Постанова № 33050787, 16.08.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2013 р. Справа № 809/2383/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мигалюка Ю.В.

секретаря Мельничука Є.С.,

за участю сторін:

представника позивача: Загребельного Ю.А.,

представника відповідача: Дзундзи Т.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради до відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2013 року Комунальне підприємство «Водотеплосервіс» Калуської міської ради звернулося в суд з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів від 25.06.2013 року в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок №0604746993003, що призначений для соціальних виплат та інших рахунків на суму 125 546 011,47 грн. та в частині накладення арешту на кошти по інших рахунках на суму 1 165 042,74 грн., на суму 1 591 651,20 грн. по наказу господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2011 року №1159, на суму 1 406 508,78 грн. по наказу господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.2011 р. №1671, на суму 1 223 310,56 грн. по наказу господарського суду Івано-Франківської області від 17.04.2012року № 407 та на суму 2 404 078.47 грн. по наказу господарського суду Івано-Франківської області від 17.04.2011 року №408.

Заявою від 16.08.2013 року позивач змінив позовні вимоги до початку судового розгляду та просив визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів від 25.06.2013 року в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок №0604746993003, що призначений для соціальних виплат та інших рахунків в межах суми 1 165 042,74 грн. та в частині накладення арешту на рахунки на суми відповідно 1 591 651,20 грн. та 1 406 508,78 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що при виконанні зведеного виконавчого провадження, державним виконавцем протиправно арештовано кошти на спецрахунку, який призначений для соціальних виплат. Арештувавши такий рахунок державний виконавець порушив право на отримання допомоги, гарантованого громадянам Конституцією України. Також просив скасувати постанову в частині накладення арешту на інші рахунки оскільки позивачем борг частково сплачений. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив що дії відповідача є правомірними, повністю відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Зазначив, що вимоги позивача в частині скасування постанови про арешт коштів на рахунках по сумах вже сплаченого боргу не підлягають задоволенню, оскільки чинним законодавством не передбачено такого порядку виконання виконавчих документів як зняття арешту частково, а щодо арешту рахунку який призначений для соціальних виплат, то в державного виконавця є обов'язок накладати арешт на всі наявні у боржника рахунки, в тому числі і арештованого. У задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що в ході виконання зведеного виконавчого провадження по стягненню боргів з КП «Водотеплосервіс» Калуської міської ради головним державним виконавцем ВДВС Калуського міськрайонного управління юстиції 25.06.2013 року винесено постанову про арешт, якою накладено арешт на розрахункові рахунки, на яких містяться кошти боржника -позивача в межах суми боргу 125 546 011,47 грн. (а.с.6-7).

Оскаржуваною постановою накладено арешт і на розрахунковий рахунок №2604746993003, МФО 319092, ЄДРПОУ 32364207 у ПАТ «Банк «Київська Русь», що згідно довідки ПАТ «Банк «Київська Русь» призначений для зарахування страхових коштів і використання клієнтом для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, зокрема, виконавчі документи Управління Пенсійного фонду України.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Статтею 52 Закону передбачено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, згідно якої звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно ст.57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

Статтею 65 Закону передбачено, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

В той же час, статтею 46 Конституції України громадянам забезпечено право на соціальний захист, що включає і право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності з незалежних від них обставин, та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується громадянину загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до ст. 4 цього Закону - право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи.

Ч.2 ст. 19 Закону передбачено, що кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Ст.21 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено, що фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Для цього страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку. Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, довідкою ПАТ «Банк «Київська Русь» зазначено що розрахунковий рахунок №2604746993003, МФО 319092, ЄДРПОУ 32364207 у ПАТ «Банк «Київська Русь», на який накладено арешт, є діючим (відкритим), належить позивачу та призначений для зарахування страхових коштів і використання клієнтом для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам (а.с.14).

Таким чином, порушене право громадян на соціальний захист, гарантоване державою.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтереї ізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державі влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними влади равлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливо упередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 цієї ж статті КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влади вноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо, неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім форма скримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками : в, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на учаї роцесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини даної адміністративної справи та викладені вище норми Конституції України та законів України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині зняття арешту з розрахункового рахунку позивача, через який здійснюється фінансування на матеріальне забезпечення та соціальні послуги застрахованим особам.

Щодо задоволення вимог позивача в частині оскарження накладення арешту на інші рахунки в межах відповідних сум боргу та зняття арешту з останніх, оскільки борг часткового погашено, суд зазначає що постанова державного виконавця про арешт розрахункових рахунків направлена на виконання до повного погашення заборгованості, а Законом України не передбачено зняття арешту в такому випадку.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167, ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову про арешт коштів на рахунках у банківських установах відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції від 25 червня 2013 року в частині накладення арешту на кошти Комунального підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради по розрахунковому рахунку № 2604746993003, МФО 319092, ЄДРПОУ 32364207 у ПАТ «Банк «Київська Русь», призначеного для зарахування страхових коштів і використання клієнтом для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 21.08.2013 року.

Суддя (підпис) Мигалюк Ю.В.