Ухвала суду № 33055231, 23.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 р.Справа № 2а/1570/9638/2011

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

15.11.2011 року відкрите акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі (правонаступником якої є спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.11.2011 року № 0000531520, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 398 446,31 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 99 611,58 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2012 року адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі від 02.11.2011 року № 0000531520.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 12.06.2012 року спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Одесі ДПС подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач посилається на те, що за результатами проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення ВАТ «Одеський припортовий завод» вимог Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, а саме: включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, оформленим з порушенням діючого законодавства. Зважаючи на зазначене апелянт вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2012 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ «Одеський припортовий завод».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.10.2011 року на підставі службового посвідчення посадовою особою СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі згідно наказу від 14.10.2011 року №701, виданого керівником СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі на проведення невиїзної документальної перевірки, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п,п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 ПК України та відповідно до наказу від 11.05.2011р. №319 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВАТ «Одеський припортовий завод» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB «Астек Юг», TOB «Єй Пі Інженірінг», ВКФ ПП «Промзбуд», TOB «АЛТ Україна ЛТД», Фірма ПП «Титан», TOB «Компанія Флора Україна», ПАТ «Склопласт» за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 18.10.2011р. №408/15-2/00206539/88, на підставі якого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одесі винесено податкове повідомлення-рішення від 02.11.2011 року № 0000531520, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 398 446,31 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 99 611,58 грн.

В акті перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Одесі зазначено, що в ході проведеної перевірки встановлено, що товариством віднесені до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, оформленим з порушенням діючого законодавства.

Так, податковий орган зазначив, що згідно автоматизованої бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено що податковий кредит ВАТ «Одеський припортовий завод», який сформований за рахунок контрагентів: TOB «Астек Юг», TOB «Єй Пі Інженірінг», ВКФ ПП «Промзбуд», TOB «АЛТ Україна ЛТД», Фірма ПП «Титан», TOB «Компанія Флора Україна», ПАТ «Склопласт» має ознаки ризикового, оскільки стан контрагентів відмінний від « 0» - основний платник, а саме: у TOB «Астек Юг», TOB «Єй Пі Інженірінг» стан платника - «місцезнаходження не встановлено»; у Фірма ПП «Титан», TOB «Компанія Флора Україна» - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»; у ВКФ ПП «Промзбуд», TOB «АЛТ Україна ЛТД» - «запит на встановлення місцезнаходження»; у ПАТ «Склопласт» - «порушено провадження про банкрутство».

Зважаючи на зазначене, та враховуючи положення п.п. «ґ» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно якого у податковій накладній окремим рядком зазначається місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи-підприємця, зареєстрованої як платник податку, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі дійшла висновку про те, що виписані вказаними контрагентами позивача податкові накладні оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим на їх підставі не може формуватись податковий кредит товариства.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод», зважаючи на наступне:

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.4 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Згідно з п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктами 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в підтвердження здійснення господарської операції з контрагентами TOB «Астек Юг», TOB «Єй Пі Інженірінг», ВКФ ПП «Промзбуд», TOB «АЛТ Україна ЛТД», Фірма ПП «Титан», TOB «Компанія Флора Україна», ПАТ «Склопласт», ВАТ «Одеський припортовий завод» були надані первинні документи, зокрема, договори, додатки до договорів, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, платіжні доручення, витяги з виписок банку, витяги з реєстрів отриманих податкових накладних, акти звірки взаємних розрахунків, тощо.

Серед наданих первинних документів позивачем надано податкові накладні, виписані зазначеними вище контрагентами.

В свою чергу, дійсно, згідно п.п. «ґ» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно якого у податковій накладній окремим рядком зазначається місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи-підприємця, зареєстрованої як платник податку.

Слід зазначити, що у наданих податкових накладних дотримано вимоги Податкового кодексу України щодо вказання місцезнаходження юридичної особи продавця - платника податку.

В обґрунтування висновків, викладених в акті перевірки податковим органом було надано реєстраційну інформацію по платникам податків - TOB «Астек Юг», TOB «Єй Пі Інженірінг», ВКФ ПП «Промзбуд», TOB «АЛТ Україна ЛТД», Фірма ПП «Титан», TOB «Компанія Флора Україна», ПАТ «Склопласт», згідно якої стан вказаних платників відмінний від основного.

Однак, колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що надана податковим органом інформація відображає стан платників саме на дату 18.10.2011 року, тобто на момент проведення перевірки.

В свою чергу, податкові накладні були виписані зазначеними контрагентами ще у серпні 2011 року.

Податковим органом не було доведено того, що на момент виписки податкових накладних вказані підприємства були виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Слід звернути увагу на те, що стан платника - «місцезнаходження не встановлено», «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», «запит на встановлення місцезнаходження». «порушено провадження про банкрутство» не може бути підставою для зменшення податкового кредиту покупця, зважаючи на те, що покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про контрагентів, включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, якщо на момент здійснення господарських операцій вказані контрагенти були включені до зазначеного Реєстру та мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Факт відсутності за місцезнаходженням контрагента не може бути доказом неналежності оформлення податкової накладної та не включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

В свою чергу, дослідивши подані товариством в підтвердження здійснення господарських операцій з TOB «Астек Юг», TOB «Єй Пі Інженірінг», ВКФ ПП «Промзбуд», TOB «АЛТ Україна ЛТД», Фірма ПП «Титан», TOB «Компанія Флора Україна», ПАТ «Склопласт» первинні документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Зважаючи на все вищезазначене колегія суддів дійшла висновку, що ПАТ «Одеський припортовий завод» правомірно було сформовано податковий кредит на підставі виписаних TOB «Астек Юг», TOB «Єй Пі Інженірінг», ВКФ ПП «Промзбуд», TOB «АЛТ Україна ЛТД», Фірма ПП «Титан», TOB «Компанія Флора Україна», ПАТ «Склопласт» податкових накладних, складених належним чином у відповідності до вимог Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення від 02.11.2011 року № 0000531520, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 398 446,31 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 99 611,58 грн. було прийнято СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі необґрунтовано та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв