми судових витрат на момент подання позову, що включає судовий збір за подання позову у розмірі 68820,00 грн. та судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову у розмірі 1720,50 грн., усього 217461956,56 грн.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову слід враховувати, що цими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватись права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватись обмеження, не пов'язані з предметом спору.

Зокрема, не допускається винесення ухвал про накладення арешту на все майно підприємства. Якщо у господарського суду є підстави вважати, що діями виконавчого або іншого органу, рішення про обрання якого оспорюється, може бути погіршено фінансовий стан господарського товариства або доведено його до стійкої неплатоспроможності, суд вправі забезпечити позов шляхом заборони відчуження основних засобів, нерухомого майна та іншого визначеного майна товариства.

Враховуючи, що судом задоволено вимогу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ПАТ «Кредитпромбанк» у будь-який спосіб відчужувати належне йому рухоме та нерухоме майно, місцевий господарський суд правомірно відмовив у вжитті заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно відповідача.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що не підлягає задоволенню вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Кредитпромбанк» вчиняти видаткові операції по власних операціях у межах розміру позовних вимог, оскільки пунктом 8 Глави ІІІ Розділу ІІІ Постанови Національного банку України № 320 від 16.08.2006 «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» визначено, що банк приймає і виконує документи про арешт коштів банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей: якщо на кореспондентському рахунку банку-кореспондента недостатньо коштів до визначеної документом про арешт суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за цим рахунком у межах суми, на яку накладено арешт, тобто до забезпечення на кореспондентському рахунку банку-кореспондента визначеної документом про арешт суми коштів.

З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законну та обґрунтовану ухвалу, у відповідності з вимогами процесуального права у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду м. Києва від 01.07.2013 року у справі № 910/12352/13 - скасуванню.

Керуючись ст. 101, ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.07.2013 року - без змін.

Матеріали справи № 910/12352/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.