Рішення № 33044823, 15.08.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 15.08.2013

Справа № 320/7819/13-ц

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Редько О.В.

при секретарі - Панченко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі, вул. Дзержинського, 90, Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату зарплати,

в с т а н о в и в :

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату зарплати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

12.01.2009 року вона була прийнята до ТОВ «Товари народного вжитку» на посаду інженера з організації та нормування праці першої категорії до інструментального цеху.

31.01.2012 року на підставі п.1 ст. 36 КЗпП позивачка була звільнена. Однак, відповідач, порушуючи вимоги ст.ст. 47, 116 КЗпП, в день звільнення не сплатив, як зазначає позивачка, розрахункової суми в розмірі 10456,68 грн.

На підставі вищевикладеного, позивачка просить суд стягнути з відповідача суму компенсації за несвоєчасну виплату зарплати в розмірі 87561,98 грн.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, але від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і дату судового засідання був повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від неї не надходило, тому суд визнає їх неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за від сутності відповідачів, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідан ня відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини нея вки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наяв них у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спра ви .

При цьому згідно листа Верховного Суду України від 27.09.2010 року, направленого на ім'я голів Апеляційного суду АРК, областей міст Києва та Се вастополя, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату судового за сідання не з'явився до суду та від нього не надійшло заяви про розгляд спра ви за його відсутності або повідомлені ним причини визнані неповажними, незалежно від того це його перша чи повторна неявка, суд має право на ухвален ня заочного рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спра ви.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

12.01.2009 року вона була прийнята до ТОВ «Товари народного вжитку» на посаду інженера з організації та нормування праці першої категорії до інструментального цеху, що підтверджується копією трудової книжки/а.с.6/.

31.01.2012 року на підставі п.1 ст. 36 КЗпП позивачка була звільнена з ТОВ «Товари народного вжитку», що підтверджується копією трудової книжки/а.с.6/.

Згідно довідки виданої головним бухгалтером ТОВ «Товари народного вжитку» від 30.01.2013 року за підприємством мається заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 5227,27 грн. станом на 29.01.2013 року. Середня місячна плата дорівнює 2499,38 грн./а.с.4/

Згідно довідки виданої головним бухгалтером ТОВ «Товари народного вжитку» від 30.01.2013 року № 398 за підприємством мається заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі 5238,41 грн. станом на 30.01.2013 року.

По вищезазначеній заборгованості були видані судові накази № 320/1812/13-ц від 20.02.2013 року та № 320/1802/13-ц від 13.02.2013 року /а.с.7-8/

Таким чином, судом встановлено, що на день звільнення ОСОБА_1, ТОВ «Товари народного вжитку» не виплатила їй всіх сум, що належать до виплати від підприємства.

Однак, позивачка, при розрахунку заборгованості ТОВ «Товари народного вжитку», враховувала затримку за кожний місяць окремо, що не передбачено чинним законодавством. Компенсація затримки повинна розраховуватися з дня звільнення працівника, а саме з 01.02.2013 року.

Таким чином, розмір компенсації за затримку невиплаченої заробітної плати дорівнює виплаті середнього місячного заробітку за кожен день прострочення до дня пред'явлення позову.

Середній місячний заробіток ОСОБА_1, як вбачається з довідки головного бухгалтера, дорівнює 2499,38 грн. /а.с.4/

Отже, 2499,38 грн./місяць помножити на 6 місяців (час затримки розрахунку) дорівнює 14996,28 грн.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку законні, однак не обґрунтовані в частині стягнення розміру суми, а тому підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 47, 116-117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 57, 88, 213-215, 224-228 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату зарплати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» (72311 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 27 р/р ІПН 254820908326, МФО 320627, р/р 260030134644, АО «Сбербанк России ЄДРПОУ 25482098) на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1), яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в загальному розмірі 14996,28 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 28 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» (72311 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 27 р/р ІПН 254820908326, МФО 320627, р/р 260030134644, АО «Сбербанк России ЄДРПОУ 25482098) на користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апе ляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за пись мовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О.В. Редько