Постанова № 33038008, 13.08.2013, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року Справа № 901/1686/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заплава Л.М.,

суддів Градової О.Г.,

Євдокімова І.В.,

за участю представників сторін:

позивача, Кондакова Наталія Миколаївна (повноваження перевірені), виписка ААВ № 453731 від 16.07.12, керівник, товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Герміона-плюс";

відповідача, ОСОБА_3, довіреність № 790 від 02.04.13, фізична особа-підприємець ОСОБА_4;

відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000";

третьої особи, ОСОБА_5, довіреність № 2282 від 12.08.13, ОСОБА_6;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 11 червня 2013 року у справі № 901/1686/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Герміона-плюс" (нежитлове приміщення будинок 1, площа Святошинська,аКиїв 115,03115)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1,02192)

товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" (вул. Садова, 5,Ялта,98600)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

ОСОБА_6 (АДРЕСА_2)

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Герміона-плюс" звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" та суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 з позовними вимогами про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Герміона-плюс" посилається на те, що не житловими приміщеннями, розташованими у буд.. АДРЕСА_3, які належать позивачу на праві власності, користуються відповідачі, що перешкоджає позивачу у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Тітков С.Я.) від 11 червня 2013 року позов задоволено.

Усунуто перешкоди в користуванні майном товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Герміона-плюс" шляхом примусового виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" та суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, м. Київ, з нежитлових приміщень по АДРЕСА_3.

Рішення мотивовано тим, що у фізичній особі-підприємця ОСОБА_4 відсутні правові підстави для займання ним нежитлових приміщень в буд. АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу, укладеному між ним та позивачем, так цей договір купівлі-продажу є нікчемним право чином, так як він нотаріально не посвідчений та не зареєстрований.

Не погодившись з рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що господарський суд, в порушення ст. 43 ГПК України, не сприяв всебічному та повному з'ясуванню обставин справи, тому не встановлені обставини, що мають істотне значення для розгляду справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 липня 2013 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Заплава Л.М., Градова О.Г., Антонова І.В.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.07.13 здійснено заміну судді Антонової І.В. на суддю Євдокимова І.В.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 липня 2013 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_6.

У судове засідання призначене на 13 серпня 2013 року представник товариства з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить штемпель з відміткою про відправлення ухвал сторонам.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.

З врахуванням вищевикладеного, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності нез'явившихся представників сторін за наявленими у справі матеріалами.

До матеріалів справи були по клопотанню представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, який не був присутній в судовому засіданні коли приймалось рішення суду, приєднані : витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, та копія договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 03.07.2013 року.

ТОВ „Торгівельно-виробниче підприємство "Герміона-плюс" у задоволенні клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі відмовлено з тих підстав, що в клопотанні ТОВ „Торгівельно-виробниче підприємство "Герміона-плюс" не навів обставин, які б дійсно обґрунтували наявність безпосереднього взаємозв'язку між розглядаємою справою та справами № 2/121/1296, яка розглядається апеляційним судом АР Крим та № 801/7201/13-а, яка розгядається окружним адміністративним судом АР Крим, та давали б підстави дійти до висновку про те, що результати розгляду вищезазначених справ можуть вплинути на результати розгляду даної справи, тоді як відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність такого зв'язку є підставою для зупинення провадження у справі.

Крім того, в разі завершення розгляду справ заінтересована сторона залежно від результатів його вирішення не позбавлена можливості ініціювати перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Предметом даного спору є вимоги позивача усунути перешкоди у користуванні не житловими приміщеннями у буд. АДРЕСА_3.

В позовної заяві позивач визначає, що він є власником нежитлових приміщень площею 597,6 кв. м., а саме ресторану по АДРЕСА_3.

В підтвердження права власності на вищевказані нежитлові приміщення позивач надав до матеріалів справи копію дублікату свідоцтва про право власності від 06.08.2012 року, виданого заступником міського голови-керуючим справами виконавчого комітету Сараєвим В.Г.

На підставі цього дублікату свідоцтва на право власності ці нежитлові будівлі були 06.08.2012 року зареєстровані в КП Ялтинської міської ради „Бюро технічної інвентаризації".

Матеріали справи свідчать про те, що дублікат свідоцтва про право власності був виданий позивачу після укладення 16.05.2012 року між сторонами підписаний та скреплений печаткою позивача договір купівлі - продажу нерухомого майна, а саме : ресторану (літ. А), площею 527, 5 кв.м, госпблоку (літ.Б), площею 60,9 кв.м. та літнього бару (літ.В), площею 7,3 кв.м.

Пункт 1.4 договору передбачав те, що право власності на нерухоме майно переходить від продавця до покупця після підписання цього договору та проведення повних взаєморозрахунків з продавцем. Між сторонамиповинен був підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна.

Пункт 2.1. договору зобов'язував продавця - ТОВ „Торгівельно-виробниче підприємство "Герміона-плюс", після сплати покупцем всієї суми грошових коштів вказаних в п. 1.1 даного договору, передати покупцю у 3 денний строк нерухоме майно вказане у пункті 1.2 даного договору.

Крім того, після повного розрахунку за нерухоме майно продавець зобов'язан за власні кошти підготувати та оформити належним чином всі необхідні документи для подальшої реєстрації права власності на ім'я покупця, також, в разі потреби, звернутися до нотаріуса про їх нотаріальне посвідчення.

З рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2012 року, яким відмовлено у позові ОСОБА_4 про визнання договору купівлі - продажу спірного майна дійсним та визнання права власності на це майно, вбачається, що згідно із актом проведення розрахунків від 17 травня 2012 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1 ОСОБА_4 внесено до ТОВ „Герміона -Плюс" 1250 000 грн.

18 травня 2012 року між сторонами був підписаний акт прийому передачі, відповідно до якого продавець передав покупцеві нерухоме майно розташоване за адресою : АДРЕСА_3, загальною площею 595,7 кв.м. до складу якого входять: ресторан (літ. А), площею 527, 5 кв.м, госпблоку (літ.Б), площею 60,9 кв.м. та літній бар (літ.В), площею 7,3 кв.м.

Ухвалою апеляційного суду АР Крим від 17.12. 2012 року це рішення Ялтинського міського суду залишено без змін з тих підстав, що на законодавчому рівні не закріплений судовий захист цивільних прав та інтересів таким способом, як визнання дійсними договорів, які не підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

З вищевказаних судових актів вбачається, що покупець - ОСОБА_4 виконав свої обов'язки по договору купівлі-продажу (сплатив гроші в повному розмірі, та прийняв згідно по акту приймання - передачі нерухоме майно).

Однак, продавець - ТОВ „Герміона -Плюс", після сплати покупцем всієї суми грошових коштів, не звернувся до нотаріусу для нотаріального посвідчення договору купівлі- продажу, не здійснив реєстрацію права власності на покупця.

Але, також у матеріалах справи є ухвала Ялтинського міського суду АР Крим від 23.04.2013 року, яка не скасована та якою визначені умови мирової угоди укладеної сторонами по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ „Торгівельно-виробниче підприємство „Герміона-Плюс" про визнання договору дійсним та визнання права власності. Даною ухвалою за ОСОБА_4 визнано право власності на нерухоме майно яке розташоване за адресою АДРЕСА_3, та має загальну площу 595 кв. метрів, до складу якого входить : ресторан (літера А) загальною площею 527,5 кв. метрів, госпблок (літера Б) площею 60,9 кв.м. та літній бар (літера В) площею 7,3 кв.м. , яке належало ТОВ „Торгівельно-виробниче підприємство „Герміона-Плюс" на підставі свідоцтва про право власності від 12 вересня 2011 року, що свідчить про те , що при укладенні мирової угоди ТОВ „Торгівельно-виробниче підприємство „Герміона-Плюс" використовувало справжнє свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а не дублікат свідоцтва на це майно, виданий 06.08.2012 року.

На підставі вищевказаної ухвали суду 18.05.2013 року Реєстраційною службою Ялтинського міського управління юстиції АР Крим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право власності не нежитлові приміщення в буд. АДРЕСА_3 за ОСОБА_4, тобто на день прийняття рішення господарським судом Автономної Республіки Крим, відповідач ОСОБА_4 був виселений з нежитлових приміщень, які належали йому на праві власності.

При розгляді апеляційної скарги на рішення господарського суду було встановлено, що на момент розгляду апеляційної скарги власником нежитлових приміщень в буд. АДРЕСА_3 є ОСОБА_6 на підставі договору купівлі- продажу від 03.07.2013 року укладеного між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_6 яка залучена до справи у якості третьої особи, що також свідчить про наявність права власності у ОСОБА_4 на нежитлові приміщення з яких його рішенням господарського суду виселили.

З урахуванням вище викладеного судова колегія вважає, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню . Враховуючи, що господарським судом неповно були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також висновки, викладенні в рішенні господарського суду, не відповідають встановленим обставинам справи, тому рішення господарського суду підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 2), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2013 року у справі № 901/1686/13 задовольнити.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2013 року у справі № 901/1686/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

У позові відмовити.

Головуючий суддя Л.М. Заплава

Судді О.Г. Градова

І.В. Євдокімов

Розсилка:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Герміона-плюс" (нежитлове приміщення будинок 1, площа Святошинська,аКиїв 115,03115)

2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (АДРЕСА_1,02192)

3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Джаліта-2000" (вул. Садова, 5,Ялта,98600)

4. ОСОБА_6 (АДРЕСА_2)