Ухвала суду № 33039852, 08.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" серпня 2013 р. м.Київ К/800/10784/13

Вищий адміністративного суду України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Міські дороги» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року у справі за позовом Комунального підприємства «Міські дороги» до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року Комунальне підприємство «Міські дороги» звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси, в якому просило визнати недійсним рішення від 06 травня 2011 року №1765 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про неправомірність застосування відповідачем фінансових санкцій на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який на дату прийняття оскаржуваного рішення втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Закону України №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

При винесенні рішень суди першої та апеляційної інстанції виходили із обґрунтованості та законності оскаржуваного рішення управління Пенсійного фонду.

Не погоджуючись з ухваленим по справі рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У касаційній скарзі позивач зазначає про втрату чинності п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент винесення оскаржуваного рішення.

Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Комунальне підприємство «Міські дороги» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 32642110) та знаходилось на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Приморському районі м.Одеси як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у період з березня 2007 року по листопад 2010 року.

У період з 12 по 28 квітня 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України у Приморському районі м.Одеси проведена планова перевірка КП «Міські дороги» з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів за період з 01 лютого 2007 року по 28 лютого 2011 року, та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 30 жовтня 2003 року по 28 лютого 2011 року. За результатами перевірки 28 квітня 2011 року складено акт №10/15, відповідно до якого під час перевірки було встановлено, що позивачем за період з березня 2007 року по листопад 2010 року занижено суми страхових внесків на загальну суму 138293,73 грн.

На підставі акту перевірки №10/15 Управлінням Пенсійного фонду України у Приморському районі м.Одеси прийнято рішення від 06 травня 2011 року №1765 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків, яким до позивача застосовані фінансової санкції в сумі 87858,15 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій по відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним рішення від 06 травня 2011 року №1765 про застосування фінансових санкцій.

Як встановлено п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах 1 та 2 цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Згідно ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції до 01 січня 2011 року) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч.5 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Відповідно до п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції - за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VІ, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, виключено ч.1-9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абз.5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

У спірному випадку йдеться про невиконання підприємством вимог законодавства щодо сплати страхових внесків за період з березня 2007 року по листопад 2010 року, а це означає, що стягнення заборгованості зі сплати цих внесків має відбуватись відповідно до закону, який діяв у відповідний період - тобто Закону № 1058-IV.

Відповідно до абз.6 п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережено повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

Таким чином, вказана норма передбачає стягнення органами Пенсійного фонду заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Отже, Фонд і після 01 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосовувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

Як встановлено ч.13 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

За результатами перевірки управлінням Пенсійного фонду донараховано позивачу страхових внесків в сумі 138293,73 грн., що позивачем не заперечується.

За вказаними обставинами відповідачем обґрунтовано застосовані фінансової санкції до позивача на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прийняте відповідачем рішення від 06 травня 2011 троку №1765 є правомірним і законним.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Міські дороги» залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.В.Голяшкін

В.С.Заяць

Т.Г.Стрелець