Рішення № 33044282, 20.08.2013, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2068/13-ц

Провадження №: 2/0343/686/13

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2013 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Лицура І. М.,

секретаря - Бойків В. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Долина Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до Вигодської селищної ради Долинського району Івано-Франківської області, третя особа: відділ Держземагенства у Долинському районі Головного управління Держземагенства України в Івано-Франківській області, про визнання права власності на земельні ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,7322 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка складається з семи земельних ділянок площами: 0,1220 га, 0,1624 га, 0,0644 га, 0,1466 га, 0,0549 га, 0,0457 га та 0,1362 га, що розташовані по АДРЕСА_1 і належали її тітці ОСОБА_3. Свої вимоги мотивувала тим, що 05.05.2009 року між нею та її тіткою ОСОБА_3 був укладений договір довічного утримання, згідно якого остання передала їй у власність житловий будинок в АДРЕСА_1. Вказане нерухоме майно вона зареєструвала у «Івано-Франківському ОБТІ. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, залишивши після смерті спадкове майно - земельну ділянку, загальною площею 0,7322 га, що була їй передана на підставі рішення сесії Вигодської селищної ради з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства. Оскільки договір довічного утримання, який укладений між нею та померлою ОСОБА_3, відповідає вимогам закону, вважає, що вона є правомірним власником житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1, а отже вона повинна стати і власником земельної ділянки, загальною площею 0,7322 га, на якій розташоване вказане майно. В травні 2013 року вона звернулось до відповідача та відділу Держземагенства в Долинському районі, щоб зареєструвати своє право власності на вказану земельну ділянку. Однак їй було відмовлено в цьому, в зв»язку з чим вона не може оформити за собою право власності ці земельні ділянки, а тому змушена звернутися в суд з даним позовом.

В судове засідання позивачка не з'явилася, звернулася до суду із заявою, в якій просила розглянути справу в її відсутності, оскільки не може з»явитися в суд, тому що перебуває на 9 місяці вагітності. При цьому вказала, що позов підтримує та просить його задоволити.

Представник відповідача Вигодської селищної ради Долинського району Іван-Франківської області в судове засідання також не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи в його відсутності, в якій зазначив, що заперечень щодо задоволення позову не має.

Представник третьої особи: відділу Держагенства в Долинському районі Головного управління Держагенства України в Івано-Франківській області в судове засідання повторно не з»явився та не повідомив про причини своєї неявки, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 748 ЦК України, набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 цього Кодексу.

Як вбачається із змісту ч.ч. 3,4 ст. 334 даного кодексу, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується нотаріально посвідченим договором довічного утримання, укладеним між позивачкою ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище якої «ОСОБА_1») та ОСОБА_3 05.05.2009 року, що зареєстрований в реєстрі за номером № 297 (а.с. 9), ОСОБА_3 за своє довічне матеріальне забезпечення передала позивачці ОСОБА_1 у власність житловий будинок в АДРЕСА_1.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, що видане виконкомом Вигодської селищної ради Долинського району Іван-Франківської області 15.09.2011 року (а.с. 16), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Про те, що спірна земельна ділянка, що розташована по АДРЕСА_1, загальною площею 0,7322 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка складається з семи земельних ділянок площами: 0,1220 га, 0,1624 га, 0,0644 га, 0,1466 га, 0,0549 га, 0,0457 га та 0,1362 га, на підставі рішення сесії Вигодської селищної ради від 29.06.1998 року була передана померлій ОСОБА_3 та належала їй на праві приватної власності, свідчить Державний акт на право власності на землю серії ІІ-ІФ № 044703, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 159 від 02.11.1998 року (а.с. 7).

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22975363 від 10.06.2009 року (а.с. 11), будинковолодіння в АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної власності за позивачкою ОСОБА_1

Таким чином в судовому засіданні встановлено, на підставі договору довічного утримання, укладеного між ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та позивачкою ОСОБА_1, остання стала власником будинковолодіння по АДРЕСА_1, а тому до неї переходить також право власності на земельну ділянку, на якій розміщено дане будинковолодіння, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задоволити та визнати за нею право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,7322 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка складається з семи земельних ділянок площами: 0,1220 га, 0,1624 га, 0,0644 га, 0,1466 га, 0,0549 га, 0,0457 га та 0,1362 га, що розташовані по АДРЕСА_1 і належали її тітці ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі викладеного, ст.ст. 334,377,392,748 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,7322 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка складається з семи земельних ділянок площами: 0,1220 га, 0,1624 га, 0,0644 га, 0,1466 га, 0,0549 га, 0,0457 га та 0,1362 га, що розташовані по АДРЕСА_1 і належали її тітці ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в 10-денний строк з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.

Суддя: