Постанова № 33035601, 13.08.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/4084/13-а

Провадження № 2-а/116/259/13

13.08.2013 року м.. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді:Тімофеєвої Г.О.,при секретарі:Рожаєвій Ю.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Трудівської сільської ради, третя особа - ОСОБА_6, про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_3 (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача Трудівської сільської ради (далі відповідач), за участю третьої особи: ОСОБА_6 (далі третя особа) про визнання незаконним та скасування рішення 12 сесії 6 скликання Трудівської сільської ради від 15.06.2012 р. «Про затвердження технічної документації по землеустрою на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, та передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки АДРЕСА_1

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 03.07.2012 року, за позивачкою було визнано право власності на частку недобудованого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 Крім позивачки власником іншої частини недобудованого будинку є ОСОБА_6. Також даним рішенням суду було визначено порядок користування земельною ділянкою та виділено у користування позивачки частина площею 564 кв.м. та відповідачу 544 кв.м., ділянка площею 3,7 кв.м. залишена у загальному користуванні.

Але рішенням 12 сесії 6 скликання Трудівської сільської ради від 15.06.2012 року ОСОБА_6 наданий дозвіл на розробку технічної документації та передана у приватну власність вся земельна ділянка під домоволодіння АДРЕСА_1

Як вважає позивачка даним рішенням порушені її права співвласника житлового будинку та постійного землекористувача. Також рішенням Трудівської сільської ради за № 35-21/13 від 12.06.2013 року позивачу було відмовлено у видачі дозволу на розробку технічної документації по землеустрою.

У судовому засіданні позивачка та представник позивача, підтримали позовні вимоги по мотивах, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача, в судовому засіданні в задоволенні адміністративного позову заперечувала з підстав викладених в письмових заперечення на позовну заяву.

Третя особа та її представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, оскільки позивачка вже отримувала безоплатно земельну ділянку, тому у неї більше такого право немає.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, враховуючи письмові заперечення представника відповідача, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги чи заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На підставі вимог ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта власних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

03.07.2012 року рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим по справі № 118/3811/12 був задоволений позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6, за участю третьої особи - Трудівської сільської ради про поділ недобудованого житлового будинку, встановлення порядку користування земельною ділянкою. Здійснено поділ незакінченого будівництвом житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та виділено позивачу ОСОБА_3 47/100 частки житлового будинку та ОСОБА_6, 53/100 частки житлового будинку. Також даним рішенням визначено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 та виділено ОСОБА_3 у користування земельну ділянку площею 564 м.кв., ОСОБА_6 виділена земельна ділянка площею 544 м.кв.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 10.10.2012 року зазначене рішення залишено без змін та зазначено, що дане рішення набрало законної сили 10.10.2012 року.

Але згідно з рішенням 12 сесії 6 скликання Трудівської сільської ради від 15.06.2012 року «Про затвердження технічної документації по землеустрою на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, розташованих на території Трудівської сільської ради», була затверджена технічна документація з землеустрою в частині складення документів, що засвідчують право власності на земельну ділянку та передано у власність ОСОБА_6 земельна ділянки АДРЕСА_1, площею 0,1152 га.

Згідно з рішенням 20 сесії 6 скликанян від 24.04.2013 року Трудівської сільської ради за № 31-20/13, домоволодінню та земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 присвоєно адресу: АДРЕСА_1

Згідно ч.3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно ст. 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії в відповідності до ст. 8 Конституції, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частина 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку.

Пунктом 5 Рішення Конституційний Суду України від 16.04.2009року № 7-рп/2009 "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)" було визначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України). Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Згідно з п.в ч.2 ст. 89 ЗК України у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку.

Також згідно з ч.1 ст. 377 ЦК України оо особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином судом встановлено, що рішення 12 сесії 6 скликання Трудівської сільської ради від 15.06.2012 року в частині «Про затвердження технічної документації по землеустрою на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, та передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки АДРЕСА_1» прийнято з порушенням встановленого порядку, без урахування того, що у користуванні позивачки ОСОБА_3 знаходиться земельна ділянка площею 564 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 105 КАСУ адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно ч. 10 ст. 59 Закону України 21.05.1997 р. № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_3 до Трудівської сільської ради, третя особа - ОСОБА_6, про визнання незаконним та скасування рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 11, 17, 18, 23, 71, 86, 94, 104 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Трудівської сільської ради, третя особа - ОСОБА_6, про визнання незаконним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення 12 сесії 6 скликання Трудівської сільської ради від 15.06.2012 року «Про затвердження технічної документації по землеустрою на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, та передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки АДРЕСА_1

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя