Ухвала суду № 33037169, 19.08.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-4677/13

(№760/15867/13-ц)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2013 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва

Оксюта Т.Г. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ «Ю.С.А.», третя особа: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про захист честі, гідності, ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди за оприлюднення недостовірної (негативної) інформації, за приниження честі, гідності, ділової репутації, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.07.2013 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків шляхом подання нової позовної заяви, з урахуванням вимог викладених в ухвалі терміном в три дні з моменту отримання копії ухвали. Роз'яснено, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

В ухвалі зазначено, що позовна заява ОСОБА_2 не відповідала вимогам ст.ст. 119-120 ЦПК України, а саме: в позовній заяві не були викладені обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, тобто ті юридичні факти, на основі яких він обґрунтовує свої вимоги щодо визнання інформації недостовірно, її спростування, відшкодування матеріальної та моральної шкоди в зазначених розмірах, а також скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідно до норм матеріального права, які поширюються на спірні правовідносини та на підставі яких, на його думку, необхідно вирішувати дані вимоги і які визначають той засіб захисту права, який він просив застосувати, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Так, позивач посилався на те, що ТОВ «Ю.С.А.» в особі відповідачки ОСОБА_3 в скарзі на дії адвоката №96 від 30.01.2013 року оприлюднило недостовірну інформацію та розголосило адвокатську таємницю, чим принизило його честь, гідність та ділову репутацію.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Однак, позивачем в позовній заяві не було зазначено, яка саме інформація, що розповсюджувалася, порушувала і яким чином його немайнові права та була недостовірною, а також не було викладено обставин щодо підтвердження її недостовірності та/або невідповідності, у зв'язку з чим позивач мав викласти обставини із зазначенням конкретної інформації, яку він просив спростувати, та зазначити посилання на докази в підтвердження даних обставин справи.

Крім того, позивач, заявляючи вимоги про спростування недостовірної інформації шляхом відкликання, вилучення та знищення скарги, не вказував правові підстави для визначеного ним способу спростування недостовірної інформації, враховуючи, що спростування такої інформації здійснюється у межах тої інформації, яка буде визнана недостовірною, та у спосіб, у який вона була поширена.

Також, з позовної заяви вбачалось, що позивач просив стягнути з відповідачів ТОВ «Ю.С.А.» та ОСОБА_3 матеріальну та моральну шкоду, проте у позовній заяві не було викладено обставин, тобто юридично значимих фактів, на основі яких він обґрунтовував заявлений розмір як матеріальних вимог, так і вимог по відшкодуванню моральної шкоди, та не надав жодних доказів на підтвердження зазначеному.

З викладеного вбачалось, що позивач не виклав обґрунтування вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди і порядок їх стягнення з вказаних відповідачів, а також не виклав, в чому саме полягає ця шкода, якими саме неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно відповідачами, якій причинний зв'язок між відповідними обставинами.

Крім того, позивач в порушення п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», не зазначив посилання на докази, які б підтверджували обставини в обґрунтування його вимог та його міркування, з яких він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди саме в заявленій ним сумі.

Більш того, в позовній заяві не були викладені обставини щодо суб'єктивного права позивача вимоги компенсації моральної шкоди.

Також, позивачем не було викладено жодних обставин в обґрунтування пред'явлення позовних вимог до Черкаської обласної кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про позбавлення його права на заняття адвокатською діяльністю, тобто, які саме права позивача були порушені відповідними відповідачами, якими саме діями чи бездіяльністю, який характер мають правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачами саме з приводу даного предмету спору, якими правовими нормами вони регулюються та суду якій юрисдикції підвідомчі.

Так само і відсутнє було викладення обставин в обґрунтування вимоги про скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, їх правові підстави та порядок розгляду відповідно до норм чинного законодавства, тобто за яких обставин як правових підстав та чим саме був передбачений такий спосіб захисту прав та інтересів позивача, та як вони взаємопов'язані з іншими позовними вимогами.

Таким чином, в поданій позовній заяві не був окреслений предмет позову, який би характеризував те, на що спрямований позов, не викладені обставини, якими позивач обґрунтовував своє право вимоги до кожного з відповідачів відповідно до норм матеріального права, а саме, які саме права позивача були порушені, якими спільними діями відповідачів, який характер мали правовідносини, що виникли між позивачем та кожним з відповідачів саме з приводу даного спору, якими правовими нормами вони регулюються та чим передбачений такий шлях поновлення і яких порушених прав позивача, враховуючи, що ст.16 ЦК України визначений перелік способів захисту порушених прав та інтересів осіб, а право на звернення до суду відповідно до ст.4 ЦПК України притаманне лише особі, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не були визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляло можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.

Тому, оскільки відповідно до ст. 15 цього ж Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача кожним з відповідачів, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Разом з тим, позовну заяву було подано до суду у одному екземплярі без зазначення жодних доказів на підтвердження викладених обставин у позовній заяві, чим було порушено ч.1 ст.120 ЦПК України, відповідно до якої позивач повинен додавати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Ст. 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед

Враховуючи вищевикладене, неможливо було здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання, оскільки відповідач, котрий як і позивач мав право на судових захист, має бути обізнаний, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується, а суд при прийнятті позову зобов'язаний встановити відсутність підстав для повернення позову і наявність передумов для відкриття провадження у справі - наявність правовідносин сторін, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, і пред'явлення вимоги, яка не є байдужою до права.

Також, відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Так, за подання позовної заяви судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв нормами Закону України «Про судовий збір». Разом з тим, не було надано доказів (оригіналів платіжних документів) сплати судового збору за пред'явлені позовні вимоги.

Згідно з ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» встановлюється, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З огляду на заявлені позивачем вищезазначені вимоги про захист честі, гідності та ділової репутації, які по своїй суті містять як немайновий так і майновий характер, судовий збір мав бути сплачений позивачем у відповідності до норми п.п. 6 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме за вимоги немайнового характеру - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, а за вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з урахування ціни позову, що встановлюється згідно з п.п.1 п.1, тобто у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

За таких обставин, враховуючи вимоги позивача немайнового характеру, судовий збір мав бути сплачений в розмірі 229,40 грн., а за вимоги щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди в загальному розмірі 23570,00 грн., судовий збір має бути сплачений розмірі 235,70 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивачу необхідно було надати докази сплати судового збору у вказаному вище порядку на наступні реквізити: розрахунковий рахунок № 31212206700010, Банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030001, отримувач коштів: УДК у Солом'янському районі м. Києві.

За таких обставин, виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно було викласти обставини в обґрунтування пред'явлених позовних вимог, зазначивши: який характер правовідносин склався між сторонами, які саме права, свободи чи інтереси позивача були порушені та ким саме, яким чином передбачені шляхи їх поновлення, які правові підстави визначають той засіб захисту права, який він просив застосувати, з посиланням на правові підстави, а також на докази в підтвердження кожної обставини на обґрунтування заявлених вимог. Крім того, надати позовну заяву з доданими до неї документами у відповідності до кількості сторін у справі, а також докази сплати судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про надання строку для виправлення недоліків від 25.07.2013 року позивачем неотримана, у зв'язку з тим, що конверт з поштовим відправленням повернувся на адресу суду з відміткою «вибув» та станом на 19.08.2013 року ним не надано виправленої заяви.

На підставі вищевикладеного прихожу до висновку, що позивач не виправив недоліків перелічених в ухвалі від 25.07.2013 року, а тому відповідно до ст. 121 ЦПК України заява вважається неподаною та повинна бути повернута позивачу.

Керуючись ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ «Ю.С.А.», третя особа: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про захист честі, гідності, ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди за оприлюднення недостовірної (негативної) інформації, за приниження честі, гідності, ділової репутації - вважати неподаною та повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з моменту її отримання шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя