Рішення № 33043694, 29.01.2013, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 213/1767/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"29" січня 2013 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Кривенка Д. Т.

за участю секретаря Марчук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення із зняттям із реєстраційного обліку, а також

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, про визнання таким, що припинилось правовідношення за договором іпотеки та відсутності права утримання під іпотечним обтяженням нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулись до Оратівського районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 04.05.2012 року було відкрито провадження у справі, проте після задоволення самовідводів справа була направлена на розгляд Липовецького районного суду Вінницької області відповідно до ухвали від 28.05.2012 року.

В позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги вказує на те, що 20.09.2007 року між Приватбанком в особі керуючого відділення „Центральне" Вінницької філії Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" Колесніка С.О. з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони було укладено кредитний договір №VIOWGA00001652. Відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 23 250.00 Доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.09.2017 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 20.09.2007 року між ПАТ КБ "Приватбанк" і ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №VIOWGA00001652. Згідно з даним договором іпотеки ОСОБА_5 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 116.60 кв. м. із господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Об'єкт нерухомого майна належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 31.08.2007 року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 141 400 грн. 00 коп. Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці загальною площею 0,15 га, і яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1

Згідно умов зазначеного кредитного договору Банк свої зобов'язання за договором виконав повністю та передав кошти ОСОБА_2, однак останній в порушення взятих на себе зобов'язань належним чином умови договору не виконав, що призвело до збитків Банку, які мають вираз у залученні вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 19.03.2012 року у ОСОБА_2 перед Банком виникла заборгованість в розмірі 31782.51 Доларів США, яка складається з: 20314.48 Доларів США - заборгованість за кредитом; 7162.78 Доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4305.25 Доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Банком було повідомлено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про порушення основного зобов'язання позичальником за кредитним договором, однак в добровільному порядку борг відповідачами не відшкодовується. Просили суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, на якій він розташований, а також стягнути з відповідачів судові витрати.

В процесі розгляду справи позивачем неодноразово уточнювались підстави позову. В останній редакції позовної заяви, яка була подана до суду 17.01.2013 року, позивач просив суд, з урахуванням норм Закону України „Про іпотеку" окрім пред'явлених вище позовних вимог, виселити із житлового будинку відповідачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та третю особу ОСОБА_3 із зняттям їх з реєстраційного обліку в органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку.

15.10.2012 року ОСОБА_1 звернулась до Липовецького районного суду Вінницької області із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, про визнання таким, що припинилось правовідношення за договором іпотеки та відсутності права утримання під іпотечним обтяженням нерухомого майна.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 16.10.2012 року вказана зустрічна позовна заява була об'єднана в одне провадження із первісним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення із зняттям із реєстраційного обліку.

В зустрічній позовній заяві відповідачка в обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 20 вересня 2007 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк „ПриватБанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №VIOWGA00001652, згідно умовами якого Банк надав ОСОБА_2 кредит на споживчі цілі у загальному розмірі 23 250 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами процентної ставки, що складає 1,03% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та терміном дії до 2-.09.2017 року, а ОСОБА_2 зобов'язався використовувати його та повернути Банку суму отриманого кредиту з урахуванням встановленої процентної ставки. Договір був укладений щодо виконання грошових зобов'язань в іноземній валюті - доларах США за місцезнаходженням філії Відповідача. Виконання зобов'язань за названим договором було розпочате, в тому числі й повернення Позичальником тіла кредиту та процентів відповідно у сумах: 322,43 доларів США щомісячно. В якості забезпечення виконання зобов'язань за Договором, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки від 20.09.2007 року, який був посвідчений 20.09.2007 року приватним нотаріусом Оратівського районного нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №954, предметом якого вказано житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 116.6 кв.м., житловою площею 72.7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, експертна вартість предмета іпотеки становила 141 400,00 гривень.

Відповідно до п. 35.2 договору іпотеки за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань іпотекодавцем за кредитним договором від 20.09.2007 року №VIOWGA00001652 по: поверненню кредиту, наданого у вигляді не відновлювальної лінії, в сумі 23250,00 доларів США на строк з «20»вересня 2007 р. по « 18» вересня 2017 р. включно; погашення за Кредитним договором здійснюється в строк з « 20» вересня 2007 р. по « 18»вересня 2017 р. сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 1,03 (одна ціла три сотих) % відсотків за місяць у період сплати з « 22» по « 27» число кожного місяця; щомісячного надання грошових коштів (щомісячний платіж) у період сплати сумою не менше 322,43 доларів США (триста двадцять два долара США 43 центи) для погашення заборгованості за кредитним договором, яка включає заборгованість по: кредиту, відсоткам, винагороді.

ОСОБА_1 з отриманого нею позову дізналась, що відсоткова ставка за Кредитним договором встановлена банком була 12,36 % річних, в подальшому була збільшена до 16,20 % річних. Про підвищення відсоткової ставки за Кредитним договором банк в порушення вимог Закону України „Про іпотеку" жодного разу її не повідомляв, відповідні зміни за її згодою до договору іпотеки від 20 вересня 2007 року не вносились та наступна державна реєстрація такого договору не була здійснена. Просила суд визнати таким, що припинилось правовідношення за договором іпотеки та відсутності права утримання під іпотечним обтяженням нерухомого майна.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7, яка діяла на підставі довіреності, позовні вимоги пред'явлені нею в останній позовній заяві від 17.01.2013 року підтримала у повному обсязі, зіславшись на обставини, що наведені у позовній заяві, просила суд позов задовольнити у повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_1 не визнала та просила суд в його задоволенні відмовити, вказуючи на те, що Банк не змінював фіксованої відсоткової ставки, що була встановлена умовами Кредитного договору укладеного із відповідачем ОСОБА_2 за користування кредитними коштами. Направлений йому Банком у 2008 році лист про зміну відсоткової ставки за кредитним договором до 16,20% є ніщо інше як пропозиція банку, яка була направлена на адресу усіх клієнтів банку, з якими були укладені кредитні договори на той час. Ті хто пристав на таку пропозицію звернулись до банку, а тому процентна ставка була змінена за згодою позичальників. Так як ОСОБА_2 не звернувся до банку процентна ставка за договором, в якому він є стороною не змінювалась в односторонньому порядку, на це вказують розрахунки заборгованості відповідача, що додані до позовної заяви та, які є підтвердженням цього, оскільки процентна ставка, що вказана у договорі є щомісячною, а ставка, що вказана у позовній заяві наведена з розрахунком на рік, а тому вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не обґрунтованими.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_8, в судовому засіданні первісні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що фіксована процентна ставка за користування кредитними коштами була змінена Банком в односторонньому порядку з 12,36% до 16,20% без згоди позичальника ОСОБА_2, що призвело до порушень умов кредитного договору та прав останнього, на що вказує наявний в матеріалах справи лист - вимога на адресу відповідача. Просив суд в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити з підстав викладених у зустрічній позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, в заяві, яку він направив на адресу суду він вказав, що вимоги про виселення із житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 вважає необґрунтованими, а слухання справи просить здійснювати без його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 в судове засідання також не з'явилась, однак надала суду заяву, в якій позовні вимоги про виселення також не визнала, вказавши на їх необґрунтованість, просила суд розгляд справи проводити за її відсутності.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 та третя особа - ОСОБА_3 не з'явились в судове засідання, скориставшись своїми правами врегульованими ч.2 ст.158 ЦПК України, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, що передбачені ст.169 ЦПК України, а тому проводить розгляд справи на підставі доказів, що містяться у справі.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

20.09.2007 року було укладено кредитний договір №VIOWGA00001652 між Приватбанком в особі керуючого відділення „Центральне" Вінницької філії Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" Колесніка С.О. з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони. Відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 23 250.00 Доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,03% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Термін повернення кредиту - 20.09.2017 року. Згідно п.1.1. абз.2 умов кредитного договору було оговорено, що при зміні розміру відсоткової ставки за користування Кредитом, у випадку передбаченому п.2.3.1., п.2.3.2., та п.6.9 Кредитного договору, зокрема: збільшення зі згоди Позичальника розміру відсоткової ставки за користування Кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара до гривні, встановленої НБУ; при зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд, Банк направляє Позичальнику повідомлення про збільшення розміру відсоткової ставки не пізніше ніж за 20 календарних днів до набуття чинності збільшеного розміру відсоткової ставки. Вказані істотні умови Кредитного договору були узгоджені сторонами, про що вони проставили свої підписи. На виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором Банк передав ОСОБА_2 кошти визначені умовами Кредитного договору, що доведено квитанцією (а.с.16). А ОСОБА_2 надав згоду про надання в іпотеку будь - якого майна, що належить йому з метою забезпечення виконання зобов'язання.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 20.09.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №VIOWGA00001652. Згідно з даним договором іпотеки ОСОБА_5 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 116.60 кв. м., житлова площа 72,7 кв.м. із господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Об'єкт нерухомого майна належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 31.08.2007 року, посвідченого державним нотаріусом Оратівської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №1186. Предмет іпотеки зареєстрований в установленому законом порядку. Згідно п.35.4 Кредитного договору, іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку загальною площею 0,15 га, на якій розташований предмет іпотеки, і яка знаходиться в користуванні Іпотекодержателя; цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 141 400 грн. 00 коп.

Згідно умов зазначеного кредитного договору Банк свої зобов'язання за договором виконав повністю та передав кошти ОСОБА_2, однак останній в порушення взятих на себе зобов'язань належним чином умови договору не виконав, що призвело до збитків Банку, які мали вираз у залученні вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 19.03.2012 року у ОСОБА_2 перед Банком виникла заборгованість в розмірі 31782.51 Доларів США, яка складається з: 20314.48 Доларів США - заборгованість за кредитом; 7162.78 Доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4305.25 Доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. 31.12.2008 року згідно листа Банку за №20.1.3.2./68844 (а.с.122), ОСОБА_2 було поставлено до відома про зміну відсоткової ставки за Кредитним договором №VIOWGA00001652 до 16,20%, що було зумовлено зміною кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу Долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара до гривні, встановленого НБУ та іншими чинниками. Крім того, Банком було повідомлено ОСОБА_2 про порушення основного зобов'язання за кредитним договором, що доведено листом - повідомленням від 23.07.2011 року (а.с.10), відповідно до якого його було зобов'язано у трицятиденний строк з дня отримання вимоги повернути суму кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, що були нараховані на день повернення кредиту Банком, однак в добровільному порядку борг відповідачем не відшкодовується.

Отже, правовідносини, що виникли між сторонами та є предметом спору регулюються Главою 48 „Виконання зобов'язання", Главою 51 „Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання" та Главою 71 „Позика. Кредит" Цивільного кодексу України, а також спеціальним нормативно - правовим актом Законом України "Про іпотеку" від 05.06.2003, № 898-IV з наступними змінами і доповненнями.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, в тому числі і з договору.

Зі змісту ст.ст.526, 530 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання за змістом якого у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно положень ст.ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти, у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 625, ст. 629 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання.

Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін), то воно підлягає до виконанню саме у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України)

З огляду на це, суд вважає доведеними позивачем за первісним позовом обставини викладені ним в позовній заяві щодо порушення відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору в частині сплати обов'язкових платежів у визначений строк, що призвело до заборгованості перед Банком, а тому сума боргу за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2, згідно розрахунку наданого позивачем, з яким суд погоджується в розмірі 31 782.51 Доларів США, яка складається з: 20 314.48 Доларів США - заборгованість за кредитом; 7 162.78 Доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 305.25 Доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, оскільки відсоткова ставка відповідно до якої було проведено розрахунок заборгованості за договором від 20.09.2007 року №VIOWGA00001652 складає 12, 36% за рік (1,03% щомісячно х 12 місяців = 12,36% на рік), тобто в розмірі, який був обумовлений сторонами договору під час його укладення, що спростовує твердження відповідача ОСОБА_1 щодо неправомірності збільшення відсоткової ставки в односторонньому порядку за Кредитним договором до 16,20% та збільшення обсягу відповідальності за Іпотечним договором.

Разом з цим, вирішуючи питання щодо неправомірності підвищення банком процентної ставки, про яку в зустрічній позовній заяві вказала відповідачка ОСОБА_1, суд проаналізував умови кредитного договору, зокрема зазначені у п.2.3. та п.6.9. Кредитного договору, відповідно до якого Банк має право збільшити або зменшити розмір процентної ставки з підстав вказаних у договорі, про що сторони Кредитного договору під час його підписання дійшли згоди, тобто позичальник прийняв пропозицію кредитора, що відповідає вимогам статей 641-642, 1056-1 ЦК України, а тому й у разі зміни відсоткової ставки, з урахуванням умов Кредитного договору, такі дії банку були б правомірними.

Вказана позиція висловлена також у п.28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин".

Разом з тим, ч.1 ст. 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов'язання, одним з яких є застава.

Статтею 575 ЦК України, визначено окремі види застави, зокрема іпотека.

Виконання зобов'язання за даним кредитним договором, як вказано вище, забезпечено договором іпотеки.

В силу п.24 Договору іпотеки від 20.09.2007 року, у випадку порушення Кредитного договору Позичальником, або Іпотекодавцем, іпотекодержатель направляє їм письмову вимогу про усунення порушень. У разі залишення вимоги без задоволення іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку що передбачений Розділом 24 "Звернення стягнення і реалізація предмета іпотеки" Іпотечного договору.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачеві ОСОБА_2 було направлено письмову вимогу про виконання зобов'язання, яка ним залишена поза увагою та у визначений строк не виконана, а тому у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до положень визначених ст. 6 Закону України „Про іпотеку", якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За таких обставин, у позивача ПАТ КБ "ПриватБанк" виникло право на звернення стягнення на житловий будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на спадщину, а також на земельну ділянку, на якій розташований вказаний житловий будинок, які були предметом договору Іпотеки, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Враховуючи норми чинного законодавства, які регулюють даний спір, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 за її зустрічним позовом про визнання правовідношення за договором іпотеки таким, що припинилось та відсутності права утримання під іпотечним обтяженням нерухомого майна, задоволенню не підлягають, оскільки такі вимоги є безпідставними, так як вони не доведені відповідачем належними та допустимими доказами.

Зі змісту ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Розглядаючи позовні вимоги за первісним позовом про виселення та зняття з реєстраційного обліку у органах МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу будинку, який переданий в іпотеку, слід зазначити, що такі вимоги підлягають до часткового задоволення в частині виселення відповідачів та третьої особи, так як звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, які добровільно не звільнили житловий будинок. Однак не підлягають до задоволення позовні вимоги про зняття з реєстраційного обліку у органах МВС України відповідачів та третьої особи, оскільки відповідно до вимог ст.7 Закону України від 11.12.2003 року №1382 - IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду, а тому такі вимоги є передчасними.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується положеннями ст. 88 ч. 1 ЦПК України, а тому з відповідачів на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що за зустрічним позовом відповідачеві ОСОБА_1 було відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що понесені нею та документально підтверджені судові витрати слід віднести на її рахунок.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 553, 554, 572, 589, 590, 610, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.6, 33, 39, 40 Закон України „Про іпотеку", ст.109 ЖК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88 ч. 1, 158 ч.2, 208 -209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення із зняттям із реєстраційного обліку - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №VIOWGA00001652 від 20.09.2007 року, в розмірі 31 782 (тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят два) Долари США 51 цент, з яких 20314,48 доларів США - заборгованість за кредитом; 7162,78 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 4305,25 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, що складає 253 624 (двісті п'ятдесят три тисячі шістсот двадцять чотири) гривні 43 коп. за курсом Національного Банку України,

- звернути стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 116.6 кв.м., житловою площею 72,7 кв.м., та земельну ділянку площею 0,15 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, поштовий індекс - 49094, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "Приватбанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Початкова ціна предмета іпотеки 141400 (сто сорок одна тисяча чотириста) гривень 00 коп.

Виселити ОСОБА_1 з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_3, з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_2 з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В решті частини позовних вимог за первісним позовом - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" судові витрати у виді судового збору в сумі 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) гривні 54 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати у виді судового збору в сумі 107 (сто сім) гривень 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати у виді судового збору в сумі 107 (сто сім) гривень 30 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання таким, що припинилось правовідношення за договором іпотеки та відсутності права утримання під іпотечним обтяженням нерухомого майна, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д. Т. Кривенко