Постанова № 33055255, 19.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

19.08.2013 р. №820/5941/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення, -

встановив:

Позивач, Фонд загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути на свою користь з відповідача вартість матеріального забезпечення у сумі 16425,50 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

14.11.2011 року ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований з відкриттям персональної картки як шукаючий роботу. Згідно поданої заяви відповідача, йому надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю з 21.11.2011 року по 14.11.2012 рік. Позивачем встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку у центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - відноситься до категорії зайнятого населення. Таким чином, позивач зазначив, що на момент отримання статусу безробітного встановлена належність відповідача до категорії зайнятих осіб, виплата відповідачу нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю становить 16425,50 грн., яку відповідач у добровільному порядку не сплатив.

Від представника позивача - Камишанової М.С. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений повістками з поштовими повідомленнями, які направлялись за офіційним місцем знаходження. Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, його повторне неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Судом розглянуто справу у письмовому провадженні у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.41 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлені наступні обставини.

14.11.2011 року ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований з відкриттям персональної картки як шукаючий роботу №203911111400005 (а.с.20). Наказом від 21.11.2011 року №НТ111121 йому надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю з 21.11.2011 року по 14.11.2012 рік, скорочено виплату допомоги по безробіттю з 21.11.2011 р. по 18.02.2012 р. у зв'язку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин (а.с.5). Наказом від 05.01.2012 року №НТ120105 відповідачу призначено допомогу по безробіттю з 21.11.2011 року по 14.11.2012 рік, скорочено виплату допомоги по безробіттю з 21.11.2011 р. по 18.02.2012 р. у зв'язку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин (а.с.5).

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Наказом від 05.11.2012 року № НТ121105 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з проходженням безробітним професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням ДСЗ.

Наказом від 06.06.2013 року №НТ130606 - припинено реєстрацію відповідача у зв"язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 19.02.1999 року проведена державна реєстрація фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 06.02.2013 року внесено запис щодо рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності.

Згідно ч.3 ст.46, ч.15 ст.47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" - фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Тобто, внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності не є підставою вважати таку фізичну особу позбавленою статусу підприємця.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки на момент отримання статусу безробітного ОСОБА_1 належав до категорії зайнятого населення та отримав матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю в сумі 16425,50 грн. без достатніх правових підстав.

Пунктом 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про зайнятість населення", в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"; в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу; е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Виходячи з аналізу зазначених норм, а також враховуючи встановлені в ході розгляду справи фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що відповідач на час звернення за працевлаштуванням до центру зайнятості 14.11.2011 р. в розумінні Закону України "Про зайнятість населення" фактично належав до категорії зайнятого населення та не мав статусу безробітного.

Згідно акту від 06.06.2013 року №59 (а.с.10) позивачем проведена перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, шляхом звіряння з відомостями державного реєстратора, за результатами якої встановлено, що ОСОБА_1 з 21.11.2013 року зареєстрований в центрі зайнятості як безробітний, та водночас зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 1999 року, станом на 06.06.2013 рік документи, що підтверджують припинення підприємницької діяльності відсутні.

Згідно довідки (а.с.11), та даних про виконані платежі (а.с.12-19), сума, яка виплачена безробітному ОСОБА_1 за період з 19.02.2012 р. по 14.11.2012 р. складає 16425,40 грн., та підлягає поверненню.

07.06.2013 року відповідачу направлена претензія за №ХМЦЗ-02-10408-22/13 про вирішення питання повернення коштів, отриманих незаконним шляхом, як допомогу по безробіттю (а.с.7).

Згідно ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки у судовому засіданні встановлено факти подання недостовірних даних, яке мало місце під час одержання соціальної послуги, що є невиконанням відповідачем своїх обов'язків застрахованої особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітної, а позивачем надано належні та допустимі докази невиконання відповідачем ОСОБА_1 таких обов'язків, суд дійшов висновку про наявність підстав та обґрунтованість прийнятого директором Харківського міського центру зайнятості наказу від 06.06.2013 року №463 (а.с.9) про повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 16425,50 грн.

Відповідачем вартість матеріального забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю не відшкодовано, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми матеріального забезпечення - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості (61013, м.Харків, вул.Шевченка, 137А, р/р 37177300802007 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код 36224721) вартість матеріального забезпечення у сумі 16425.50 грн. (шістнадцять тисяч чотириста двадцять п"ять гривень 50 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мар'єнко Л.М.