Рішення № 33058519, 14.08.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2013 р.Справа № 916/1623/13За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про розірвання договору, зобов'язання звільнити та передати приміщення

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача: Гуцол Н.М., довіреність №380/03-ЦМ-13 від 05.06.2013р.

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні 14.08.2013 р. приймали участь представники сторін:

від позивача: Гуцол Н.М., довіреність №380/03-ЦМ-13 від 05.06.2013р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: про розірвання договору суборенди №269/9 від 15.09.2012р., укладеного між ТОВ «Фоззі-Фуд» та ФОП ОСОБА_1;

про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити та передати ТОВ «Фоззі-Фуд» частину нежитлового приміщення площею 5,0кв.м., розташованого в будівлі торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_1, за актом приймання-передачі.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, подав до суду письмові пояснення, заяву про уточнення позовних вимог від 18.07.2013р. за вх.№21858/13, де виклав позовні вимоги в остаточній вищенаведеній редакції, яка прийнята судом до розгляду по суті.

Первинні позовні вимоги позивача складали: про розірвання договору суборенди №269/9 від 15.09.2012р., укладеного між ТОВ «Фоззі-Фуд» та ФОП ОСОБА_1; про виселення ФОП ОСОБА_1 з частини нежитлового приміщення площею 5,0кв.м., розташованого в будівлі торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_1, за актом приймання-передачі.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ТОВ „Фоззі-Фуд" та ФОП ОСОБА_1 15.09.2012р. було укладено договір суборенди частини нежитлового приміщення №269/2, відповідно до якого позивач передав відповідачу у користування частину нежитлового приміщення за актом приймання-передачі від 15.09.2012р. В порушення умов вказаного договору відповідач допускав неодноразові прострочення сплати орендної плати, експлуатаційних витрат, що спричиняє фінансові збитки орендарю. Крім того, відповідач порушив умови договору щодо цільового використання об'єкту оренди. 16.05.2013р. та 20.05.2013р. позивач звернувся до відповідача із вимогами про розірвання договору від 15.09.2012р., які відповідачем не отримано через незнаходження останнього за вказаними юридичними адресами, що і стало підставою для позивача звернутись до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Клопотання позивача від 08.07.2013р. за вх.№20729/13 про долучення документів до матеріалів справи було судом задоволено.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне:

15.09.2012р. між ТОВ „Фоззі-Фуд" (орендар) та ФОП ОСОБА_1 (суборендар) було укладено договір суборенди частини нежитлового приміщення №269/2, за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає в тимчасове користування частину нежитлового приміщення площею 5,0кв.м. у торговельному центрі орендаря згідно із доданою схемою, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, а також устаткування позначене в акті приймання-передачі, з метою організації торгівлі товарами (роботами, послугами), що є власністю суборендаря та вказані у додатку №2 до основного договору.

Право передавати зазначене у договорі суборенди майно позивач набув відповідно до договору оренди №0708/12-2А від 07.08.2012р., укладеного між ТОВ „Фоззі-Фуд" (орендар) та ПАТ „Сільпо Рітейл" (орендодавець), якому на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі торгово-виставочного центру від 28.05.2012р. належить торговельний центр, що містить приміщення, яке передане в суборенду відповідачу.

За умовами п.2.1. договору від 15.09.2012р. №269/2, п.1 додаткової угоди від 15.09.2012р. він набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань за договором. Строк суборенди починається з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта суборенди в користування суборендареві, який є невід'ємною частиною договору, та закінчується 15.07.2015р..

Відповідно до умов п.п.2.2., 2.4., 2.6. договору від 15.09.2012р. №269/2 кожна сторона має прав в будь-який час розірвати договір, письмово попередивши про це іншу сторону за 30 днів, з обов'язковим проведенням взаєморозрахунків, передбачених цим договором, включаючи день фактичної передачі об'єкта суборенди орендарю. Договір може бути розірваний орендарем без дотримання строків, зазначених у п.2.2. договору при одноразовому порушенні суборендарем умов, викладених у договорі й додатках до нього, які складають його невід'ємну частину. Договір може бути розірваний достроково орендарем з повідомленням за 30 днів до дати розірвання, зокрема, у випадку використання суборендарем об'єкту суборенди не за його цільовим призначенням.

У п.п.3.1., 3.4. договору від 15.09.2012р. №269/2 сторони передбачили, що розмір місячної плати за суборенду (з 1 числа поточного календарного місяця по 1 число наступного календарного місяця) становить 3 000грн., у т.ч. витрати орендаря на утримання об'єкту оренди, сплата комунальних платежів, податків та обов'язкових платежів. Поточна плата за суборенду сплачується орендарю авансом, до 5-го числа поточного місяця за наступний місяць. Часткова оплата за користування об'єктом суборенди прирівнюється сторонами до несплати платежів за суборенду.

Відповідно до п.3.1.10. договору від 15.09.2012р. №269/2, п.1 додаткової угоди від 15.09.2012р. суборендар зобов'язаний компенсувати вартість спожитих комунальних послуг та експлуатаційних витрат щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставлених орендарем рахунків.

За умовами п.4.3. договору суборенди від 15.09.2012р. №269/2 в останній день строку суборенди або в день дострокового розірвання договору, суборендар повинен повернути орендарю об'єкт суборенди в справному стані з урахуванням нормального зносу, який вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (повернення).

Згідно п.6.2. договору суборенди від 15.09.2012р. №269/2 суборендар зобов'язаний використовувати об'єкт суборенди за його цільовим призначенням відповідно до п.1.1. договору, самостійно відповідати перед третіми особами за дотримання законодавства, що регулює діяльність суборендаря.

Відповідно до додатку №2 до договору суборенди від 15.09.2012р. №269/2 відповідач на орендованому приміщенні надає послуги з реалізації квитків на культурно-видовищні заходи.

На виконання договору суборенди від 15.09.2012р. №269/2 позивач передав, а відповідач прийняв у користування об'єкт суборенди за актом приймання-передачі.

Так, відповідач здійснював оплату орендної плати, компенсації вартості спожитих комунальних послуг та експлуатаційних витрат, але із порушенням строку, визначеного п.3.4. договору суборенди від 15.09.2012р. №269/2, в підтвердження чого позивач надав суду виписки по рахунку у ПАТ „Банк Восток" за 17.09.2012р., 09.10.2012р., 12.11.2012р., 30.07.2012р., 25.12.2012р., 25.01.2013р., 11.02.2013р., 20.02.2013р., 14.03.2013р., 20.05.2013р., довідку ПАТ „Банк Восток" №05ц/1127 від 10.07.2013р., що відповідно до даної умови договору є підставою для його розірвання.

Про нецільове використання відповідачем об'єкту суборенди шляхом продажу залізничних та автобусних квитків свідчать акти контролю за порядком та використанням об'єкту суборенди за адресою АДРЕСА_1 від 18.06.2013р., від 08.07.2013р.

Надіслані позивачем відповідачу вимоги про розірвання договору суборенди від 15.09.2012р. №269/2, №1221/5-УРПД від 16.05.2013р., ним не отримані через незнаходження його за адресою державної реєстрації.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами та викладену позивачем правову позицію, суд, вважає заявлені позивачем позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступні положення законодавства.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст.762 Цивільний кодекс України).

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

За положеннями п.1 ч.1 ст.783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно до ч.ч.2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Суд, дослідивши договір суборенди від 15.09.2012р. №269/2 та правовідносини сторін, що склались по ньому, встановив, що мало місце прострочення відповідачем строків оплати орендних платежів, використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням, що є порушенням зобов'язання з боку відповідача за вказаним договором, яке носить істотний характер, що спричинило позбавлення в значній мірі позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.

З врахуванням викладеного, підлягає задоволенню позовна вимога позивача про розірвання договору суборенди від 15.09.2012р. №269/2, укладеного між ТОВ „Фоззі-Фуд" та ФОП ОСОБА_1.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про зобов'язання ФОП ОСОБА_1. звільнити та передати ТОВ «Фоззі-Фуд» частину нежитлового приміщення площею 5,0кв.м., розташованого в будівлі торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_1, за актом приймання-передачі.

За положеннями ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Із аналізу вказаних положень чинного законодавства вбачається, що наслідком розірвання договору оренди є обов'язкове повернення об'єкта оренди орендодавцю, а з огляду на те, що суд задовольнив позовну вимогу про розірвання спірного договору та передача в оренду відбувалась за актом прийому-передачі, є обґрунтованою позовна вимога позивача про звільнення та передачу суборендарем ТОВ «Фоззі-Фуд» об'єкту суборенди, з підстав чого вона підлягає судом задоволенню.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищевикладені обставини справи, з урахуванням положень чинного законодавства, суд, вбачає доведеними фактичними даними та обґрунтованими заявлені позивачем позовні вимоги, у зв'язку з чим задовольняє їх у повній мірі.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати позивача по оплаті судового збору в сумі 2294 грн. за розгляд судом двох немайнових вимог, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Неявка відповідача в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, у постанові ВГСУ від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260 визначено, що суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 14.08.2013р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, та витязі з ЄДРЮФОП станом на 02.07.2013р., суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст.82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Розірвати договір суборенди №269/9 від 15.09.2012р., укладений між ТОВ «Фоззі-Фуд» та ФОП ОСОБА_1

3. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) звільнити та передати ТОВ «Фоззі-Фуд» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код 32294926) частину нежитлового приміщення площею 5,0кв.м., розташованого в будівлі торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_1, за актом приймання-передачі.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код 32294926) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 16.08.2013р.

Суддя Малярчук І.А.