Рішення № 33046246, 30.05.2013, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 30.05.2013 Справа № 1622/11477/2012 Провадження № 2/554/1244/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 травня 2013 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді - Материнко М.О.,

при секретарі - Парасоцькій О.С.,

за участю представника позивача - Галушко А.О.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПАТ КБ «ПриватБанк», у червні 2012 року звернувся до суду з позовом до відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому прохав у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НЕСFA800000162 від 07.02.2008 року в сумі 15907,49 [Долар США], що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 13.04.2012 року складає 127 100,83 грн., звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ, модель 2110, рік випуску 2002, тип ТЗ: Легковий сєдан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; стягнути з відповідачів в солідарному порядку 200,00 грн. за договором поруки № НЕСFA800000162-П від 14.09.2009 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідно до кредитного договору № НЕСFA800000162 від 07.02.2008 року ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 6 417,77 [Долар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,00 % на рік, які нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.02.2011 року, проте в порушення умов договору відповідач, ОСОБА_5, своїх зобов'язань належним чином не виконував, внаслідок чого, виникла значна сума заборгованості за кредитним договором, що стало підставою для звернення до суду.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № НЕСFA800000162 від 07.02.2008 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено договір застави рухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_5 надав в заставу належний йому на праві власності автомобіль ВАЗ, модель 2110, рік випуску 2002, тип ТЗ: Легковий сєдан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Крім того, вимоги до відповідача ОСОБА_5, що випливають з кредитного договору № НЕСFA800000162 від 07.02.2008 року, були забезпечені шляхом укладення договору поруки № НЕСFA800000162-П від 14.09.2009 року з ОСОБА_4, розмір відповідальності якого, згідно з Додатком № 1 до договору поруки встановлений в розмірі 200,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НЕСFA800000162 від 07.02.2008 року, звернути стягнення на предмет застави, а також стягнути з відповідачів в солідарному порядку 200,00 грн. за договором поруки.

Представник позивача за довіреністю в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, прохала суд позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 за довіреністю - ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі, прохала суд відмовити в його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та зібрані по ній докази, встановив наступне.

07.02.2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" (далі Банк) та ОСОБА_5 (далі Позичальник) був укладений кредитно-заставний договір № НЕСFA800000162, відповідно до якого Банк надав, а ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 6 417,77 [Долар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,00 % на рік, які нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.02.2011 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № НЕСFA800000162 від 07.02.2008 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено договір застави рухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_5 надав в заставу належний йому на праві власності автомобіль ВАЗ, модель 2110, рік випуску 2002, тип ТЗ: Легковий сєдан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № НЕСFA800000162 від 07.02.2008 року між Банком та ОСОБА_4 (далі Поручитель) було укладено договір поруки № НЕСFA800000162-П від 14.09.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_4, згідно з Додатком № 1 до договору поруки, поручився перед Банком за виконання Позичальником своїх кредитних зобов'язань у розмірі 200,00 грн.

Також судом встановлено, що в порушення норм закону та умов договору ОСОБА_5 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав належним чином, а тому станом на 02.04.2012 року утворилася заборгованість на загальну суму 15 907,49 [Долар США], що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 13.04.2012 року складає 127 100 грн. 83 коп., яка складається з наступного:

- 5 216,88 [Долар США] - заборгованість за кредитом;

- 554,04 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1 001,00 [Долар США] - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 8 348,57 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

а також штрафи:

- 31.29 [Долар США] - штраф (фіксована частина).

- 756,01 [Долар США] - штраф (процентна складова).

Також, судом встановлено, що відповідно до наданого в судовому засіданні представником відповідача Акту прийому автомобіля позичальника ОСОБА_5 від 16.07.2009 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_5, у зв'язку з простроченням по кредитному договору № НЕСFA800000162 від 07.02.2008 року, передав Банку предмет застави - автомобіль ВАЗ, модель 2110, рік випуску 2002, тип ТЗ: Легковий сєдан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, та поручив Банку передати його на реалізацію за ринковою вартістю та направити отримані кошти від реалізації на погашення заборгованості у разі невиконання Позичальником обов'язків по кредиту до 21.07.2009 року. З пояснень учасників процесу судом встановлено, що позичальник надав Банку довіреність, але предмет застави реалізований Банком не був.

Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом та заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" законодавець визначив судове звернення стягнення на предмет застави та досудове врегулювання спору, у тому числі шляхом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем.

Судом встановлено, що відповідно до п. 11 кредитно-заставного договору сторони домовились про позасудовий порядок врегулювання питання про звернення стягнення на предмет застави, а саме згідно з п. 11.2, Банк, не застосовуючи судових процедур, має право на власний розсуд вибрати процедуру досудового звернення стягнення на предмет застави в рахунок задоволення забезпечених вимог, а саме: 1. передання предмета застави у власність Банку для задоволення та погашення забезпечених вимог; 2. продаж предмету застави Банком третій особі відповідно до вимог чинного законодавства; 3. звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса (у випадку нотаріального посвідчення Договору); 4. інша процедура, дозволена законодавством України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач ПАТ КБ "ПриватБанк" згідно зі ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та п. 11.2 кредитно-заставного договору № НЕСFA800000162 від 07.02.2008 року вже скористався своїм правом позасудового звернення стягнення на предмет застави, вилучивши автомобіль у ОСОБА_5 згідно Акту від 16.07.2009 року, а тому в задоволенні позову в даній частині слід відмовити.

Відмовляючи позивачу з задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідачів в солідарному порядку 200,00 грн. за договором поруки, суд виходив з наступного. За своєю сутністю це вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому одночасне її заявлення, в даному випадку, разом із вимогою про звернення стягнення на предмет застави є не можливим, оскільки це різні заходи судового захисту, та суперечить чинному законодавству.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До судових витрат, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, відносяться, в тому числі, витрати сторін, та їх представників, що пов'язані з явкою до суду.

Відповідно до наданих у судовому засіданні представником відповідача документів, витрати, пов'язані з явкою представника відповідача до суду складають - 1 423 грн. 79 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 16, 526, 530, 589, 590 ЦК України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 25, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 5, 10, 60, 212, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про звернення стягнення - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк "Приватбанк" на користь ОСОБА_5 витрати, пов'язані з проїздом представника в сумі 1 423,79 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення, до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

СуддяМ. О. Материнко