Рішення № 33056516, 16.08.2013, Токмацький районний суд Запорізької області

єдиний унікальний номер 328/1401/13-ц

16.08.2013

провадження номер 2/328/280/13

РІШЕННЯ

Іменем України

16 серпня 2013 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Петренко Л.В.,

при секретарі Фещенко Д.А.,

за участі позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Токмак цивільну справу за об'єднаними в одне провадження позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовами до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином. Вказані позови об'єднані в одне провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_10 року близько 09 годині 10 хвилин відповідач ОСОБА_4 керуючи автомобілем «Шевроле-Авео» реєстраційний номер НОМЕР_6 рухалась по автомобільній дорозі Харків -Симферополь зі сторони м. Харкова в напрямку м. Симферополя зі швидкістю 100 км/час. На території Василівського району Запорізької області в районі 333 км порушила вимоги п.п. 12.1, 12.6 г), 12.9 б), 10.1 Правил дорожнього руху України. виїхала на полосу зустрічного руху та допустила зіткнення з автомобілем «М-2125» державний реєстраційний номер НОМЕР_7, під керуванням водія ОСОБА_1 В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля, ОСОБА_6 помер, інші пасажири отримали тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що моральна шкода полягає в душевних стражданнях та хвилюваннях, які позивач переніс у зв'язку з отриманими в результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями. З 28.07.2006 року по 02.08.2006 року проходив лікування в Токмацькій центральній районній лікарні, до сьогоднішнього часу відчуває постійний фізичний біль в місцях отриманих тілесних ушкоджень. В результаті ДТП крім позивача постраждали також його близькі родичі, а саме син та дружина, помер батько. У зв'язку з викладеними в позові обставинами моральну шкоду оцінює в розмірі 100 000,00 грн. і яку просить стягнути з відповідача.

ОСОБА_2 зазначає, що є донькою померлого в результаті ДТП ОСОБА_6, 1958 року народження, у зв'язку з цим була визнана потерпілою. Смерть батька завдала моральної шкоди, до теперішнього часу не може прийти в себе, перебуває в стані психо-емоційного стресу, що негативно відобразилося на здоров'ї позивачки, постійний головний біль, безсоння, сердечний біль. У зв'язку з емоційними зривами вимушена звертатися за медичною допомогою до лікарів. Моральну шкоду оцінює в розмірі 200 000,00 грн. і просить вказану суму стягнути з відповідача.

ОСОБА_3 зазначає, що отримала тяжкі тілесні ушкодження, а саме тяжку черепно-мозкову травму, відкритий перелом лобкової кістки з переходом на основу черепу, забій головного мозку, які утворилися від травматичної дії у ділянку голови, являються небезпечними для життя під час утворення. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях та емоційних хвилюваннях, які позивачка перенесла у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями в результаті ДТП. Довгий час була госпіталізована, перенесла ряд тяжких операцій, зокрема з 28.07.2006 року по 14.08.2006 року перебувала на лікуванні в Запорізькій обласній клінічній лікарні, з 31.08.2006 року по 15.09.2006 року проходила лікування в Київській міській клінічній лікарні № 12, з 21.05.2007 року по 31.05.2007 року, з 19.07.2007 року по 23.07.2007 року, а також з 19.05.2008 року по 26.05.2008 року проходила лікування в Київській міській офтальмологічній лікарні, до теперішнього часу відчуває постійний фізичний біль в місцях отриманих тілесних ушкоджень та потребує довготривалого лікування. Крім того, зазначає, що в результаті ДТП постраждали її близькі родичі син та чоловік. У зв'язку з викладеними в позові обставинами моральну шкоду оцінює в розмірі 100 000,00 грн. і яку просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги з підстав викладених в позовних заявах та просили їх задовольнити.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнали частково, пояснили, що розмір моральної шкоди визначеної позивачем є необґрунтовано завищеним та вважають, що з урахуванням отриманих ним тілесних ушкоджень, характеру душевних страждань та хвилювань, моральна шкода повинна становити 3000,00 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не визнали, про що відповідач надала до суду свої заперечення з посиланням на відповідні докази та просили відмовити в задоволення вказаних позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивачів, відповідача та її представника, дослідивши матеріали цивільної справи за об'єднаними в одне провадження позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 року приблизно о 09 годині 10 хвилин відповідач ОСОБА_4 керуючи автомобілем «Шевроле-Авео» реєстраційний номер НОМЕР_6 рухалась по автомобільній дорозі Харків -Симферополь зі сторони м. Харкова в напрямку м. Симферополя зі швидкістю 100 км/час. На території Василівського району Запорізької області в районі 333 км порушила вимоги п.п. 12.1, 12.6 г), 12.9 б), 10.1 Правил дорожнього руху України. виїхала на полосу зустрічного руху та допустила зіткнення з автомобілем «М-2125» державний реєстраційний номер НОМЕР_7, під керуванням водія ОСОБА_1 В результаті ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_6 помер інші пасажири отримали тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Зокрема ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 344 від 03.10.2006 року, а саме: черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійні рани голови, закритий перелом правої лобкової кістки, які утворилися від травматичної дії в ділянку голови та тулуба, в результаті ДТП (т. 1 а.с. 11, т. 2 а.с. 10-12).

ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 464 від 27.11.2006 року, а саме тяжку черепно-мозкову травму, відкритий перелом лобкової кістки з переходом на основу черепу, забій головного мозку, які утворилися від травматичної дії у ділянку голови, являються небезпечними для життя під час утворення. Крім того, виявлено рубці на обличчі та на сідниці (т. 1 а.с. 137-138).

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії АД № 057963 встановлена третя група інвалідності безстроково, внаслідок ДТП (т. 1 а.с. 139).

ОСОБА_2 є донькою померлого в результаті ДТП ОСОБА_6, 1958 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження (т. 1 а.с. 80), у зв'язку з цим була визнана потерпілою. В результаті ДТП, ІНФОРМАЦІЯ_10 року, помер батько, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, довідкою та лікарським свідоцтвом про смерть № НОМЕР_8 (т. 1 а.с. 13-15, а.с. 82-84).

Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 01.02.2013 року на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України звільнена (т. 1 а.с. 4-7, а.с. 72-75, а.с. 131-134).

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10.04.2013 року постанову Василівського районного суду Запорізької області від 01.02.2013 року у відношенні ОСОБА_4 залишено без змін (т. 1 а.с. 8-9, а.с. 76-77, а.с. 129-130).

Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв'язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоду завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до ч. 2 ст. 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995р. із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного суду N 5 від 25.05.2001р., N 1 від 27.02.2009р., відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Правилами частини четвертої статті 1193 ЦК передбачена можливість зменшення розміру відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину, застосовуються у виняткових випадках, якщо відшкодування шкоди у повному розмірі неможливе або поставить відповідача у тяжке матеріальне становище.

Відповідач, ОСОБА_4, на теперішній час працює лікарем з окладом 3 269,12 грн. (т. 1 а.с. 220), має на утриманні неповнолітню дитину (т. 1 а.с. 221), розлучена з чоловіком (т. 1 а.с. 231), проживає разом з батьками, які є особами похилого віку (т. 1 а.с. 223, а.с. 226, а.с. 227). Крім того, на її утриманні перебуває мати, яка перенесла операцію, на яку потрібні грошові кошти.

Суд при визначенні розміру завданої моральної шкоди враховує матеріальне становище відповідача, а також те, що внаслідок ДТП ОСОБА_1 завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості, постраждали його близькі родичі син та дружина, помер його батько, в результаті чого був повністю змінений його звичний спосіб життя.

Доводи ОСОБА_1 щодо настання інвалідності в результаті ДТП суд оцінює критично, оскільки згідно виписок до акту огляду МСЕК (т. 1 а.с. 250,т. 2 а.с. 2, а.с. 6, а.с. 9) причиною інвалідності є загальне захворювання. В судовому засіданні з'ясовано, що до аварії ОСОБА_1 було встановлено діагноз двохсторонній коксартроз 2-3 ст. Внаслідок загострення цієї хвороби було встановлено інвалідність.

Так, враховуючи фактичні обставини справи, характер та обсяг заподіяних позивачеві ОСОБА_1 моральних і фізичних страждань, тривалість порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, ступінь вини відповідача, негативні наслідки ДТП, суд вважає, що на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 10000,00 грн., що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 то суд при визначенні завданої моральної шкоди враховує, що вона є донькою померлого в результаті ДТП ОСОБА_6, 1958 року народження. Смерть батька завдала моральної шкоди, до теперішнього часу не може прийти в себе, оскільки втратила надійну опору в житті. Крім того, довелося піклуватися про близьких родичів: брата, невістку та племінника, які в результаті ДПТ отримали травми і змушені були лікуватися. Вказане вплинуло на нормальний ритм життя позивачки. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що сума моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_2 складає 35 000,00 грн.

При розгляді кримінальної справи ОСОБА_4 добровільно відшкодувала шкоду ОСОБА_2 в розмірі 20 000,00 грн. і стверджує, що це сума в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 662,00 грн. та моральної шкоди. Позивач стверджує, що це сума в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, про те суд з вказаними доводами позивача не погоджується, оскільки при розгляді кримінальної справи ОСОБА_2 просила стягнути матеріальну шкоду в розмірі 4 989,13 грн. (т. 1 а.с. 111-114). При розгляді даної справи вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди не заявлено, суд позбавлений можливості дослідити дійсний розмір матеріальної шкоди, а тому відносить сплачені відповідачем на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 20 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. У зв'язку з цим з відповідача належить стягнути на користь позивача ОСОБА_2 15 000,00 грн.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 то суд, при визначенні розміру завданої моральної шкоди враховує, що позивачка внаслідок ДТП стала інвалідом 3-ї групи, яка надана їй довічно (т. 1 а.с. 139). Внаслідок завданої тяжкої тілесної травми вона неодноразово перенесла операції, проводила та проводить лікування, яке потребує значних коштів (т. 1 а.с. 140-151, а.с. 214-219). При цьому позивачка є молодою жінкою, але після ДТП її обличчя змінилося, про що в матеріалах справи містяться фотографії до та після ДТП (т. 1 а.с. 208-209), вона перенесла тяжкий нервовий стрес, був повністю змінений її звичайний спосіб життя, в подальшому вона потребує постійного лікування.

Враховуючи конкретні обставини справи, а саме, той факт, що позивачу ОСОБА_3 дійсно, завдані моральні та фізичні страждання у зв'язку з пережитою пригодою, вона до цього часу а це більш ніж сім років проходить лікування, внаслідок отриманих в результаті ДТП травм. Вона стала інвалідом. Вказане вплинуло на нормальний ритм життя позивачки через фактичне постійне і тривале лікування. Неможливість до цього часу відновити стан здоров'я який був у неї на момент ДТП призводить до постійного пригнічення, психічного дискомфорту та моральних страждань. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що сума моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_3 складає 35 000,00 грн.

При розгляді кримінальної справи ОСОБА_4 добровільно відшкодувала шкоду ОСОБА_3 в розмірі 20 000,00 грн. і стверджує, що це сума в рахунок відшкодування моральної шкоди. Позивач стверджує, що це сума в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, про те суд з вказаними доводами позивача не погоджується, оскільки при розгляді кримінальної справи ОСОБА_3 просила стягнути матеріальну шкоду в розмірі 7 175,94 грн. (т. 1 а.с. 167-169). При розгляді даної справи вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди не заявлено, а відповідно до положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до чинного ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. В даному випадку суд позбавлений можливості дослідити дійсний розмір матеріальної шкоди, а тому відносить сплачені відповідачем на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 20 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. У зв'язку з цим з відповідача належить стягнути на користь позивача ОСОБА_3 15 000,00 грн.

Таким чином, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача належить стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн., на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн.

Суд, керуючись ч.3 ст. 88 ЦПК України, з урахуванням того, що позивачі звільнені від сплати судового збору, стягує з відповідачки судовий збір на користь держави в розмір 400,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 (десять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 моральну шкоду в розмірі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 моральну шкоду в розмірі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч гривень).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 400,00 грн. (чотириста гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя/підпис/

з оригіналом згідно

Суддя