Ухвала суду № 33037863, 19.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви без розгляду

"19" серпня 2013 р. Справа № 911/3228/13

Суддя О.В.Конюх, розглянувши позовні матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Гран» (02660, м. Київ, вул. Академіка Бутлерова, буд. 8, код ЄДРПОУ 32158069)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Сирена Трейдинг» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 84, код ЄДРПОУ 38090148)

про стягнення 86 180,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Гран», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 14.08.2013р. б/н до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «Сирена Трейдинг», м. Бориспіль, в якому просить суд стягнути з відповідача 86 180,52 грн. заборгованості за Договором поставки від 01.06.2012р. №96 та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 723,61 грн.

Згідно із пунктами 4, 6 частини 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до роз’яснень Вищого господарського суду України платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяв, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачуються судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору (пункт 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин за змістом частини 2 ст. 34 ГПК України єдиним належним доказом сплати позивачем судового збору є оригінал платіжного доручення із засвідчувальним написом про зарахування коштів до державного бюджету такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету____ грн. (дата)», скріпленим першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, в порушення вищезазначених вимог, позивачем до позову додано не оригінал, а копію платіжного доручення від 12.08.2013р. №998, яка не може вважатись належним та допустимим доказом сплати позивачем судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 56 ГПК України (в редакції змін, внесених згідно із законом України від 19.05.2011р. № 3382-VІ) позивач зобов’язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів листом з описом вкладення. Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Таким чином, за змістом частини 2 ст. 34 ГПК України єдиним належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви є опис вкладення в лист.

В порушення вищезазначених норм закону, до позовних матеріалів позивачем додано копії фіскальних чеків від 12.08.2013р. №№ 3382, 3383. Опису вкладення в цінний лист, який свідчив би про направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на належні адреси відповідача, відповідно до вимог ст. ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви не додано. Крім того, із змісту супровідного листа від 12.08.2013р. № 194/13 вбачається, що позивач мав намір направити відповідачу лише копію позовної заяви, без додатків. Суд звертає увагу позивача, що ст. 56 ГПК України (в редакції змін, внесених згідно із законом України від 19.05.2011р. № 3382-VІ) передбачає обов’язок позивача направити відповідачу копію позову з усіма додатками, без застережень щодо того, має відповідач ці документи, чи не має.

Відповідно до вищевикладеного, суд робить висновок про те, що позивачем – ТОВ «НВП «Гран» не подано належних та допустимих доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів та доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 4, 6 частини 1 статті 63 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктами 4, 6 частини 1, частиною 3 статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Гран» разом з доданими до неї матеріалами всього на 108 аркушах повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя Конюх О.В.