Постанова № 33036750, 06.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06 серпня 2013 року 15 год. 45 хв. № 826/9564/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, про визнання протиправними та скасування рішень відповідача-1, а також стягнення з бюджету через третю особу коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 19 червня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." (також далі - позивач, ТОВ з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В.") до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі - відповідач, ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (також далі - третя особа, ГУДКСУ у місті Києві) про:

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 10 червня 2013 року № 0000581530 та № 0000591530 (також далі - оскаржувані рішення);

- скасування акту відповідача від 23 травня 2013 року № 569/15-308/30530955 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад та грудень 2012 року, бюджетного відшкодування податку на додану вартість (також далі - ПДВ) на рахунок платника у банку за грудень 2012 року (також далі - акт перевірки) в частині безпідставного посилання у розділі "Висновок": п. 4.1 - щодо непідтвердження від'ємного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту, відображеного у декларації з ПДВ за листопад 2012 року у розмірі 1299346,00 грн.; п. 4.2 - щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок у банку позивача за грудень 2012 року у розмірі 1299346,00 грн.; п. 4.3 - щодо збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 170,00 грн.

- стягнення з бюджету через третю особу на користь позивача суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1299346,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що оскаржувані рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню, оскільки вони не відповідають чинному податковому законодавству та ґрунтуються на хибних і безпідставних висновках, зроблених відповідачем у ході перевірки позивача та закріплених в акті перевірки, складеному за результатами такої перевірки.

Ухвалою суду від 25 червня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 05 липня 2013 року. Пояснили, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки у ході проведення перевірки, складання за її результатами акту перевірки та оскаржуваних рішень на його підставі відповідач діяв у чіткій відповідності до чинного податкового законодавства.

Представник третьої особи у судове засідання 05 липня 2013 року не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності її представника до суду не надійшла. При цьому, 15 липня 2013 року до суду через канцелярію надійшли письмові заперечення законного представника третьої особи проти позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при постановленні судового рішення по суті.

У судовому засіданні 05 липня 2013 року суд зазначив, що в ухвалі суду від 25 червня 2013 року про відкриття провадження в адміністративній справі допущено описку, а саме помилково зазначено, що ГУДКСУ у місті Києві є другим відповідачем у справі, хоча насправді вказане управління є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Враховуючи викладене, зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 05 липня 2013 року судом, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, про що третю особу повідомлено письмово.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 23 квітня по 14 травня 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 23 травня 2013 року складено акт перевірки, відповідно до висновків якого:

- не підтверджено від'ємне значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту, відображене позивачем у податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 року від 14 грудня 2012 року (також далі - декларація за листопад 2012 року) у розмірі 1299346,00 грн.;

- позивачем завищено бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2012 року у розмірі 1299346,00 грн.;

- позивачу збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, у розмірі 170,00 грн.

Перевірку проведено на підставі наказу від 22 квітня 2013 року № 827 та направлень від 23 квітня 2013 року № 799/15, № 800/15, копії яких вручено особисто під розписку уповноваженому представнику позивача до початку проведення перевірки.

За результатами розгляду заперечень в адміністративному (досудовому) порядку, висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки, 10 червня 2013 року відповідачем складено оскаржувані рішення: № 0000581530, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 1299346,00 грн.; № 0000591530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, скасування акту перевірки в частині та стягнення з бюджету через третю особу на користь позивача суми бюджетного відшкодування з ПДВ, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (також далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що позивач через засоби електронного зв'язку направив відповідачу податкову декларацію з ПДВ за грудень 2012 року від 16 січня 2013 року (також далі - декларація за грудень 2012 року).

Листом від 07 лютого 2013 року № 3006/10/15.3-25 відповідач повідомив позивача про невизнання декларації за грудень 2012 року податковою звітністю, тобто по суті її неприйняття (також далі - рішення № 3006/10/15.3-25).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року у справі № 826/8193-13-а позов ТОВ з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." до ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними дій та скасування рішення № 3006/10/15.3-25 задоволено частково, визнано протиправним рішення № 3006/10/15.3-25 та зобов'язано ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС перенести до електронних баз податкової звітності показники поданої ТОВ з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." декларації за грудень 2012 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року у справі № 826/8193/13-а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року залишено без змін.

В акті перевірки зазначено, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту є здійснення експортних операцій, які, відповідно до чинного податкового законодавства, оподатковуються за нульовою ставкою, та імпортних операцій, а також витрати, пов'язані із послугами, наданими нерезидентом на митній території України.

Разом з тим, у ході опрацювання декларації за грудень 2012 року відповідачем виявлено, що у рядку 19 "від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" зазначено суму у розмірі 510681,00 грн., а у рядку 23.1 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" - сума у розмірі 1299346,00 грн.

У рядку 3 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" розрахунку бюджетного відшкодування за грудень 2012 року від 16 січня 2013 року також зазначено суму у розмірі 1299346,00 грн.

Згідно з п. 46.1 ст. 46, п. 200.8 ст. 200 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Згідно з абзацом 3 п. 13, абзаців 1, 2 п. 18 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

У разі наявності операцій з вивезення товарів за межі митної території України (заповнення рядка 2.1 декларації) до декларації додаються оригінали митних декларацій (примірники декларанта).

Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, оригінали митних декларацій (примірників декларанта) подають окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Однак, в порушення викладених вище положень, позивачем не подано відповідачу разом із декларацією за листопад 2012 року оригіналів експортних вантажно-митних декларацій (також далі - ВМД), у зв'язку з чим у відповідача відсутня можливість підтвердити суму від'ємного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту за листопад 2012 року.

Крім того, як пояснили у ході судового розгляду справи представники відповідача, номери ВМД, зазначені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року, не співпадають із номерами ВМД, поданих разом із декларацією за грудень 2012 року.

При цьому, у ході розгляду справи судом з'ясовано, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за грудень 2012 року.

Стосовно застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій суд зазначає наступне.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як також з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції № 2, декларацію за грудень 2012 року подано відповідачу (зареєстровано) 16 січня 2013 року об 11 год. 31 хв. 52 сек., документ прийнято на районному рівні.

Тобто, враховуючи, що відповідачем саме протягом п'яти днів робочих днів із дня отримання декларації за грудень 2012 року засобами електронного зв'язку не надано позивачу письмового повідомлення про відмову у її прийнятті, за переконанням суду, у відповідача відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 170,00 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що з порушенням встановленого чинним податковим законодавством строку позивачем подано декларацію за серпень 2011 року.

Відповідно до підпункту 49.11.1 п. 49.1 ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

До того ж, як уже зазначалось вище, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року у справі № 826/8193-13-а визнано протиправним рішення № 3006/10/15.3-25, яким відповідач повідомив позивача про невизнання декларації за грудень 2012 року податковою звітністю, тобто по суті її неприйняття.

Стосовно заявленої представником позивача вимоги про скасування акту перевірки в частині суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 86.1, 86.4 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта, такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені п. 86.7 цієї статті.

Зокрема, згідно з п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року у справі № К/9991/36349/11 зазначено, що акт перевірки та внесення до нього даних є лише засобом документування дій контролюючого органу.

З викладених положень вбачається, що акт перевірки є службовим документом, у якому зафіксовано відповідні порушення чинного податкового законодавства та який жодним чином не може порушувати прав та інтересів позивача. Крім того, як зазначено у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі № 2а-8072/11/2670, вчинені податковим органом дії щодо складання акту документальної невиїзної перевірки не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.

Таким чином, склавши за результатами перевірки позивача акт перевірки, відповідач, за переконанням суду, діяв згідно з чинним податковим законодавством та жодним чином не порушив права та законні інтереси позивача.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з бюджету через третю особу на користь позивача суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1299346,00 грн. суд зазначає наступне.

Враховуючи правомірність складання відповідачем оскаржуваного рішення № 0000581530, за переконанням суду, відсутні підстави для стягнення з бюджету через третю особу на користь позивача суми бюджетного відшкодування у вказаному розмірі.

Зокрема, відповідно до п.п. 6-9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог ст.ст. 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 01 липня 2011 року в електронній формі з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" і "Про електронні документи та електронний документообіг" і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії.

Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Згідно з п. 17 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених п. 23 цього Порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача надала належні докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позовна вимога про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення № 0000591530, а представники відповідача не надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову в частині вказаної вимоги.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, про визнання протиправними та скасування рішень відповідача-1, а також стягнення з бюджету через третю особу коштів підлягає задоволенню в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення № 0000591530.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби від 10 червня 2013 року № 0000591530, яким товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн. (Сто сімдесят гривень 00 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

3. Позовні вимоги в іншій частині залишити без задоволення.

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." (ідентифікаційний код 30530955) судовий збір у розмірі 34,41 грн. (Тридцять чотири гривні сорок одну копійку) із Державного бюджету України.

5. Копії постанови направити (вручити) сторонам та третій особі (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин