Рішення № 33058399, 15.08.2013, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 759/5142/13-ц

пр. № 2/759/3259/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства СП «Партнер», третя особа: Автогаражний кооператив «Екскаваторник» про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю та стягнення безпідставно отриманих коштів за нікчемним правочином,

В С Т А Н О В И В:

02.04.2013 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення з ПрАТ СП «Партнер» завданих збитків в розмірі 5 880,00 грн. за нікчемним правочином, зобов'язання не чинити перешкод у здійсненні права безперешкодного проїзду до гаражного боксу АДРЕСА_1, шляхом встановлення посту охорони, бетонного паркану, воріт, шлагбауму, блокуванням пожежного проїзду або іншим чином, відновити становище, яке існувало до порушення прав на безперешкодний проїзд, шляхом демонтування спорудженого при в'їзді до гаражних боксів шлагбауму, стаціонарного посту охорони, залізних воріт та бетонного паркану, звільнити пожежний проїзд та не перешкоджати вільному проїзду, стягнути моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є членом автогаражного кооперативу «Екскаваторник» та власником гаражного боксу НОМЕР_2. Після розрахунку з відповідачем за збудований гаражний бокс, останній почав вимагати сплати вступного внеску за членство в АГК «Екскаваторник», охоронних послуг, заборгованості за минулий період та необхідність укласти договір по зберіганню та охороні власного майна в гаражі. 20.12.2010 року ОСОБА_1 сплатив 5 880,00 грн. боргу за послуги охорони за минулий період. Кошти за щомісячні нарахування, боргу та членського внеску позивач оплачувати не мав можливості, про що було повідомлено відповідача, після чого охоронці відповідача почали чинити ОСОБА_1 перешкоди у праві володіння, користування та розпорядження гаражем. Крім того, позивач відмовився підписувати договір охорони автотранспорту, внаслідок чого відповідач почав блокувати доступ і проїзд позивачу, забороняти користуватися ним, зачиняє встановлений шлагбаум та ворота. В подальшому з'ясувалось, що відповідач самовільно без будь-яких законних підстав взяв на себе функції обслуговуючої організації збудованих ним гаражних боксів, видавши себе таким чином за АГК «Екскаваторник», а тому під приводом наданих послуг безпідставно отримав кошти в сумі 5 880,00 грн. Відповідач обманом та погрозами продовжує вимагати сплати членського внеску, приймаючи у члени неіснуючої організації. З кінця 2010 року відповідач незаконно побудував стаціонарний пост охорони, встановив металеві ворота, шлагбаум та фізично перешкоджає проїзду, вимагаючи сплачувати 220 грн. за право проїзду. Вказаними діями позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає в неможливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що знаходиться в гаражі, зокрема верстатом, яким позивач виготовляє столярну продукцію та човном для риболовлі, що є основним джерело доходу позивача. Стан здоров'я позивача погіршився, нервові розлади призвели до безсоння та головного болю, погіршення здібностей, втрати престижу, репутації, довіри рідних та близьких, а тому моральну шкоду оцінює в сумі 5 000,00 грн.

25.07.2013 року ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з Пр АТ СП «Партнер» 11 184 грн. моральної шкоди, що відповідає сумі санаторно-курортного лікування, яке на думку позивача йому необхідно пройти.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пославшись на те, що ОСОБА_1 не є власником гаража, оскільки право власності на гараж не оформлене, заперечував обставину здійснення перешкод у користуванні позивачем своїм майном.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позов.

В судовому засіданні в якості свідків було допитано: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Свідок ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_1, голова правління АГК «Екскаваторник», пояснив наступне. З серпня 2008 року він є головою правління АГК. Він був свідком того, як охорона ПрАТ СП «Партнер» не пропускала ОСОБА_1 та виштовхувала останнього, вимагаючи сплати коштів за користування гаражем.

Свідок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, член АГК «Екскаваторник», пояснив, що він був свідком того, як в грудні 2012 року, точної дати не пам'ятає, ОСОБА_1 ввечері прийшов до гаража, в цей час до нього підійшли працівники ПрАТ СП «Партнер» і почали вимагати сплати коштів, ОСОБА_1 не допускали до гаража, фізично загородивши вхід. Також свідок пояснив, що до гаражів допускають всіх.

Свідок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонер, член АГК «Екскаваторник», пояснив, що він був свідком того, ОСОБА_1 не пропускали до гаража, загородивши шлагбаумом дорогу та вимагаючи сплати коштів за користування гаражем.

Свідок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, член АГК «Екскаваторник», пояснив, що був свідком того, як на початку лютого 2013 року охорона не пропускала ОСОБА_1 на автомобілі до гаража. Свідок також пояснив, що вхід до гаражів вільний, перешкоди чиняться лише для тих, хто їде на автомобілі. Також свідок повідомив, що пожежний проїзд в АГК «Екскаваторник» загороджений автомобілем з причепом.

Свідок ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, член АГК «Екскаваторник», військовослужбовець, пояснив, що 01.11.2012 року він був свідком того, як охорона не пропускала ОСОБА_1 до гаража, в березні 2013 року ОСОБА_1 виштовхували з будки охорони. Свідок повідомив, що пожежний проїзд в АГК «Екскаваторник» загороджений автомобілем з причепом. В гаражі у ОСОБА_1 знаходиться інструменти, якими він виготовляє вироби з дерева.

Свідок ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, член АГК «Екскаваторник», пояснив, що на початку листопада 2012 року він був свідком того, як ОСОБА_1 не пропускала до гаража. Свідок повідомив, що пожежний проїзд в АГК «Екскаваторник» загороджений автомобілем з причепом.

Заслухавши пояснення свідків, сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

По АДРЕСА_1, в якому позивач зберігає свої речі. Дані обставини визнаються сторонами та іншими учасниками процесу, а тому не підлягають доведенню в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Право власності на вказаний гараж в установленому порядку не оформлене. Право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться гараж, будка охорони, шлагбаум, не оформлене на будь-кого із сторін чи третю особу. Єдиним законним власником земельної ділянки є Київська міська рада. Дані обставини також визнаються сторонами та іншими учасниками процесу, а тому не підлягають доведенню в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Учасники процесу не надали суду документів, які надавали б право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту на будівництво гаражного боксу АДРЕСА_1. За таких обставин, в силу наведеної норми, вказаний гаражний бокс - є самочинним будівництвом.

В силу ч. 2 ст. 376 ЦК України, а ні сторони, а ні третя особа не є власниками зазначеного гаражного боксу.

З наведеного вбачається, що сторони і третя особа не є власниками чи законними користувачами земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 за вказаною адресою.

В той же час встановлено, що у вказаному гаражному боксі знаходяться особисті речі ОСОБА_1, проте, позивачу чинять перешкоди у доступі до вказаних речей. Обставина здійснення перешкод у доступі позивачу до речей підтверджується поясненнями позивача, представника третьої особи та свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивачу чиняться перешкоди у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном, що знаходиться в гаражному боксі АДРЕСА_1, на підставі вказаної норми, а тому підлягає задоволенню вимога про зобов'язання ПрАТ СП «Партнер» не чинити позивачу перешкод у проїзді до гаражного боксу АДРЕСА_1.

Щодо інших вимог, суд дійшов наступних висновків.

Не підлягає задоволенню вимога про стягнення з ПрАТ СП «Партнер» завданих збитків в розмірі 5 880,00 грн. за нікчемним правочином.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач не зміг пояснити, який саме правочин він вважає нікчемним та якою нормою закону встановлена недійсність правочину. А тому відсутні правові підстави стверджувати про нікчемність правочину. В позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що його було введено в оману та керується ст. 230 ЦК України на підтвердження своїх вимог. Проте, ст. 230 ЦК України встановлює правові наслідки вчинення правочину під впливом обману та передбачає, що такий правочин визнається судом недійсним. Тобто, недійсність такого правочину не встановлена законом, а тому він не є нікчемним, а може бути визнаний недійсним в судовому порядку. Позивач не заявляв вимогу про визнання правочину недійсним, а тому відсутні правові підстави для застосування наслідків недійсності правочину.

В судовому засіданні встановлено, що 5 880,00 грн. було сплачено позивачем в рахунок боргу за послуги охорони за минулий період. Проте, ОСОБА_1 стверджує, що жодних договорів він не підписував і послуг з охорони від ПрАТ СП «Партнер» не отримував. За таких обставин, ОСОБА_1 повинен звертатися до суду з позовом про повернення безпідставно набутого майна, а не про стягнення збитків за нікчемним правочином.

Не підлягає задоволенню вимога про зобов'язання ПрАТ СП «Партнер» демонтувати споруджений при в'їзді до гаражних боксів шлагбаум, стаціонарний пост охорони, залізні ворота та бетонний паркан. Вказані об'єкти мають ознаки самочинного будівництва, передбачені ч. 1 ст. 376 ЦК України, а тому вимогу про знесення об'єкта самочинного будівництва може заявляти лише власник (користувач) земельної ділянки, в силу положень ст. ст. 376 ЦК України.

Вимога про звільнення пожежного проїзду є безпідставною, оскільки відсутній проект будівництва гаражів, що юридично виключає існування пожежного проїзду. Суду не надано жодних доказів належності відповідачу автомобіля, який за словами позивача перегороджує проїзд, що виключає можливість ухвалення рішення зобов'язання відповідача звільнити проїзд.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, яку позивач обґрунтовує порушенням його права на користування своїм гаражем та речами.

Стаття 23 ЦК України встановлює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, для відшкодування моральної шкоди в даній справі необхідні наступні підстави: наявність душевних страждань, яких позивач зазнав у зв'язку з неправомірною поведінкою щодо нього. Необхідними умовами також є неправомірність рішень, дій чи бездіяльності та наявність вини відповідача.

Позивач просить стягнути 11 184 грн. моральної шкоди, що відповідає сумі санаторно-курортного лікування (т. 2, а. с. 5), яке на думку позивача йому необхідно пройти. Фактично позивач просить відшкодувати не моральну шкоду, а витрати на санаторно-курортне лікування, що не є відшкодуванням моральної шкоди і не регулюється положеннями цивільного законодавства про відшкодуванням моральної шкоди. Позивач жодним чином не обґрунтовує підстави для відшкодування витрат на санаторно-курортного лікування.

За таких обставин, не підлягає задоволенню вимога про стягнення з ПрАТ СП «Партнер» моральної шкоди в розмірі 11 184 грн.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині зобов'язання ПрАТ СП «Партнер» не чинити ОСОБА_1 перешкод у проїзді до гаражного боксу АДРЕСА_1 В задоволенні інших вимог необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у розмірі 114 грн. 71 коп. (пропорційно до розміру задоволених вимог).

Керуючись ст. ст. 57, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, Ідентифікаційний код: НОМЕР_1) задовольнити частково.

Зобов'язати приватне акціонерне товариство СП «Партнер» (Місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Жмеринська, 1-А, Ідентифікаційний код юридичної особи: 13684158) не чинити ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, Ідентифікаційний код: НОМЕР_1) перешкод у проїзді до гаражного боксу АДРЕСА_1

Стягнути з приватного акціонерного товариства СП «Партнер» (Місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Жмеринська, 1-А, Ідентифікаційний код юридичної особи: 13684158) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, Ідентифікаційний код: НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 114 грн. 71 коп.

Відмовити в задоволенні інших вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги та може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 20.08.2013 року.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ