Постанова № 33051545, 16.08.2013, Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа 120/643/13-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.08.2013 року Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді - Бондаренко А.А., при секретарі - Куліковой В.І., за участю адвоката ОСОБА_1, представника відповідача - Нудьги В.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської Державної Адміністрації України в АР Крим про визнання дій неправомірними, зобов'язання нарахування та виплати допомоги за догляду за дитиною, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_3 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2) звернулась до Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської Державної Адміністрації України в АРК (далі УПт СЗН Чорноморської РДА в АРК) про визнання дій неправомірними, зобов'язання нарахування та виплати допомоги за догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку, стягнення моральної шкоди.

Свої позовні вимоги мотивуючи тим, що вона є матір'ю сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видане Оленівською сільською радою Чорноморського району АРК від 27 липня 2009 р.)

02.09.2009 року відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» їй була призначена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох річного віку ( т.б. по ІНФОРМАЦІЯ_1)

Але у подальшому як їй стало відомо 21.10.2011 року у ході перевірки її справи органом Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської Державної Адміністрації України в АРК було встановлено, що 13.01.2010 року, вона була знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з виїздом до держави Ізраїль, у зв'язку з чим виплата відповідної допомоги була припинена.

У зв'язку з тим, що вона дійсно виїжджала до держави Ізраїль, де з 22.04.2010 року по 24.11.2011 року перебувала на консульському обліку у консульському відділенні посольства України у державі Ізраїль як громадянка України, у свою чергу з громадянства України не виходила, вважає, що припинення виплати їй допомоги по догляду за дитиною відповідним УПтСЗН Чорноморської РДА в АРК прийнято незаконно, та неправомірно, у зв'язку з чим просить зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату відповідної допомоги згідно до діючого законодавства, за період часу з 11.2011 року по 07.2012 року у розмірі 1170 грн. та стягнути моральну шкоду у розмірі 1500 грн., а також судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 підтримав вимоги позову та просив суд його задовольнити.

Як у судовому засіданні так і у своїх запереченнях щодо позову представники відповідача вимоги позову не визнали, та пояснили, що дійсно позивач ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно із поданими ОСОБА_3 документами відповідно до вимог ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» їй була призначена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку з 22.09.2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1

21.10.2011 року у ході перевірки справи ОСОБА_3 працівниками УПтСЗН Чорноморської РДА було встановлено що 13.01.2010 року ОСОБА_3 була знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12), у зв'язку з виїздом до Ізраїлю, таким чином не була зареєстрована на території Чорноморського району АР Крим, на підставі чого було припинена виплата відповідної державної допомоги по догляду за дитиною відповідно до вимог ст. 22 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та п №54 Постанови КМУ «Про затвердження порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» №1751 від 27.12.2001 року.

Відповідач вважає що відповідний орган діяв у межах повноважень, та порушень діючого законодавства не допустив, просить суд відмовити у задоволені позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку, як встановлено судом, дійсно ОСОБА_3 є громадянкою України (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 є матір'ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11 ).

З 1.04.2006 року ОСОБА_3 була зареєстрована на території України за адресою: АДРЕСА_1

Їй була призначена державна допомога по догляду за дитиною відповідно до вимог ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (а.с.15).

Відповідно до довідки начальника МОБ Чорноморського РО ГУ МВС України в АРК від 22.10.2011 року ОСОБА_3 13.01.2010 року була знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з виїздом до Ізраїлю (а.с. 12).

Як вбачається із закордонного паспорту ОСОБА_3 (ОСОБА_3 серії НОМЕР_4) 22.04.2010 ОСОБА_3 була прийнята на консульський облік у консульському відділені Посольства України у державі Ізраїль, та у подальшому 24.11.2011 року була знята з консульського обліку, що підтверджується відповідними відмітками, знову зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 17.12.2011 року (а.с. 13,16).

Як вбачається з листа УПтСЗН Чорноморської РДА станом на 21.10.2011 року ОСОБА_3 виплата відповідної допомоги по догляду за дитиною була припинена у зв'язку зі скасування реєстрації ОСОБА_3 на території Чорноморського району, АР Крим (а.с.14).

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі а саме ОСОБА_3 та УПтСЗН Чорноморської РДА, регулюються Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та іншими Законами і нормативними актами, що регулюють порядок та розміри виплат такої допомоги.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до вказаного закону, має особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Відповідно до ст. 33 Конституції України гарантується кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Право на свободу пересування і вибору місця проживання в межах держави як невід'ємне право кожної людини закріплено також Загальною декларацією прав людини 1948 року (частина перша статті 13), Міжнародним пактом про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 12), Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року (стаття 2) та іншими міжнародно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 3 ст. 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, схваленої Генеральною Асамблеєю ООН, резолюція 44/25 від 20 листопада 1989 року та ратифікованої Постановою ВР від 27.02.1991 року №789-ХІІ, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Частиною 1 та 2 ст. 1 Закону №2811 встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України

Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; допомога на дітей одиноким матерям.

Постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. N 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» встановлено, що для призначення одноразової допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи: заява одного з батьків, копія свідоцтва про народження дитини, довідка, видана державним органом реєстрації актів цивільного стану для призначення одноразової допомоги при народженні дитини.

Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Допомога по догляду за дитиною виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Статті 21, 22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлюють відповідальність місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і громадян за недостовірність даних і документів, виданих та поданих для призначення державної допомоги.

Відповідно до Закону органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність відповідних документів, поданих для призначення допомоги.

Одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.

Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.

Постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. N 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» встановлено, що у разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги сім'ям з дітьми виплата її продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання з дня (місяця) звернення, але не раніше, ніж з дня реєстрації.

Отже, законом надано право органам, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.

Однак нормами Закону не уповноважено УПтСЗН припиняти виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі зміни місця перебування.

Оскільки позивач не подавала відповідачу заяви про припинення їй державної соціальної допомоги, не отримувала зазначену допомогу в інших органах соціального захисту населення, не була позбавлена батьківських прав відносно дитини, перебувала на консульському обліку України у Ізраїлі, не була позбавлена громадянства України, вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання незаконним протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що порушені права позивачки у сфері публічно-правових відносин, будуть захищені та відновлені шляхом покладення на відповідача обов'язку нарахувати та виплатити позивачці суму недоотриманої позивачкою допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з листопада 2011 року по липень 2012 року що у свою чергу складає 1170 грн., яка підлягає до виплати позивачці.

Відповідно до вимог ст. 90 КАС України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Таким чином вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 1500 грн., та витрат на правову допомогу, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з недоведеністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 86, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської Державної Адміністрації України в АРК про визнання дій неправомірними, зобов'язання нарахування та виплати допомоги за догляду за дитиною, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Чорноморської РДА в Автономної Республіки Крим здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплатити недоплачену у період часу з листопада 2011 року по липень 2012 року щомісячну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1170 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати (сплачену суму судового збору) у розмірі 114 грн. 70 копійок.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у термін, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: А.А. Бондаренко