Ухвала суду № 33039104, 15.08.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/ 11821 /2013 Головуючий у 1-й інстанції: Кізюн Л.І.

Доповідач Кравець В.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючої - Кравець В.А.,

Суддів - Корчевного Г.В., Музичко С.Г.

при секретарі - Шерстюк Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління у м. Києві Мазур Ю.С. на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 11 липня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс Банк», на постанови відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві про накладення арешту та оголошення у розшук майна, , -

В С Т А Н О В И Л А :

Заявники звернулися до суду зі скаргою, в якій просять визнати незаконними дії державних виконавців по накладенню в межах виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_2 на користь КБ «Правекс Банк» коштів в сумі 184191,94 грн. арешту на автомобілів, що належать ОСОБА_3

Зокрема, заявники вказують, що постановами державного виконавця від 06.08.2012 року з посиланням, що вони належать саме боржнику ОСОБА_2, був накладений арешт на автомобілі: Porsche Cayenne д/н НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2; Lexus LS 460 д/н НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4, а також оголошено вказане майно у розшук.

Справа судом розглядалася неодноразово.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11 липня 2013 року - заяву задоволено.

Поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду для оскарження постанов державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві від 06.08.2012 року про накладення арешту та оголошення в розшук майна боржника у виконавчому провадженні №30891442.

Визнано протиправними та скасовано постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві, прийняті ним в межах виконавчого провадження №30891442 по стягненню з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк»заборгованості в сумі 184191,94 гривень:

- від 06.08.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- від 06.08.2012 року про оголошення розшуку майна боржника

в частині, що стосується автомобілів Porsche Cayenne д/н НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2; Lexus LS 460 д/н НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4.

В решті заявлених вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління у м. Києві Мазур Ю.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що судом першої інстанції було грубо порушено норми процесуального права.

Вказує на те, що суд не визначився із правовідносинами, не застосував норми Закону, які підлягають застосуванню, оскільки фактично виник спір про право, а дане питання має вирішуватись у загальному порядку шляхом пред'явлення позову.

Суд не дослідив, яким чином порушені права боржника державним виконавцем та в чому вони полягають, оскільки , суд розглядає скарги сторін виконавчого провадження, а ОСОБА_3 -не є стороною виконавчого провадження, тому права на подання скарги, в розумінні розділу 7 ЦПК України, - не набув.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Задовольняючи скаргу, суд виходив з того, що транспортні засоби не належать на праві власності ОСОБА_2, а тому постанови державного виконавця , прийняті ним в межах виконавчого провадження № 30891442 по стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості, підлягають скасуванню.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Умовами ст. 383 ЦПК України визначено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого листа, що видається судом за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини другої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ.

З матеріалів справи убачається, що 06.08.2012 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ м. Києва було винесено постанови: про розшук майна боржника ОСОБА_2 та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Опис та арешт майна проведено державним виконавцем при виконанні виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа, в частині стягнення грошових сум з ОСОБА_2.

ОСОБА_3 учасником даного виконавчого провадження не являється, а тому він не має права на оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця в порядку установленому розділом VII ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні скарги відносно вимог ОСОБА_3, суд визнав порушеними права ОСОБА_2 під час проведення виконавчих дій і зазначив, що транспортні засоби не належать на праві власності ОСОБА_2, а є власністю ОСОБА_3

Проте, як убачається з довідки ВРЕВ -9 головного управління УДАІ в м. Києві від 27.06.2012 року автомобілі Porsche Cayenne д/н НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2; Lexus LS 460 д/н НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4 належали на праві власності ОСОБА_2 (а.с.9).Іншими даними щодо належності автомобілів іншим особам, зокрема, ОСОБА_3, державний виконавець не володів.

Довідка ЦБДР та АС з приводу того, що ОСОБА_2 користувався спірними автомобілями на підставі тимчасових реєстраційних талонів та на момент вчинення виконавчих дій не був їх власником, отримана за запитом Солом»янського районного суду у грудні 2012 року та дана інформація не могла бути відома державному виконавцю під час винесення оскаржуваних постанов(а.с.44).

Згідно статті 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Суд першої інстанції, досліджуючи правоустановчі документи на транспортні засоби не звернув уваги, що такі питання вирішуються на підставі статті 60 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про знята з нього арешту.

Окрім того, задовольняючи скаргу ОСОБА_2, суд , визначивши , що власником автомобілів є ОСОБА_3, не вказав які права ОСОБА_2 порушені діями державної виконавчої служби.

Натомість, колегія суддів не вбачає порушень державним виконавцем вимог закону в рамках відкритого виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_2, оскільки скарга , фактично, базується, на захисті прав власника автомобілів ОСОБА_3, який не є учасником виконавчого провадження.

Відповідно до ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і постановляє нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги, оскільки зазначене питання судом першої інтонації було вирішене з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст., 312-315 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління у м. Києві Мазур Ю.С. - задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 11 липня 2013 року - скасувати та постановити нову ухвалу , наступного змісту:

У задоволенні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс Банк» на постанови відділу державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві про накладення арешту та оголошення у розшук майна - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий Судді