Рішення № 33049938, 08.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.08.2013 Справа № 905/3749/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг Консар», м. Донецьк.

Ціна позову 135833,70 грн.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сингента», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Снігурівка Миколаївської області.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Мєхоношин Д.В., довіреність №137 від 10.07.2013;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи1 - не з'явився;

від третьої особи2 - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг Консар» (далі - відповідач) про стягнення 135833,70 грн.

Ухвалою суду від 29.05.2013 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сингента» (далі - третя особа1).

Ухвалою суду від 18.07.2013 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (далі - третя особа2).

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на виконання умов договору від 22.11.2012 про транспортно - експедиційне обслуговування №22/11 (далі - договір), який був укладений між ним та відповідачем, відповідач організував автомобільне перевезення насіння соняшника Рігасол ОР. При прибутті автомобілю на місце розвантаження, було виявлено недостача частини вантажу на суму 1358333,70грн., внаслідок чого позивачу були заподіяні збитки на зазначену суму, яку він просить стягнути з відповідача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому справу, на підставі ст.75 ГПК України, розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Третя особа1 проти позову не заперечувала, позовні вимоги позивача підтримала у повному обсязі.

Третя особа2 зазначила, що відповідно до заявки від 04.04.2013 він прийняв вантаж для перевезення за маршрутом м.Черкаси - м.Синельникове. На стоянці АЗС у с. Мишурин Ріг Верхньодніпровського району Дніпропетровської області під час зупинки було виявлено, що розірвана пломба та частково розрізаний брезент, по кузову розкидано насіння та розірвані мішки.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встанови наступні факти та відповідні ним правовідносини.

04.04.2013 між позивачем та відповідачем була погоджена договір-заявка, відповідно до якої відповідач зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до місця призначення і видати вантаж уповноваженій особі, а позивач зобов'язався сплатити за перевезення встановлену плату. Згідно договору - заявки перевезення здійснював водій ОСОБА_1 (а.с.144).

На виконання умов заявки відповідач надав позивачу послуги, що підтверджується товарно-транспортною накладною №ЧЕР-002877 (серія 02 АБИ) від 02.04.2013 (а.с.18).

Відповідно до зазначеної товарно-транспортної накладної, вантаж навантажений за справною пломбою - АГС-11, вантаж прийняв водій-експедитор ОСОБА_1, що підтверджується його підписом у товарно-транспортній накладній ( а.с.18).

Також у видатковій накладній складській №ЦБ-0000055 від 02.04.2013 є підпис водія ОСОБА_1 про отримання вантажу у кількості 500 од. (а.с.19).

На прибутковій накладній №0084073220 від 04.04.2013 є підпис водія ОСОБА_1 про здачу вантажу одержувачу вантажу у кількості 341 од. (а.с.21).

Під час розвантаження автомобіля була виявлена недостача вантажу, що підтверджується актом №04/04/2013-1 від 04.04.2013, у якому зазначено, що було виявлено недостача товару Ригасол партії RO1BR2071-BR02 у кількості 159 п.о. Фактично прийнято на склад 341 п.о., із них 1 мішок не має товарного виду та не складає посівної одиниці по масі. Машина прийшла без пломб. За словами водія під час руху машина була розкрита сторонніми людьми, якими було здійснено розкрадання товару. По факту розкрадання порушена кримінальна справа (а.с. 20).

Вантаж, який відповідач перевозив відповідно до товарно-транспортної накладної, є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Сингента», що знаходився у позивача на відповідальному зберіганні згідно договору відповідального зберігання №08-09/11 від 01.11.2011 (далі - договір відповідального зберігання) та акту приймання - передачі майна на відповідальне зберігання №0080717413 від 26.12.2012 (а.с. 22-25, 27).

Відповідно до акту приймання - передачі майна на відповідальне зберігання №0080717413 від 26.12.2012 вартість 1 (однієї) посівної одиниці насіння соняшника Рігасол ОР (150 тис. нас.) партії RO1BR2071-BR02 становить 854, 30 грн. (а.с. 27).

Загальна вартість вантажу, якого не вистачає відповідно до акту №04/04/2013-1 від 04.04.2013 складає 135833,70 грн.

24.07.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна» оплатило суму збитків Товариству з обмеженою відповідальністю «Сингента» у розмірі 135833,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.07.2013.

Відповідач вартість втраченого вантажу під час перевезення у сумі 135833,70 грн. відповідачу не відшкодував.

Договором - заявкою встановлено, що Експедитор зобов'язується доставити ввірений йому Відправником вантаж до місця призначення і видати вантаж уповноваженій особі, а Замовник зобов'язався сплатити за перевезення встановлену плату.

Згідно Договору - заявки, за шкоду заподіяну при перевезенні вантажу, у разі його втрати або нестачі, експедитор відповідає у розмірі вартості вантажу, який втрачений або якого бракує.

Пунктом 6.2. Договору відповідального зберігання встановлено, що у випадку втрати, нестачі, псування (повного або часткового) або неповернення з будь яких інших причин (протягом термінів, встановлених специфікаціями до Договору) наданої Поклажодавцем Продукції, Зберігач зобов'язаний відшкодувати Поклажодавцю збитки, виходячи з кількості та вартості втраченої (неповернутої) або зіпсованої продукції, в тому числі упущену вигоду (втрачені прибутки тощо). Для цілей розрахунку суми збитків (без врахування упущеної вигоди) приймається вартість Продукції, зазначена у відповідних специфікаціях до Договору зберігання.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч.1 ст. 932 ЦК України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Аналогічне положення закріплено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 №1955-ІV, відповідно до якої експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Згідно ч.2 ст. 932 ЦК України, у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.14, Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Згідно п. 15.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997, у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4.

Відповідно до абзацу 1 статті 158 Статуту автомобільного транспорту УРСР, обставини, що можуть служити підставою для матеріальної відповідальності автотранспортних підприємств або організацій, вантажовідправників, вантажоодержувачів при автомобільних перевезеннях, стверджуються записами в товарно-транспортних документах, а в разі розбіжності між автотранспортним підприємством або організацією і вантажовідправником (вантажоодержувачем) - актами встановленої форми.

Згідно з частиною 1 статті 623 ЦК України, яка кореспондується з частиною 1 статті 224 ГК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч.2 ст. 623 ЦК України).

За приписами ч.2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст.225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодування особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що відповідачем, внаслідок неналежного виконання зазначених вимог закону та договору-зявки, були спричинені збитки позивачу в розмірі 135833,7грн., які підлягають стягненню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг Консар» (83008, м. Донецьк., вул. Югославська, 28, код ЄДРПОУ 38145045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроскоп Україна» (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 5, кімната 415, код ЄДРПОУ 32154038) 135833 грн. 70 коп. боргу та 1720 грн. 50 коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 13 серпня 2013 року.

Суддя О.В. Говорун