Ухвала суду № 33033180, 15.08.2013, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/7558/13-ц

пр.№ 4-с/464/50/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2013 року Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Борачка М.В.

при секретарі Гарасимович Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій, просить визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Карпина В.З. від 22 липня 2013 року про зупинення виконавчого провадження.

В обґрунтування скарги покликається на те, що 29 травня 2013 р. Сихівським районним судом м.Львова ухвалено рішення про стягнення на його користь із ЗАТ «Завод комунального транспорту» грошової компенсації за невикористану відпустку у розмірі 3002 грн. 76 коп. 18 червня 2013 р. на виконання зазначеного рішення судом видано виконавчий лист на підставі якого 5 липня старшим державним виконавцем Сихівського ВДВС Львівського міського управління юстиції Карпином В.З. відкрито виконавче провадження. Однак, 22 липня 2013 р. державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про зупинення виконавчого провадження, яку вважає неправомірною та просить скасувати.

Заявник, старший державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Карпин В.З. та заінтересована особа ЗАТ «Завод комунального транспорту» в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали скарги і перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що 29 травня 2013 року Сихівським районним судом м.Львова винесено рішення про стягнення з ЗАТ «Завод комунального транспорту» в користь ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку у розмірі 3002 грн. 76 коп. 18 червня 2013 р. на виконання зазначеного рішення стягувачу видано виконавчий лист №464/3924/13-ц. на підставі якого державним виконавцем Сихівського ВДВС ЛМУЮ відкрито виконавче провадження.

22 липня 2013 р. виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови, при її винесенні державний виконавець посилався на те, що ухвалою господарського суду Львівської області від 22 травня 2006 року порушено справу про банкрутство ЗАТ «Завод комунального транспорту» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що відповідно до п.8 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для зупинення виконавчого провадження.

Однак, такий висновок державного виконавця є хибним та не ґрунтується на вимогах закону.

Так, відповідно до п.8 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Разом з тим згідно з ч.5 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Відповідно до п.п. 2.2.12 п.2.2. Інструкції зі статистики заробітної плати затвердженої Наказом Державного комітету статистики України N 5 від 13 січня 2004 року до складу фонду оплати праці входять суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги стягувача є вимогами про стягнення заробітної плати, а тому на них не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи наведене, зазначені виконавцем підстави для зупинення виконавчого провадження відсутні, а тому постанова старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Карпина В.З. від 22 липня 2013 року про зупинення виконавчого провадження є неправомірною та підлягає скасуванню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, ст.37 Законом України „Про виконавче провадження", ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"суд,-

у х в а л и в :

скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Карпина В.З. від 22 липня 2013 року про зупинення виконавчого провадження №38683278.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий