Рішення № 33049953, 14.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/12170/13

14.08.13

За позовом

Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до

про

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Статус"

стягнення 3 682 551,42 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Радзевіл А.В. – предст. за довір.;

від відповідача: не з'явились

У судовому засіданні 14.08.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Статус" про стягнення 3 682 551,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неналежного виконання позичальником за Кредитним договором своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати процентів, у останнього станом на 11.06.2013 виникла заборгованість у сумі 3 675 000,05 грн. Внаслідок прострочення виконання зобов’язання за Кредитним договором, позивач заявив до стягнення пені за прострочену заборгованість за відсотками.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2013 порушено провадження у справі №910/12170/13, розгляд справи призначений на 17.07.2013.

12.07.2013 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2013, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 14.08.2013.

Представник відповідача у судові засідання 17.07.2013 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв клопотань не подавав. Про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

В судовому засіданні 14.08.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

14.09.2011 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агенція Статус" (далі - позичальник, відповідач) укладений Кредитний договір №20-2434/2-1 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 700 000 000,00 грн., а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти встановлені цим Договором.

В подальшому між сторонами було укладено низку Додаткових договорів до Кредитного договору, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема було встановлено відсотки, які підлягають сплаті за користування кредитними коштами та визначено термін користування такими коштами.

Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору в редакції договору №20-1946/2-1 про внесення змін від 11.06.2012, кінцевий термін повернення кредиту – не пізніше 13 травня 2014 року

З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань по Кредитному договору зі всіма змінами та доповненнями до нього, між позивачем та ТОВ "Агенція Статус" був укладений Договір застави інвестиційних сертифікатів №20-2464/3-1 від 16.09.2011.

Факт отримання позичальником кредитних коштів у розмірі 426 101 198,52 грн. підтверджується випискою по особовому рахунку позичальника №2063135012051/980, відкритого у банку (копія міститься у матеріалах справи), заяв про надання кредитних коштів позивальника та довідках про рух коштів по рахунках.

Згідно банківської виписки від 30.05.2013 вбачається, що позичальник погасив частково тіло кредиту у розмірі 8 032 00,00 грн., заборгованість за кредитом, що є непогашеною становить 418 069 198,52 грн.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, факт наявності у позичальника заборгованості за Кредитним договором у вищевказаних сумах позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем та позичальником не спростований.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3.2 Кредитного договору в редакції договору до нього від 05.07.2012 встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються із процентної ставки у розмірі 10.35 % процентів річних, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів по заборгованості в національній валюті використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Проценти нараховані за поточний місяць сплачуються щомісячно 1 числа місяця наступного за місяцем в якому відбулося нарахування процентів. При цьому сторони встановили, що зобов’язання по сплаті процентів не вважаються простроченими до 5 числа місяця наступного за місяцем в якому відбулося нарахування процентів (кінцева дата сплати процентів). У випадку, якщо кінцева дата сплати процентів припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, позичальник зобов’язаний здійснити сплату процентів в останній робочий день напередодні.

Судом встановлено, що в період дії Кредитного договору по 11.06.2013 за користування кредитними коштами банком нараховані проценти у розмірі 41 780 966,04 грн., 36 920 482,10 грн. з яких за цей же період були сплачені позичальником, однак станом на 11.06.2013 позивач заявив до стягнення проценти у розмірі 3 675 000,05 грн., які не сплачені відповідачем, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом у розмірі 3 675 000,05 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами – 7 551,37 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.3 Кредитного договору банк має право за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати кредит та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійно облікової ставки НБУ що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Судом перевірено розмір пені заявлений позивачем за період з 06.06.2013 по 11.06.2013, передбачений п.5.3 Кредитного договору, та встановлено, її розмір є дещо більшим ніж заявлено позивачем, однак враховуючи ст. 83 Господарського процесуального кодексу та відсутність відповідного клопотання зацікавленої сторони, задоволенню підлягає пеня у розмірі заявленому позивачем (7 551,37 грн.).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу за простроченими процентами за користування кредитом у розмірі 3 675 000,05 грн. за Кредитним договором та пені у розмірі 7 551,37 грн. - підлягають задоволенню.

З огляду на задоволення позову судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Статус" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 20-А, код 35900435) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12, код 00039002) 3 675 000,05 грн. (три мільйони шістсот сімдесят п’ять тисяч гривень 05 коп.) – відсотки за користування кредитом, 7 551,37 (сім тисяч п’ятсот п’ятдесят одна гривня 37 коп.) – пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами та 68 820,00 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень 00 коп.) - судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 19.08.2013.

Суддя М.Є. Літвінова