Постанова № 33039812, 14.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2013 р. м.Київ К/800/14552/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Голяшкіна О.В.,

суддів: Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання - Рикусова М.О.,

за участю представників позивача - Напорчука С.В., Лозівського В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області до Чемеровецького підприємства теплових мереж про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року Державна фінансова інспекція в Хмельницькій області звернулась до суду з позовом до Чемеровецького підприємства теплових мереж про зобов'язання відповідача виконати п.п.2, 3 вимоги від 15 травня 2012 року № 5-33/754 про усунення недоліків та порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про невиконання відповідачем письмових вимог державної фінансової інспекції.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року, адміністративний позов задоволено частково; зобов'язано відповідача виконати п.2 вимоги, а саме відобразити в обліку заборгованість перед бюджетом та перерахувати в дохід державного бюджету 16651,94 грн. на рахунок 31113094700530 в ГУДКУ у Хмельницькій області МФО 815013, код 23565118, одержувач - УДК у Чемеровецькому районі, код надходження платежу 21080500 «Інші надходження до бюджету». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов щодо зобов'язання відповідача виконати п.2 вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили із обґрунтованості позовних вимог в цій частині та неправомірності ухилення відповідача від виконання вимоги. В частині відмови позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виконати п.3 вимоги щодо зобов'язання відповідача провести претензійно-позовну роботу зі стягнення з винних осіб нестачі касової готівки на загальну суму 312000,20 грн. суди зазначили про передчасність цих вимог з посиланням на не встановлення уповноваженими органами причетних до утворення нестачі осіб.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями в частині відмови у задоволенні позовних вимог, Державна фінансова інспекція в Хмельницькій області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій частині, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що про винних осіб зазначено в акті ревізії, кримінальна справа порушена по факту привласнення посадовими особами Чемеровецького ПТМ грошових коштів, а предметом позову Держфінінспекції є допущенні фінансові порушення. Також позивач зазначає, що вимоги інспекції від 15 травня 2012 року №5-33/754 не оскаржувались відповідачем, а тому та підлягають виконанню.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Контрольно-ревізійним відділом у Чемеровецькому районі проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Чемеровецького підприємства теплових мереж за період з 01 січня 2009 року по 01 квітня 2011 року. За результатами перевірки 20 червня 2011 року складений акт №18-43/31.

На підставі акту ревізії від 20 червня 2011 року №18-43/31 позивачем 15 травня 2012 року за вих.№5-33/754 відповідачу надіслано вимогу по усуненню недоліків та порушень, виявлених ревізією.

В п.2 вимоги зазначено, що в порушення п.5 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підприємством теплових мереж розрахунки з населенням проведено за тарифами, встановленими рішенням виконавчого комітету Чемеровецької селищної ради №2 від 07 грудня 2010 року з моменту прийняття рішення, тоді як рішення виконавчого комітету набуває законної сили з моменту його оприлюднення. В результаті надання послуг з теплопостачання населенню по завищених тарифах в період з 07 грудня 2010 року по 24 грудня 2010 року Чемеровецьким ПТМ необґрунтовано отримано виручки на суму 31651,94 грн. За результатами вжитих заходів порушення частково усунуто - 15000 грн. перераховано до державного бюджету. В зв'язку з цим зобов'язано відобразити в обліку заборгованість перед бюджетом та перерахувати в дохід державного бюджету 16651,94 грн. на рахунок 31113094700530 в ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код 23565118, одержувач - УДК у Чемеровецькому районі, код надходження платежу 21080500 «Інші надходження до бюджету».

Згідно п.3 вимоги в ході ревізії встановлено порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15 грудня 2004 року №637, так як готівка, яка надходила до каси, несвоєчасно та не в повній сумі оприбутковувалась по касі. Внаслідок не оприбуткування готівки, яка надійшла в касу підприємства від населення в рахунок плати за теплопостачання, недостача готівки становить 312000,20 грн. В зв'язку з наведеним зобов'язано провести претензійно-позовну роботу та стягнути з винних осіб нестачу касової готівки на загальну суму 312000,20 грн.

Відповідачем вищевказані вимоги органу контрольно-ревізійної служби по усуненню виявлених за результатами ревізії порушень не виконані, що з'явилося підставою для звернення державної фінансової інспекції за даним позовом.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до п.7 ст.10 вказаного Закону органам контрольно-ревізійної служби надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства. Також, згідно п.10 ст.10 Закону, органам контрольно-ревізійної служби надано право звернення до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як встановлено ч.2 ст.15 Закону, вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Судами вірно відзначено, що викладені у листі від 15 травня 2012 року № 5-33/754 факти виявлених недоліків та порушень, а також вимоги держфініспенкції про їх усунення відповідачем не оспорюються та фактично визнаються.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередньої інстанції про зобов'язання відповідача виконати п.2 вимоги щодо відображення в бухгалтерському обліку заборгованості перед бюджетом в сумі 16651,94 грн. як частини необґрунтовано отриманої виручки внаслідок надання послуг з теплопостачання населенню по завищених тарифах в період з 07 грудня 2010 року по 24 грудня 2010 року.

Стосовно відмови судами у задоволенні позову щодо п.3 вимоги колегія суддів зазначає наступне.

Судами встановлено, що в ході проведення ревізії позивачем виявлено порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15 грудня 2004 року №637 по вині касира ОСОБА_4 так як готівка, яка надходила до каси несвоєчасно та не в повній мірі оприбутковувалась в касі. Так, за період з 01 січня 2009 року по 01 квітня 2011 року не оприбутковано коштів в касу Чемеровецького підприємства теплових мереж, отриманих касиром від споживачів за надані послуги з теплопостачання на суму 312000,20 грн. (2009 рік - 172372,88 грн., 2010 рік - 139433,93 грн., 2011 рік - 193,39 грн.). Оскільки в ході інвентаризації грошових коштів в касі, проведеної станом на 26 квітня 2011 року, лишків не встановлено, одержана в касу готівка на суму 312000,20 грн. за період з січня 2009 року по квітень 2011 року фактично є недостачею. Внаслідок допущеного порушення Чемеровецькому підприємству теплових мереж завдано шкоди (збитків) на суму 312000,20 грн.

Відмовляючи в позовні в частині зобов'язання відповідача провести претензійно-позовну роботу зі стягнення з винних осіб нестачі касової готівки на загальну суму 312000,20 грн. суди виходили із того, що актом ревізії достовірно не встановлено, а у вимозі не зазначені винні особи, які допустили вказане порушення, відповідач не наділений повноваженнями по встановленню винних осіб, а тому не може забезпечити стягнення інакше як на підставі висновків, зроблених уповноваженими на це державними органами у порядку кримінального судочинства і у визначені Кримінальним процесуальним кодексом строки.

Суди прийшли до висновку, позивачем п.3 вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства виставлений без урахування усіх обставин, що мають для цього значення, та є передчасним; в ході судового розгляду позивач не довів належним чином правомірність п.3 вимоги від 15 травня 2012 року № 5-33/754.

Зазначені висновки є невірними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

З урахування визначених Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою КМ України від 20 квітня 2006 року № 550, повноважень державної фінансової інспекції та встановленої процедури реалізації результатів ревізії, вимог держфініспекції щодо вжиття відповідачем заходів з відшкодування шкоди шляхом проведення претензійно-позовної роботи зі стягнення з винних осіб виявленої нестачі касової готівки, є правомірною та обґрунтованою.

Зокрема, як передбачено п.49 Порядку № 550, у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

При цьому, встановлений у вимозі строк до 25 травня 2012 року не є строком виконання вимоги або строком, протягом якого відповідач зобов'язаний звернутись до суду з позовом про стягнення коштів, а є, у відповідності до положень абз.2 п.46 Порядку № 550, строком надання інформації про вжиті заходи з виконання вимоги.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відмовивши у задоволенні позовних вимог держфініспекції у вказаній частині фактично звільнює відповідача від виконання п.3 вимоги від 15 травня 2012 року № 5-33/754 щодо вжиття заходів зі стягнення заподіяної шкоди.

Враховуючи обов'язковість вимог державної фінансової інспекції та встановлений судами факт їх невиконання відповідачем, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно і правильно, але суди порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог з постановленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Зобов'язати Чемеровецьке підприємство теплових мереж виконати пункти 2 та 3 письмової вимоги Городоцької міжрайонної державної фінансової інспекції від 15 травня 2012 року № 5-33/754.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.В.Голяшкін

В.С.Заяць

Т.Г.Стрелець