Рішення № 33037814, 15.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р. Справа № 911/2226/13

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі»до 1. Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейдинг» про визнання Договору поруки №П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року припиненим

за участю представників сторін:

від позивача:Закрасняна Р.Р. (довіреність б/н від 01.09.2012 року);від відповідача 1: від відповідача 2: Смиковська І.П. (довіреність №105/2012 від 11.07.2013 року); Калініченко В.В. (довіреність б/н від 01.10.2012 року); секретар судового засідання: Жиленко Е.В.

Обставини справи:

07.06.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тельбі» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 05.06.2013 року (вх. №2212 від 07.06.2013 року) до Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейдинг» (далі - відповідач-2) про визнання Договору поруки №П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року припиненим.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з метою забезпечення зобов'язань відповідача-2 по справі за договором про надання кредиту №К-Ю/11/032 від 20.09.2011 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тельбі», Публічним акціонерним товариством «Авант-Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейдинг» було укладено договір поруки №П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року.

У зв'язку з тим, що кінцевий термін повернення кредиту за договором №К-Ю/11/032 від 20.09.2011 року встановлено до 01.02.2012 року, а шестимісячний термін встановлений законодавством для звернення з вимогою про погашення боргу до поручителя (позивача по справі) сплив 01.08.2012 року, з огляду на те, що відповідач-1 як кредитор не скористався своїм правом вчасно звернутись з такою вимогою до поручителя, позивач просить суд визнати Договір поруки №П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року припиненим.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2013 року порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 20.06.2013 року.

20.06.2013 року, до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача-1 у справі надійшов відзив на позовну заяву б/н від 19.06.2013 року (вх. №13795) та документи для долучення до матеріалів справи.

У своєму відзиві на позов відповідач-1 заперечує проти позовних вимог, посилаючись на Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року у справі №5011-33/12787-2012, яка набрала законної сили та згідно якої Договір поруки №П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року визнано судом таким, що не є припиненим.

20.06.2013 року, до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача-2 у справі надійшла заява б/н та дати (вх. №13802) про визнання позову по справі, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейдинг» визнає позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі» повністю, просить суд вимоги позивача задовольнити та визнати договір поруки №П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року припиненим.

У судових засіданнях 20.06.2013 року, 11.07.2013 року та 18.07.2013 року на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів.

У судове засідання 01.08.2013 року представники сторін з'явились, представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів. Подане клопотання господарським судом задоволено.

У судовому засіданні 01.08.2013 року, на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 15.08.2013 року та продовжено строк вирішення спору з 09.08.2013 року по 23.08.2013 року.

14.08.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача-2 надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи б/н та дати (вх. №9613). Подане клопотання прийнято судом до розгляду.

У судове засідання 15.08.2013 року представники сторін по справі з'явились. Представники позивача та відповідача-2 підтримали клопотання про колегіальний розгляд справи. Представник відповідача-1 заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Розглянувши клопотання відповідача-2 про колегіальний розгляд справи, господарський суд вирішив, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю народних засідателів і присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-6 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином, колегіальний розгляд справи у місцевому господарському суді, відповідно до положень господарського процесуального законодавства, здійснюється в залежності від категорії і складності справи. При цьому, суддя, який розглядає справу одноособово, самостійно вирішує питання щодо необхідності призначення колегіального розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що спір між сторонами у даній справі не відноситься до категорії складних і представником відповідача-2 не наведено жодних обґрунтованих пояснень, які б свідчили про складність цієї справи, то за таких обставин господарський суд дійшов висновку про відсутність необхідності призначення колегіального розгляду справи, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача-2.

У судовому засіданні 15.08.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-1 у справі заперечив проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача-2 у справі проти задоволення позову не заперечував.

У судовому засіданні 15.08.2013 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

20.09.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Авант-Банк» (кредитор за договором, відповідач-1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейдинг» (позичальник за договором, відповідач-2 у справі) укладено договір про надання кредиту № К-Ю/11/032 (надалі за текстом - кредитний договір), належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно п. 1.1 кредитного договору кредитор зобов'язується надати позичальнику у тимчасове користування грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

За умовами договору № К-Ю/11/032 від 20.09.2011, надання кредиту здійснюється окремими частинами, зі сплатою 15 % річних та комісій, в розмірі та в порядку визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку № 1 до даного договору, що є невід'ємною складовою договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 15 000 000,00 грн. (п. 1.1.1. кредитного договору)

Відповідно до п. 1.1.2. кредитного договору, кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом встановлюється до 01.02.2012 року (включно) на умовах визначених даним договором.

Згідно з п. 2.2. кредитного договору, погашення суми кредиту здійснюється в кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом, визначений в п. 1.1.2. даного договору.

Відповідно до п. 2.4. договору про надання кредиту № К-Ю/11/032 від 20.09.2011 та Додатку № 1 від 13.10.2011 товариство з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейдинг» зобов'язалося здійснювати оплату щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, на який нараховані проценти, а також в день повернення кредиту в повній сумі, шляхом здійснення безготівкового перерахування на відповідний транзитний рахунок банку.

Пунктом 8.2. кредитного договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

На забезпечення виконання договору про надання кредиту № К-Ю/11/032 від 20.09.2011 року, між Публічним акціонерним товариством «Авант-Банк», як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю «Тельбі», як поручителем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейдинг», як позичальником, укладено договір поруки № П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року (надалі за текстом - договір поруки).

Відповідно до умов договору поруки (п. 1.1) поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за договором про надання кредиту № К-Ю/11/032 від 20.09.2011 року з повернення суми кредиту, сплату відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.

Пунктом 2.1. договору поруки визначено зміст зобов'язання, забезпеченого порукою, де вказано, що порукою забезпечується як повернення кредиту в сумі 15 000 000, 00 грн., так і нарахованих процентів за користування кредитом, сплата комісії, неустойки та інших витрат щодо задоволення вимог кредитора, визначених договором про надання кредиту № К-Ю/11/032 від 20.09.2011.

Згідно п. 6.1 договору поруки, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами (уповноваженими представниками сторін) та діє до виконання у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту і цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з порушенням позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейдинг», строку щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, Публічним акціонерним товариством «Авант-Банк» 08.08.2012 року надіслано претензію вих. №760 від 06.08.2012 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі».

У вказаній претензії кредитор вимагав від позивача, як поручителя за кредитним договором, не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання даної претензії сплатити 7 067 777,15 грн. на рахунок Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тельбі», посилаючись на положення частини 4 статті 559 ЦК України, зазначає, що оскільки відповідач-1, як кредитор, не скористався своїм правом вчасно звернутись з такою вимогою до поручителя, договір поруки № П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року є припиненим.

Так, частиною 4 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 6.1. договору поруки № П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту і цим договором.

Згідно з п. 8.2. договору про надання кредиту визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Питання щодо строку дії Договору поруки №П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року та встановлення факту його припинення були предметом розгляду при вирішенні господарської справи №5011-33/12787-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейдинг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі» про стягнення 7 127 558,65 грн.

Зокрема, рішенням господарського суду м. Києва від 05.11.2012 року у справі №5011-33/12787-2012 встановлено факт порушення зобов'язань за договором про надання кредиту №К-Ю/11/032 від 20.09.2011 року та договором поруки №П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року, та вирішено стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейдинг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тельбі» на користь Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» заборгованість по кредиту в розмірі 5 906 699,50 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 116 589,79 грн., заборгованість по комісії в розмірі 322 816,49 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 722 236,14 грн., пеню за прострочену до 30 днів комісію в розмірі 3 873,62 грн., пеню за прострочену понад 30 днів комісію в розмірі 7 158,90 грн., пеню за прострочені до 30 днів відсотки за користування кредитом в розмірі 2 807,98 грн., пеню за прострочені понад 30 днів відсотки за користування кредитом в розмірі 1 513,50 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року рішення господарського суду м. Києва від 05.11.2012 року у справі №5011-33/12787-2012 залишено без змін.

Як вбачається з Постанови від 28.01.2013 року, Київський апеляційний господарський суд встановив, що договір поруки не є припиненим.

Таким чином, господарськими судами при розгляді справи №5011-33/12787-2012 встановлено, що Договір поруки №П-Ю/11/007 від 20.09.2011 року не є припиненим.

Відповідно до ч. 2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, факти, передбачені наведеною нормою мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в іншому рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення (ухвала, постанова) є обов'язковими до виконання на всій території України.

При цьому, після набрання законної сили вони набувають таких правових наслідків, як неспростовність, виключність, преюдиційність, здійсненність та обов'язковість для усіх підприємств, організацій, установ, посадових осіб та громадян, в тому числі і для суду.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

У зв'язку з ратифікацією даної Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» господарські суди у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, застосовують судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні. (п.2 Листа Вищого господарського суду України «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»від 18.11.2003 р. №01-8/1427).

Відповідно до п. 72 рішення Європейського суду у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України», п. 61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 §1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 16.08.2013 року