Постанова № 33046544, 30.07.2013, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1715/13-а

Провадження № 2-а/314/47/2013

П О С Т А Н О В А

"30" липня 2013 р. Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Надворної О.С.

при секретарі: Зоріній Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ адміністративну справу (провадження у справах адміністративної юрисдикції) за позовною заявою ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області «про скасування постанови № 163 від 12.06.2012 року по справі про адміністративне правопорушення»,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області «про скасування постанови № 163 від 12.06.2012 року по справі про адміністративне правопорушення».

В позовній заяві посилається на те, що 02 квітня 2013 року отримав від відповідача постанову № 163 від 12.06.2012 року по справі про адміністративне правопорушення; направлення на здійснення позапланової перевірки № 836-07 від 30.05.2012 року; протокол про адміністративне правопорушення від 30.05.2012 року; припис № 51 від 30.05.2012 року; припис № 33 від 25.04.2012 року; «Акт про недопущення посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій» від 30.05.2012 року. Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення; накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн. Вважає дії відповідача щодо складання зазначених документів протиправними, оскільки вони складені у його відсутності; ним не підписані та не містять в собі будь-яких посилань на підстави вважати, що за адресою: АДРЕСА_1 ведеться будівництво і чим саме це підтверджено. Оскільки за адресою: АДРЕСА_1 ніяких будівельних робіт не ведеться, вважає дії відповідача такими, що порушують гарантовану ст. 41 Конституції України непорушність права приватної власності та гарантовану ст. 30 Конституції України недоторканість житла. Просить суд скасувати постанову № 163 від 12.06.2012 року по справі про адміністративне правопорушення.

В судове засідання позивач не з'явився, його представник - адвокат ОСОБА_2 надала суду заяву, в якій зазначила, що прохає розглянути справу без її участі, та участі позивача; заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області в судове засідання також не з'явився. При цьому відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що вихід посадових осіб відповідача на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 було здійснено в ході виконання вимоги прокуоаткри Запорізької області від 30.03.2012 року щодо проведення перевірки дотримання вимог чинного містобудівного

законодавства при здійсненні будівництва на території Михайлівської сільської Ради. Але, оскільки всупереч чинному законодавству 25.04.2012 р. посадові особи інспекції та представники Михайлівської сільської ради не були допущені на цей об'єкт, був складений відповідний акт. 30.05.2012 р. за недопущення посадових осіб на об'єкт будівництва відносно ОСОБА_1 було складено протокол про наявність в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП. А 1 16.05.2013 р. за результатами розгляду вищезазначеного протоколу заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області було винесено постанову № 167 про накладення на позивача штрафу. Вищезазначена постанова, за ствердженням відповідача, 13.06.2012 року була направлена ОСОБА_1 поштою. Таким чином Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області вважає, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог діючого законодавства, а отже відсутні підстави для її скасування. Тому прохає суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно до ст. 280 КУпАП посадова особа, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів правомірності оскаржуваної постанови № 163 від 12.06.2012 року по справі про адміністративне правопорушення; не довів правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності. А крім того не довів факту своєчасного направлення позивачу копії зазначеної постанови, в зв'язку з чим суд вважає

Матеріалами справи підтверджено, що 02 квітня 2013 року позивач отримав від відповідача: Постанову № 163 від 12.06.2012 року по справі про адміністративне правопорушення; направлення на здійснення позапланової перевірки № 836-07 від 30.05.2012 року; протокол про адміністративне правопорушення від 30.05.2012 року; припис № 51 від 30.05.2012 року; припис № 33 від 25.04.2012 року; акт «про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій» від 30.05.2012 року. Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення; накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн.

30 травня 2012 року посадовими особами відповідача та Михайлівської сільської Ради складено Акт «про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій». Акт складено у відсутності позивача.

25 квітня 2012 року Головним державним інспектором Запорізького відділу контролю будівництва Саченко Аллою Михайлівною вчинено Припис № 33 «про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил», в якому викладена вимога забезпечити 30.05.2012 року допуск посадової особи відповідача на об'єкт будівництва по АДРЕСА_1 Час перевірки в приписі не вказано.

21 травня 2012 року позивач повідомив відповідача про те, що за адресою АДРЕСА_1 будівництво не ведеться; об'єкти будівництва - відсутні. Намагання проникнути на приватну територію до зданого в експлуатацію житлового приміщення є порушенням гарантованого Конституцією України права на недоторканість житла та непорушність права приватної власності (ст.ст. 30, 41 Конституції України). В направленому відповідачу листі позивач повідомив про те, що 30 травня 2012 року робочий день і він не матиме змоги зустрітися з посадовими особами відповідача. Позивач надіслав повідомлення відповідачу в термін, наданий йому в приписі № 33 від 25.04.2012 року - до 05.06.2012 року. На повідомлення позивача відповідач не відреагував.

30 травня 2012 року головним державним інспектором Запорізького інспекційного відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Саченко А.М., у присутності секретаря Михайлівської сільської ради Гаценко Євгена Вадимовича, спеціаліста-землевпорядника Михайлівської сільської ради Стешенко Віктора Григоровича складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому не зазначено прізвище, ім'я та по-батькові особи порушника, місце його народження, документ, що посвідчує його особу, ідентифікаційний код, інші відомості. Із тексту протоколу вбачається, що складено його за відсутності порушника. Зазначений протокол не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем.

Ч. 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 2 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції. Пунктом 11 ч. 1 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» передбачено право посадових осіб інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Доказів проведення будь-якої з перелічених робіт за адресою: АДРЕСА_1 - суду не надано. В судовому засіданні не доведена наявність у відповідача належних доказів щодо проведення будівельних робіт за зазначеною адресою; житловий будинок введено в експлуатацію в 1993 році. На підтвердження викладеного, позивач надавав відповідачу Акт введення в житлового будинку в експлуатацію. За зазначених обставин у відповідача не було правових підстав вимагати допустити своїх посадових осіб на приватну територію позивача, на якій не ведуться будівельні роботи. Суд погоджується з твердженням позивача стосовно того, що в даному випадку дії відповідача є такими, що порушують гарантовану ст. 41 Конституції України непорушність права приватної власності та гарантовану ст. 30 Конституції України недоторканість житла.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Проте, відповідач всупереч встановленого законом порядку, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, не заслухав пояснення особи, яка притягувалася до

відповідальності, не дослідив обставини щодо його вини та не з'ясував інших обставин, які б могли суттєво вплинути на результати розгляду адміністративного матеріалу. Оскільки вина особи є одним із головних елементів складу адміністративного правопорушення і належить до обов'язкових обставин, що підлягають з'ясуванню та доказуванню, - то саме відповідач, як особа уповноважена приймати рішення про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, зобов'язана була встановити вину позивача.

Ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 липня 2012 року, що набрало законної сили, у справі № 0805/2739/2012 (провадження № 2-а/0805/81/2012) за позовною заявою ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Колупаєв Дмитро Миколайович - заступник начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області «про скасування постанови № 147 від 08.05.2012 року по справі про адміністративне правопорушення» та по цивільній справі № 0805/2738/2012 (провадження № 2-а/0805/80/2012) від 12.07.2012 року з тими ж сторонами та третьою особою за позовною заявою «про скасування постанови № 136 від 17.04.2012 року по справі про адміністративне правопорушення» встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 будівельні роботи не проводились; у відповідача відсутні докази їх проведення; житловий будинок введено в експлуатацію в 1993 році.

Приписами за ч.2 ст. 188-42 КоАП України передбачена відповідальність лише у випадку недопущення представників відповідача на об'єкти будівництва. Оскільки в судовому засіданні не доведений факт того, що на території по АДРЕСА_1 велись будь-які будівельні роботи - то відповідно відсутня необхідна кваліфікуюча ознака правопорушення.

Вищевикладене свідчить про те, що у відповідача не було правових підстав вимагати допустити своїх посадових осіб на приватну територію позивача, на якій не ведуться будівельні роботи.

Отже в зв'язку з відсутністю події правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП України, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувана ним постанова від 12.06.2012 року - скасуванню.

При розгляді позову суд також враховує, що оскільки оскаржувану постанову було складено у відсутності ОСОБА_1, при цьому відповідачем не надано належних доказів своєчасного направлення позивачу її копії, і відповідно ніяким чином не спростовані доводи позивача щодо отримання цієї копії лише 02.04. 2013 року, - суд вважає, що ОСОБА_1 при зверненні за захистом порушеного права з позовом не були порушені передбачені законом строки оскарження постанови.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 18, 158-163, 171-2 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову № 163 від 12.06.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладенні на нього штрафу у вигляді 6800 грн., - скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.С.Надворна

30.07.2013