Рішення № 33037881, 12.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2013 р. Справа № 914/2419/13

За позовом: Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів, в особі

позивача: Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м. Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення 6 390 грн. 00 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Іванів Н.С.

Представники сторін:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - прокурор прокуратури м. Львова

від Львівської міської ради: не з'явився

від позивача: Малець Н.М. - представник

від відповідача: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 12.08.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 19.08.2013 року.

Позов заявлено Прокурором Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, в особі Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6 390 грн. 00 коп. штрафу за самовільне встановлення конструкцій зовнішньої реклами.

Ухвалою суду від 19.06.2013 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 01.08.2013 р. Ухвалою суду від 01.08.2013 р. у зв'язку з неявкою прокурора та представника позивача, неподанням витребуваних доказів розгляд справи відкладено на 12.08.2013 р.

В судовому засіданні 12.08.2013 р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві та матеріалах справи. Прокурор та позивач вказують на те, що ФОП ОСОБА_1 отримав відповідні дозволи на розміщення реклами за адресою: м. Львів, Городоцька, 221 та 01.03.2010 р. уклав договір №374 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів. Однак позивачем виявлено, що в порушення п. 3.6.2 договору (за цією ж адресою) відповідачем було встановлено ще одну рекламну конструкцію без відповідного на її розміщення дозволу. 07.11.2012 року позивач скерував відповідачу вимогу №23/Р-8-3105 від 07.11.2012 р. усунути порушення (демонтувати рекламну конструкцію) з терміном добровільного виконання до 22.11.2012 року. Оскільки відповідач вимоги не виконав, позивач у відповідності до п.8.1.1. б) Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові та на підставі Наказу Департаменту економічної політики Львівської міської раді від 03.01.2013 р. №1Д «Про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами» 01.02.2013 р. власними силами демонтував рекламну конструкцію, про що працівниками КП «Адміністративно-технічне управління» був складений Акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій. За самовільно встановлену рекламну конструкцію та несвоєчасний її демонтаж позивач, у відповідності до п. 5.8 договору, нарахував відповідачу штраф за період з 22.11.2012 р. по 31.01.2013 р. в розмірі 6 390,00 грн. та 12.02.2013 р. скерував відповідачу претензію №2410-10-1220 перерахувати суму штрафу в десятиденний термін на відповідний рахунок. Однак претензія відповідачем залишена без відповіді, а нарахований штраф в розмірі 6 390,00 грн. не оплаченим.

Представник Львівської міської ради в судове засідання не з'явився.

В судовому засіданні 01.08.2013 року відповідач в усних поясненнях проти позову заперечив. В судове засідання 12.08.2013 року відповідач не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, письмових пояснень чи заперечень по суті позовних вимог суду не надав.

Враховуючи те, що відповідач у встановленому порядку був повідомлений про час і місце наступного судового засідання 12.08.2013 р.(що підтверджується протоколом судового засідання від 01.08.2013 р., в якому був присутній представник відповідача, і який є належним підтвердженням повідомлення сторони про час і місце наступного судового засідання, відповідно до викладеного в абзаці 2 підпункту 3.9.1 пункту 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»), суд розглядає справу за відсутності представника відповідача в судовому засіданні 12.08.2013 р. за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

01.03.2010 року між Департаментом економічної політики Львівської міської ради - Робочим органом з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами, Комунальним підприємством «Адміністративно технічне управління» (оператором, позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (розповсюджувачем, відповідачем) було укладено договір № 374 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, який регулює правовідносини, що виникають між Робочим органом, Оператором та Розповсюджувачем щодо встановлення спеціальних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами на території м. Львова, а також надання у тимчасове платне користування місць для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни, визначеними у виданих дозволах на розміщення зовнішньої реклами у межах м. Львова, згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами у м. Львові.

Відповідно до п.3.2.1. договору, робочий орган зобов'язується надавати розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни, визначеними у виданих дозволах на розміщення зовнішньої реклами у межах м. Львова, згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами у м.Львові.

Пунктом 9.3 договору встановлено, що дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами та/або рішення керівника робочого органу про встановлені пріоритети є невід'ємною частиною договору.

Отже, розміщення реклами у м. Львові здійснюється на підставі дозволів на розміщення реклами, виданих виконавчим комітетом Львівської міської ради, як це також передбачено ст.16 Закону України "Про рекламу" та Правилами розміщення реклами у м. Львові, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу було надано дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Львові по вул. Городоцькій, 221 від 31.12.2010 р. №2-10-12-400 (місце №1, рекламна конструкція на фасаді будинку розміром 10,2 х 1,0 м.,) та від 31.12.2010 р. №2-10-12-401 (місце №2, рекламна конструкція на стіні будинку розміром 3,65 х 1,0 м.), на підставі рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 24.12.2010 р. №1800.

Пунктом 3.3.1. договору передбачено, що оператор має право здійснювати нагляд за дотриманням розповсюджувачем вимог чинного законодавства про рекламу та умов договору.

Пунктами 3.6.1. та 3.6.2 договору передбачено, що розповсюджувач зобов'язується не розміщувати рекламні засоби з порушенням вимог Законів України "Про рекламу" і "Про благоустрій населених пунктів", Типових правил розміщення зовнішньої реклами та Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові та не встановлювати рекламні засоби без дозволу на їх розміщення, незалежно від форми власності на місце, на якому розміщується рекламний засіб.

Однак, в порушення умов договору та всупереч виданих дозволів відповідач встановив на стіні будинку по вул. Городоцькій, 221 у м. Львові, додатково до рекламної конструкції розміром 3,65 х 1,0 м. ще одну рекламну конструкцію, що підтверджується Актом проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 1 лютого 2013 р. та відповідною фотофіксацією.

Виявивши порушення з боку розповсюджувача, Департаментом економічної політики Львівської міської ради на адресу ФОП ОСОБА_1 07.11.12 р. (згідно поштового штемпеля на реєстрі рекомендованих листів КП «Адміністративно-технічного управління») було скеровано вимогу №23/Р-8-3105 від 07.11.2012 року усунути порушення, а саме добровільно в термін до 22.11.2012 року демонтувати самовільно встановлену спеціальну конструкцію зовнішньої реклами, на стіні будинку по вул. Городоцька, 221 (розмір площини рекламної продукції 0,8 х 1,6 м.

Пунктом 8.1.1.б) Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, затверджених рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.05.2010 року №569, передбачено, що самовільно встановлені рекламні засоби, власник яких відомий, але вимоги про демонтаж не виконав, підлягають демонтажу, що також відповідає викладеному у п. 11.1.1.б) Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, затверджених рішенням виконкому від 19.11.2004 р. №1173.

Пунктом 5.8. договору передбачено, що у разі самовільного встановлення рекламного засобу на місцях (незалежно від форми власності), несвоєчасного демонтажу спеціальної конструкції (незалежно від форми власності місця знаходження такої конструкції) розповсюджувач сплачує оператору штраф у розмірі 90 гривень за кожний день самовільного встановлення, а конструкція підлягає обов'язковому демонтажу.

Згідно наявного в матеріалах справи Акту проведення демонтажу спеціальних конструкцій від 1 лютого 2013 року, працівниками КП «Адміністративно-технічного управління» на підставі наказу Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 03.01.2013 р. №10 було здійснено демонтаж спеціальної конструкції на будинку по вул. Городоцькій, 221 у м. Львові, та 12.02.2013 р. (згідно поштової відмітки на реєстрі рекомендованих листів КП «Адміністративно-технічне управління) ФОП ОСОБА_1 скеровано претензію про нарахування йому штрафу за період з 22.11.2012 р. по 31.01.2013 р. в розмірі 6 390,00 грн. за розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами без відповідного дозволу на будинку по вул. Городоцькій, 221 (місце №1) та з вимогою у десятиденний термін погасити суму штрафу. Однак дана претензія залишена відповідачем без виконання.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 4. ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, штраф за розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами без відповідного дозволу за період з 22.11.2012 р. по 31.01.2013 року в розмірі 6 390,00 грн. нараховано відповідачу у відповідності з вимогами п. 5.8 договору.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, а також те що відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені у позовній заяві обставини чи підтверджували б заявлене в судовому засіданні 01.08.2013 року усне заперечення проти позову, доказів погашення штрафу не представив, відтак позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 6 390,00 грн. підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст. 174, 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3,33,43,49,75,82-85,116 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (79035, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79012, м. Львів, вул. Сахарова, 42, ідентифікаційний код 13804591) 6 390 грн. 00 коп. - штрафу за самовільне встановлення конструкцій зовнішньої реклами.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (79035, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету 1 720 грн. 50 коп. - судового збору.

4. Накази, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Морозюк А.Я.