Постанова № 33036761, 12.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 серпня 2013 року м. Київ №826/9221/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-Т" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва Державної податкової служби (далі – ДПІ) про виз-нання неправомірними і скасування податкових повідомлень-рішень від 31.05.2013 №0001242204, №0001252204,

в с т а н о в и в:

Заявлений позов обґрунтовано помилковістю висновків перевірки, результати якої не відповідають вимогам податкового законодавства щодо порядку формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, а також наданим до перевірки фінансово-господарським документам, які підтверджують правомірністю включення позивачем витрат на придбання робіт (послуг) у ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" до складу валових, а нарахованого ПДВ – до складу податкового кредиту.

Відповідач подав письмові заперечення, в яких він просить відмовити в позові з огляду на відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов з наведених підстав. Відповідач не забезпечив явку свого представника до судового засідання, причин чого суду не повідомив, у зв'язку з чим та згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 29.04.2013 №601 відповідачем проведе-но позапланову документальну невиїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарсь-ких взаємовідносин з взаємовідносин з ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" за період з 01.12.2011 по 31.07.2012, за результатами якої складено акт від 13.05.2013 №879/22-4/31571463 і винесено позивачу наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 31.05.2013 №0001242204, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 162307,50 грн. (у т.ч.: 129846 грн. – основний платіж, 32461,50 грн. – штраф);

- від 31.05.2013 №0001252204, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 168790 грн. (у т.ч.: 137232 грн. – основний платіж, 31558 грн. – штраф).

Спірне грошове нарахування здійснено у зв'язку з порушенням позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК і заниження податку на прибуток підприємства на 137232 грн. (у т.ч. за 4 кв. 2011р. – 11000 грн., за 1 кв. 2012р. – 126534 грн., 2 кв. 2012р. – 50594 грн., 3 кв. 2012р. – 8750 грн.), а також порушенням п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК і заниження ПДВ на 128846 грн. (у т.ч. за грудень 2011р. – 9565 грн., за січень 2012р. – 21008 грн., за лютий 2012р. – 23088 грн., за березень 2012р. – 19667 грн., за квітень 2012р. – 13873 грн., за травень 2012р. – 19312 грн., за червень 2012р. – 15000 грн., липень 2012р. – 8333 грн.).

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподат-кування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення плат-ником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ве-дення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено підставою для бухгалтерського обліку гос-подарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів, зокрема це: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено прид-банням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою, позивачем відображено в податковому обліку з податку на прибуток та з ПДВ результати фінансово-господарських відносин з ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" з придбання консультаційних послуг і задекларовано у складі валових витрат 648932 грн. та у складі податкового кредиту з ПДВ 128846 грн., у т.ч.:

- по операціям з ТОВ "Онікс Компані ЛТД" позивачем включено до валових витрат – 366340,63 грн. і до податкового кредиту з ПДВ – 73328,12 грн.;

- по операціям з ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" позивачем включено до валових витрат – 282591,37 грн. і до податкового кредиту з ПДВ – 56518,21 грн.

До перевірки та до суду позивач надав завірені копії наступних документів:

- по контрагенту ТОВ "Онікс Компані ЛТД":

1) акти виконаних робіт:

від 31.12.2011 №21 на суму 47825,42 грн.;

від 31.01.2012 №9 на суму 105040,21 грн.;

від 29.02.2012 №85 на суму 115441,67 грн.;

від 30.03.2012 №166 на суму 98033,33;

2) податкові накладні:

від 27.12.2011 №825 на суму 47825,42 грн. та ПДВ - 9565,08 грн.;

від 26.01.2012 №701 на суму 41666,67 грн. та ПДВ - 8333,33 грн.;

від 27.01.2012 №731 на суму 36290,21 грн. та ПДВ - 7258,04 грн.;

від 23.02.2012 №616 на суму 45000 грн. та ПДВ - 9000 грн.;

від 27.02.2012 №736 на суму 35000 грн. та ПДВ - 7000 грн.;

від 29.02.2012 №819 на суму 35441,67 грн. та ПДВ - 7088,33 грн.;

від 03.03.2012 №110 на суму 7033,33 грн. та ПДВ - 1466,37 грн.;

від 26.03.2012 №787 на суму 49000 грн. та ПДВ - 9800 грн.;

від 27.03.2012 №814 на суму 42000 грн. та ПДВ - 8400 грн.;

- по контрагенту ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД":

1) акти виконаних робіт:

від 30.04.2012 №7/1 на суму 69363,12 грн.;

від 31.05.2012 №67 на суму 96561,25 грн.;

від 30.06.2012 №151 на суму 75000 грн.;

від 31.07.2012 №267 на суму 41667;

2) податкові накладні:

від 26.04.2012 №613 на суму 47500 грн. та ПДВ - 9500 грн.;

від 28.04.2012 №628 на суму 21863,12 грн. та ПДВ - 4372,63 грн.;

від 24.05.2012 №689 на суму 47500 грн. та ПДВ - 9500 грн.;

від 28.05.2012 №834 на суму 40000 грн. та ПДВ - 8000 грн.;

від 29.05.2012 №884 на суму 9061,25 грн. та ПДВ - 1812,25 грн.;

від 05.06.2012 №110 на суму 25000 грн. та ПДВ - 5000 грн.;

від 26.06.2012 №707 на суму 50000 грн. та ПДВ - 10000 грн.;

від 26.07.2012 №830 на суму 41666,67 грн. та ПДВ - 8333,33 грн.

Однак надані позивачем документи не можуть бути прийняті судом в якості належних і допустимих доказів на підтвердження правильності відображення в податковому обліку ва-лових витрат і податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", з огляду на наступне.

1) Надані позивачем документи оформлені з порушення вимог ч. 2 ст. 9 Закону Украї-ни від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 201.1 ст. 201 ПК, бо не містять інформації про посаду, прізвище і ініціали особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що давала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та наявність у неї відповідних повноважень.

В ході розгляду справи представник відповідача не зміг пояснити суду хто саме від імені ТОВ "Онікс Компані ЛТД", ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" брав участь у здійсненні господарських операцій з надання консультаційних послуг, а також не вказав суду ким саме фактично було підписано зазначені вище документи. В цьому контексті слід відмітити оче-видну відмінність підписів в актах виконаних робіт і в податкових накладних ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" за квітень 2012р. та в наступних звітних періодах, причин чого представник позивача не зміг пояснити.

Отже, надані позивачем документи не є належно оформленими первинними докумен-тами, оскільки не відповідають встановленим п. 201.1 ст. 201 ПК та ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вимо-гам щодо їх складення і підписання повноважною особою платника податків, тому не мо-жуть бути належним документальним підтвердженням проведення господарських операцій та підставою для формування спірних сум валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

Приходячи до такого висновку, суд враховує правову позицію Верховного Суду Ук-раїни, висловлену в постанові від 05.03.2012 по справі №21-421а11, згідно з якою складені і підписані неповноважними особами податкові накладні не можуть вважатися належно офор-мленими звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

2) В актах виконаних робіт та в податкових накладних зазначено надання (поставку): інформаційних послуг. Крім загального найменування дані акти і податкові накладні не виз-начають конкретного змісту і обсягу господарської операції, не розкривають їх кількісних вимірників, а також не містять іншої інформації щодо тематики чи результатів інформацій-них послуг, їх оформлення або передачі.

Таким чином, надані позивачем акт виконаних робіт і податкові накладні не відпові-дають встановленим ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 201.1 ст. 201 ПК вимогам щодо належного фіксування змісту та обсягу господарської операції і не дають можливість суду встановити дійсний зміст та обсяг господарської операції.

Інших первинних документів, які б чітко фіксували конкретний зміст і обсяг господар-ських операцій, або містили посилання на відповідний результат надання цих послуг, позивач до перевірки та до суду не надав. В ході судового розгляду представник позивача не надав конкретних пояснень по суті надання інформаційних послуг, зокрема на якій підставі, ким, коли та за яких обставин здійснювалися інформаційні послуги, яким чином вони були пов'язані з господарською діяльністю позивача та використані позивачем.

Ухвалою від 11.07.2013 судом витребовувалися від позивача оригінали або належним чином засвідчені копії документів на підтвердження використання придбаних у ТОВ "Онікс Компані ЛТД" та ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" послуг у власній господарській діяльності ТОВ "Глорія - Т" та доказів отримання прибутку.

Однак позивач не виконав вимог суду та не надав витребуваних документів, причин чого позивач суду не повідомив. При цьому не заслуговують на увагу суду усні пояснення представник позивача на судовому засіданні про те, що зміст п. 5 ухвали суду від 11.07.2013 є неясним і незрозумілим.

Отже, враховуючи невідповідність актів виконаних робіт і податкових накладних ви-могам законодавства в частині підписання їх повноважними особами платника податків та щодо визначення конкретного змісту й обсягу господарської операції, зважаючи на відсут-ність у справі інших доказів, які б чітко фіксували факти і результати здійснення господар-ських операцій, а також з огляду на неможливість суду встановити дійсний обсяг і зміст гос-подарської операцій, суд дійшов висновку про відсутність підстав для збільшення валових витрат на 648932 грн. та податкового кредиту з ПДВ на 128846 грн. у зв'язку з відсутністю належного документального підтвердження проведення господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК, а оскіль-ки, як вірно встановлено перевіркою, вказані порушення призвели до заниження податку на прибуток на 137232 грн. та ПДВ на 129846 грн., то донарахування вказаних податкових зобов'язань і застосування штрафних санкцій відповідає вимогам пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 і п. 123.1 ст. 123 ПК, порушень чого позивачем не доведено, а судом не вбачається.

Статус ТОВ "Онікс Компані ЛТД" і ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" як платників ПДВ не спростовує наявність вказаних порушень і не свідчить про правомірність формування по-даткового кредиту з ПДВ, адже за змістом наведеного вище п. 198.6 ст. 198 ПК не дозво-ляється віднесення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, що оформлені з порушенням вимог ст. 201 ПК. Також не спростовують відсутність належно оформлених первинних бухгалтерських і податкових документів по взаємовідносинах з ТОВ "Онікс Компані ЛТД" і ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" надані позивачем платіжні доручення про перерахування коштів вказаним контрагентам.

Констатація позивачем того, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкової дисципліни його контрагентами, загалом є вірною, але в даному випадку ця теза не спростовує допущені саме позивачем порушення податкового законо-давства, адже саме ним відображено в податковому обліку операції без належного їх доку-ментального підтвердження.

Водночас суд не погоджується з твердженнями відповідача про недійсність та нікчем-ність правочинів між позивачем та ТОВ "Онікс Компані ЛТД" і ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" і вважає такі посилання в акті перевірки необґрунтованими і безпідставними, які всупереч п. 83.1 ст. 83 ПК зроблені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність або нікчемність правочину, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК, тому відхиляються судом.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати правочини з ТОВ "Онікс Компані ЛТД" і ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД" недійсними або нікчемними. Між тим, помилкові посилання відповідача в акті на недійсність правочинів, у даному випадку, не спростовують відсутність належно оформлених первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ "Онікс Компані ЛТД" і ТОВ "Компанія "Мармур ЛТД", які є підставою бухгалтерського і податко-вого обліку, тому за цих обставин лише помилковість посилань відповідача на недійсність правочинів не може бути достатньою підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Глорія-Т" в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя Д.А. Костенко