Постанова № 33050560, 14.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2013 року Справа № 812/6631/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Качуріної Л.С.,

при секретарі Якимчук В.В.

в присутності сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів на суму податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1500,82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів на суму податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1500,82 грн., в обґрунтування якого позивачем зазначено наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 19 березня 2009 року зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області.

Станом на 25 липня 2013 року за відповідачем рахується податковий борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб за період з 20.06.2013 року по 25.01.2013 року у сумі 1500,82 грн.

Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 2096 відповідач відноситься до другої групи та здійснює господарську діяльність за кодом КВЕД 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями, тютюновими виробами; кодом КВЕД 47.52 - роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

Згідно зі ст. 10 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) від 02.12.2010 №2755-VI єдиний податок відноситься до місцевих податків і є обов'язковим для встановлення.

Згідно п.291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку у визначеному порядку.

Згідно п.293.2. ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно рішення Свердловської міської ради Луганської області від 10.01.2012 № 372 для другої групи платників єдиного податку встановлені фіксовані ставки на території м. Свердловська у розмірі 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 №4282 мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2012 року складала 1073,00 грн.

Пунктом 294.4 ст. 294 ПК України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Відповідно п.295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Станом на 25.07.2013 року у відповідача виник податковий борг у розмірі 1500,82 грн.

Таким чином, станом на 25.07.2013 року загальна сума податкового боргу з єдиного податку фізичних осіб у період з 20.06.2012 року по 25.01.2013 року, що підлягає стягненню з відповідача становить 1500,82 грн. (1073 х 20% х 7 місяців -1,38 (переплата).

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, 18.09.2012 року ДПІ у м. Свердловську відповідачу було вручено податкову вимогу від 13.09.2012 року, яка була повернута на адресу податкового органу з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

На підставі викладеного, позивач просив стягнути в судовому порядку з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 кошти на суму податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1500,82 грн. в дохід місцевого бюджету.

Представник позивача в судове засідання не прибув, через відділ діловодства та обліку звернень громадян Луганського окружного адміністративного суду за вхідним номером № 26828 від 13 серпня 2013 року факсом надіслав суду клопотання № 936/10 від 13 серпня 2013 року, в якому просив розглянути справу за відсутністю представника податкового органу.

Відповідач в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 10 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) від 02.12.2010 №2755-VI єдиний податок відноситься до місцевих податків і є обов'язковим для встановлення.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI: грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1); податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1); пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1); податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 19.03.2009 року зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області та перебуває на податковому обліку в якості платника податків у ДПІ у м. Свердловську і є платником єдиного податку.

Главою першою розділу «Спрощена система оподаткування» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою єдиного податку.

Згідно п.291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку у визначеному порядку.

Пунктом 294.4 ст. 294 ПК України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Згідно п.293.2. ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно п.295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 №727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, зокрема, як фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Підставою для видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку є подання фізичною особою до податкового органу письмової заяви та платіжного документа про сплату (перерахування) ним єдиного податку. Оскільки в заяві вказується вид діяльності, місце діяльності, кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, а також те, що підприємець відповідно до зазначених у заяві умов самостійно розраховує суму податку та сплачує його до бюджету, то слід вважати, що така заява має ознаки податкового розрахунку.

Відповідно до статті 2 Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Частиною 2 статті 5 Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» також встановлено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 2 Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98 в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 №746/99 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (надалі-Указ) відповідач самостійно обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком на підставі заяви про право застосування з 01.01.2012 року спрощеної системи оподаткування та шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 від 24 травня 2012 року (а. с. 13).

Згідно ст. 2 Указу ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності. Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20-го числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Так, рішенням 17-ї сесії шостого скликання Свердловської міської ради Луганської області № 372 від 10.01.2012 було встановлено фіксовану ставку єдиного податку на території міста Свердловська для другої групи платників єдиного податку у розмірі 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати та затверджено відповідне Положення про фіксовані ставки єдиного податку на території Свердловська.

Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування відповідач відноситься до другої групи та здійснює господарську діяльність за кодом КВЕД 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями, тютюновими виробами; кодом КВЕД 47.52 - роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах та для нього встановлено ставка єдиного податку у розмірі 20% розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 № 4282 мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2012 року складала 1073,00 грн.

Судом установлено, що за період з 20.06.2012 року по 25.01.2013 року загальна сума податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб, що підлягає стягненню з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, складає 1500,82 грн. (1073 х 20% х 7 місяців -1,38 (переплата).

Наявність податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб, що обліковується за відповідачем, також підтверджується скороченою формою облікової картки платника податків-відповідача станом на 25.07.2013 року.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Так, через несплату відповідачем суми узгоджених податкових зобов'язань в установлені законодавством строки, ДПІ у м. Свердловську на адресу останнього 18.09.2012 року було направлено податкову вимогу форми «Ф» № 287 від 13.09.2012 року на суму 642,42 грн., яка була повернута на адресу податкового органу з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Даних про оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги судом не встановлено, а тому, вона є узгодженою та чинною на час розгляду справи.

Станом на час розгляду справи у суду відсутні відомості щодо добровільної сплати відповідачем наявного податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1500,82 грн.

Відповідно до п.20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Оскільки за час судового розгляду справи відповідач у добровільному порядку податковий борг зі сплати єдиного податку в сумі 1500,82 грн. не сплатив, позовні вимоги Державної податкової інспекції у місті Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів на суму податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1500,82 грн. визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 14 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 19 серпня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законодавством порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2,9,10,11,17,18,71,87,94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів на суму податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1500,82 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) кошти на суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1500,82 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 82 копійок) в дохід місцевого бюджету: р/р 31513970700072 ВДК в м. Свердловську, код одержувача 37871265 УДКСУ у Луганській області, МФО 804013.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 19 серпня 2013 року.

Суддя Л.С. Качуріна