Рішення № 330584, 25.12.2006, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" грудня 2006 р. Справа № 12/25

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Левченко О.Є. - дов. № 264/10 від 18.09.06р.

від відповідача Хомчук В.А. - дов. № 3430/19 від 03.11.06р., Кадук С.О. - дов. № 2823/19 від 12.09.06р.

Розглянув справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м. Житомир)

про стягнення 18 801 499,73 грн.

Позивач пред'явив до відповідача позов про стягнення на свою користь 18 801 499,73 грн., з яких 12 201 593,44 грн. - заборгованості за поставлений природний газ; 2 243 445,93 грн. - пені; 2 784 879,97 грн. - інфляційних; 717 468,87 грн. - 3% річних та 854 111,52 грн. - штрафу.

Предстаник позивача позов підтримав. Надав письмові пояснення в обгрунтування своїх вимог (а.с. 77-81).

Представники відповідача позов заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 23.02.06р. (а.с. 82-84) та письмовому поясненні (а.с.140-143).

Господарським судом зупинялось провадження усправі в порядку ч.1 ст. 79 ГПК України до вирішення спору у справі № 31/145 за позовом ВАТ "Житомиргаз" до ДК "Газ України" про визнання частково недійсним договору № 06/02-2094 від 28.12.02.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору № 06/02-2094 на постачання природного газу для потреб населення від 28.12.02р. (а.с.16-18), укладеного між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (далі - позивач) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (далі - відповідач), дійсного з протоколом узгодження розбіжностей від 10.02.03р. (а.с. 19-20), додаткових угод до Договору на постачання природного газу №06/02-2094 від 20.03.03р., 23.04.03р., 08.05.03р., 10.09.03р. (а.с.21-24) останньому з січня по грудень 2003 року поставлено (передано) позивачем природний газ в об'ємі 445285,435 тис. куб. м. на загальну суму 53 298 085,54 грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу, додатками до них та актами дооцінки природного газу до актів прийому передачі, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.25-48).

Відповідно до п. 5.1. договору, сторонами погоджено, що оплата за газ здійснюється Покупцем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих обсягів газу . Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним (а.с.17).

Відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у сумі 41 096 492,34 грн. На момент звернення з позовом до суду основна заборгованість відповідача за розрахунками позивача становить 12 201 593,44 грн. (а.с.2).

Заборгованість в сумі 12201593,44 грн. підтверджується актом звірки розрахунків, який належним чином оформлений сторонами, за станом на 01.10.05 (а.с.63).

Позовні вимоги в частині стягення 12 201 593,44 грн. основної заборгованості є обгрунтованими та підтверджуються належними доказами по справі (а.с. 10-15).

Згідно п.п. 6.2 Договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.5.1. даного Договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу (в межах оплаченого населенням), за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.

Оскільки відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі проводив розрахунки за постачання природного газу позивач обгрунтовано нарахував відповідачу пеню за несвоєчасно проведені розрахунки в сумі 2 243 445,93 грн. (а.с.3).

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як уже наголошувалось вище, за договором від 28.12.2002р. № 06/02-2094 відповідачу поставлено природний газ на суму 53 298 085,54 грн. Відповідач виконав грошове зобов'язання на суму 41 096 492,34 грн., що свідчить про високий ступінь виконання зобов'язання.

Господарський суд встановив, що відповідач знаходиться у важкому фінансовому стані, зокрема, через низький ступінь розрахунків за газ споживачами. Стягнення з відповідача штрафних санкцій в повному обсязі може призвести до кризи в сфері газозабезпечення в Житомирській області.

Оцінивши дані обставини, суд вважає їх винятковими і зменшує розмір пені до 10% від нарахованої, а саме до 224 344,59 грн.

Згідно з ч.2 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського Кодексу України, позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі семи відсотків від заборгованості у сумі 854 111,52 грн. (а.с.3) за прострочення виконання зобов'язання понад тридцять днів.

Як вбачається з абзацу 1 п. 5 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, якщо правопорушення було вчинене після набрання чинності цим кодексом, тобто після 01.01.04, його положення не застосовуються, якщо за ці порушення договором, укладеним до 01.01.04 була встановлена інша відповідальність.

Відповідно до абзацу 2 п. 5 розділу ІХ, положення Кодексу щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення.

В п.6.2 Договору сторони за невиконання зобов'язання обумовили іншу відповідальність і положеннями цього кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин не пом'якшують відповідальність порушення.

З огляду на викладені положення п. 5 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, господарський суд вважає нарахування 7% штрафу у сумі 854 111,52 грн. необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідачу обраховано борг з врахуванням інфляційних процесів (індексу інфляції) за період з січня 2004 року по листопад місяць 2005 року (включно) у сумі 2 784 879,97 грн. (а.с. 3-4); нараховано до сплати відповідачу 3% річних від простроченої суми по постачанню природного газу за період з 11.01.2004р. по 28.12.2005р. у розмірі 717 468,87 грн. (а.с.4).

Розрахунки позивача в частині стягнення інфляційних та 3% річних є обгрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідач проти позовних вимог, зокрема нарахування штрафних санкцій, заперечує, оскільки вважає, що у спірних відносинах виконував лише посередницькі функції, які полягали у відкритті розподільчого рахунку у відповідності до Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затвердженого постановою НКРЕУ від 12.07.00 № 759 та Постанови Кабінету Міністрів України від 13.11.98 № 1785 "Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ", та фіксуванні передачі об'єму природного газу від позивача до населення Житомирської області, про що зазначив у відзиві на позовну заяву № 2854/19 від 14.09.06р. (а.с. 82-84).

Щодо заперечень відповідача, що розрахунки за спожитий природний газ здійснювались у відповідності до Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затвердженого постановою НКРЕУ від 12.07.00 № 759 слід зазначити, що відповідно до п. 1.1 цей Алгоритм визначає та встановлює послідовність дій власників природного газу, газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання за використаний природний газ від усіх категорій споживачів.

В договорі, а саме в п. 5.1, сторонами погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, що не суперечить Алгоритму. Однак, остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця наступного за звітним і не залежать від наявності або відсутності коштів на рахунку із спеціальним режимом використання.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Київського апеляційного суду від 27.04.06 та Постановою Вищого господарського суду від 11.07.06 по справі № 31/145, до вирішення якої зупинялось провадження у справі 12/25, встановлено, що установлена п. 5.1 договору № 06/02-2094 від 27.12.02 умова, за якою оплата за газ здійснюється позивачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа, наступного за звітним місяця не суперечить чинному законодавству та є обов'язковою для сторін. (а.с.105-115).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставою виникнення зобов'язань між сторонами по справі є договір № 06/02-2094 від 28.12.02.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи, підлягає задоволенню в розмірі 15 928 286,87 грн., з яких 12 201 593,44 грн. основного боргу, 224 344,59 грн. - пені; 2 784 879,97 грн. - інфляційних нарахувань; 717 468,87 грн. - 3% річних.

Судові витрати, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. .

На підставі ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 216, 231-233, Розділу ІХ Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені, що підлягає стягненню до 224 344,59 грн.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул. Фещенко-Чопівського, 35, код 03344071,

на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ, вул. Шолуденка,1, код 31301827,

- 12 201 593,44 грн. - заборгованість за поставлений природний газ;

- 224 344,59 грн. - пеня;

- 2 784 879,97 грн. - інфляційні нарахування;

- 717 468,87 грн. - 3% річних;

- 24341,59 грн. - вирати по сплаті держмита;

- 112,64 грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Сікорська Н.А.

Дата підпису: 05 січня 2007 року

Віддрукувати:

1 - в справу 2,3 - сторонам