Рішення № 33040397, 12.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.08.2013 Справа № 905/2366/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

Проектно - будівельного підприємства „Азовінтекс",

м. Маріуполь Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

„Сантехмонтаж № 560", м. Краматорськ Донецької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство „Алчевський

металургійний комбінат", м. Алчевськ

про витребування майна вартістю 377333,00 грн.

Головуючий суддя О.В. Овсяннікова

Суддя Ю.В. Сич

Суддя Л.Д. Подколзіна

розглянули у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за участю представників сторін:

від позивача: Ніколенко І.В. - дов.

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: Кир'ян Є.В. - дов.

Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельного підприємства „Азовінтекс" звернулось з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Сантехмонтаж № 560" повернути майно у кількості 57 одиниць (за переліком) вартістю 294384,06 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем після завершення робіт не було повернуто невикористане обладнання, як то передбачено договором.

Заявою від 16.07.2013 р. позивач збільшив розмір позовних в частині вартості неповернутого майна і просить суд зобов'язати відповідача повернути невикористане обладнання у кількості 57 одиниць (за переліком) вартістю 377333,00 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому його заява прийнята судом і справа розглядається з урахуванням змінених вимог.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що:

- невикористане обладнання було залишено на території ПАТ „Алчевський металургійний комбінат";

- позивачем пропущений строк позовної давності;

- вимога про повернення обладнання ним не була отримана.

Крім того, відповідачем було заявлено клопотання про залучення до участі у справі у якості 3 - ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство „Алчевський металургійний комбінат".

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 14.06.2013 р. був призначений колегіальний розгляд справи.

Ухвалою суду від 14.06.2013 р. клопотання відповідача про залучення 3 - ої особи було задоволено і до участі у справі у якості 3 - ої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ПАТ „Алчевський металургійний комбінат".

12.08.2013 р. позивачем подана заява про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю оригінала квитанції пошти про надсилання відповідачу вимоги про повернення майна.

Заява позивача судом відхилена у зв'язку з тим, що підставою для залишення позову без розгляду по п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України є ненадання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів необхідних для вирішення спору, тобто невиконання вимог суду, що перешкоджає розгляду справи по суті.

Фактично, позивач повідомив суд про відсутність витребуваного доказу, що не є перешкодою для розгляду справи, а лише свідчить про недоведеність позивачем певних обставин по справі.

12.08.2013 р. відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника у засідання, який знаходиться у відпустці, а також про зобов'язання позивача надіслати йому копію заяви про збільшення позовних вимог.

Клопотання відповідача судом відхилено з наступних підстав:

- Знаходження представника сторони у відпустці не є поважною причиною неявки у судове засідання, оскільки відповідачем є юридична особа, яка має право уповноважити на участь у справі будь - якого іншого представника;

- Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи становить 2 місяці. За клопотанням сторони цей строк може бути продовжений на строк до 15 днів. Колегіальний розгляд справи був призначений і справа була прийнята до розгляду колегіальним складом суду 14.06.2013 р., а тому строк розгляду справи закінчується 14.08.2013 р. Клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів позивачем не подано.

- Заява про збільшення позовних вимог була надіслана відповідачу цінним листом з описом вкладення, що підтверджується квитанцією пошти від 16.07.2013 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників позивача, третьої особи, суд встановив наступне.

20.06.2007 р. між позивачем (Генеральним підрядником) та відповідачем (Субпідрядником) був укладений договір субпідряду № 522/2007-187, згідно з п. 1.1 якого Генеральний підрядник доручив, а Субпідрядник прийняв не себе зобов'язання виконати власними силами роботи з вентиляції, кондиціонування повітря вбудованих санітарно - технічних систем будівництва Конвертерного цеху на ВАТ „Алчевський меткомбінат".

Строк дії договора встановлений до 31.12.2007 р.

Додатковими угодами до договору строк його дії продовжувався на наступні 2008 - 2009 роки.

За правовою природою укладений договір є договором підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

За приписами ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 879 Цивільного кодексу України визначає, що матеріально - технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

У договорі сторонами не визначено, що роботи виконуються з матеріалу Генпідрядника, але із суті правовідносин сторін випливає що роботи виконувались Субпідрядником з використанням матеріалів Генпідрядника.

У п. 7.2.2 договора сторони передбачили, що Субпідрядник, отримуючи від Генпідрядника матеріали без оплати як матеріали Генпідрядника, зобов'язаний надати Генпідряднику лист та довіреність на отримання матеріалів. Субпідрядник несе відповідальність за збереження та цільове призначення матеріалів, отриманих від Генпідрядника на виконання передбачених договором будівельно - монтажних робіт. При цьому Субпідрядник щомісячно з актом виконаних робіт надає Генпідряднику прийомо - здаточний акт про використані матеріали. По закінченню робіт Субпідрядник повертає надлишки (залишки) матеріалів на склад Генпідрядника. Субпідрядник у разі псування, втрати або нецільового використання матеріалів, відшкодовує Генпідряднику їх вартість за ринковою ціною на момент розрахунків, а також витрати, понесені Генпідрядником при придбані, доставці, зберіганні та інші витрати з цим пов'язані.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем передавались, а представником відповідача Істраніним В.М., на підставі довіреностей, отримувались матеріальні цінності (обладнання), що підтверджується відповідними накладними.

Доказів оплати отриманого обладнання відповідачем не надано, а тому суд вважає, що це обладнання було отримано безоплатно.

Факт безоплатного отримання обладнання відповідач не заперечує.

Як випливає з пояснень представників сторін та матеріалів справи роботи за договором відповідачем були виконані частково і у подальшому зупинені.

Таким чином, зобов'язання за договором відповідачем не були виконані повністю, невикористане обладнання, яке отримано за накладними безоплатно, не повернуто.

Під час дії договора сторони не дотримувались умов договора, зокрема п. 7.2.2, і не складали щомісячні прийомо - здаточні акти про використані матеріали.

Відповідно до ч. 2 ст. 840 Цивільного кодексу України якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

В договорі сторони не визначили строки повернення залишку невикористаних матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога про повернення залишку матеріалів від 21.05.2012 р. була надіслана відповідачу 22.05.2012 р. У підтвердження факту надсилання вимоги позивачем надана світлокопія списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 22.05.2012 р., але відповідачем подана довідка центра поштового зв'язку № 7 від 05.07.2013 р. № 13/1-85, згідно з якою рекомендований лист № 8755507060951 від 22.05.2012 р. у надходженні і врученні не значиться.

Ухвалою від 17.07.2013 р. суд запросив позивача надати оригінал квитанції пошти про надсилання відповідачу вимоги про повернення майна, але така квитанція не була надана у зв'язку з її відсутністю.

Таким чином, позивачем не доведений суду належними та допустимими доказами факт надсилання відповідачу вимоги про повернення невикористаного обладнання.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що строк повернення невикористаного обладнання не визначений договором, а доказів надсилання вимоги про його повернення позивачем не надано, суд вважає, що права позивача не порушені, а тому правових підстав для задоволення позову немає.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ч. 2 ст. 530, ст.ст. 837-838, ч. 2 ст. 840 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Товариству з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельне підприємство „Азовінтекс", м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сантехмонтаж № 560", м. Краматорськ Донецької області за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спора на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ про зобов'язання повернути майно у кількості 57 одиниць (за переліком) на суму 377333,00 грн. - відмовити.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили через десять днів після підписання повного тексту.

Головуючий суддя О.В. Овсяннікова

Суддя Ю.В. Сич

Суддя Л.Д. Подколзіна

Повний текст рішення підписаний 12.08.2013 р.

Надруковано 4 прим:

1прим.-позивачу

1прим.-відповідачу

1прим.-третій особі

1прим-господарському суду Донецької області

Вик. О.В. Фомін

тел. 381-91-20