ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.
Суддя-доповідач:Хаюк С.М.
УХВАЛА
іменем України
"14" серпня 2013 р. Справа № 817/780/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Охрімчук І.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні у м.Житомирі апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "09" квітня 2013 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про визнання протиправною та скасування вимоги ,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про визнання протиправними дій щодо нарахування боргу з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік, скасування вимоги від 05.03.2013 №Ф-55 про сплату недоїмки в сумі 4572,42грн. та зобов'язання вчинення дій щодо прийняття рішення про звільнення від сплати такого внеску, мотивуючи тим, що вона є пенсіонером за віком, а тому відповідно до норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не зобов'язана.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2013 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області щодо нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 боргу з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області від 05.03.2013 №Ф-55 про сплату недоїмки в сумі 4572,42грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Присуджено на користь позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 із Державного бюджету України судовий збір у сумі 149,11грн.
Не погоджуючись з даною постановою позивач та відповідач звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять: позивач - скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог та задовольнити позовні вимоги повністю, відповідач - скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити повністю.
Представники сторін в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.
Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії та має відповідне посвідчення від 22.08.1994 серії НОМЕР_1 (а.с.8), зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Кузнецовської міської ради Рівненської області 26.04.2010 (а.а.с.9-10), та з 01.01.2012 здійснює підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування за видом діяльності 47.22 - роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах згідно зі свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2 від 30.05.2012 (а.с.11).
Згідно з довідкою УПФУ в м.Кузнецовську від 06.02.2013 №38 та протоколу від 14.08.2008 №575, ФОП ОСОБА_5 отримує пенсію за віком з 06.09.2008 (а.а.с.7,36-39 ).
05.03.2013 УПФУ в м.Кузнецовську сформовано для ФОП ОСОБА_5 вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску №Ф-55 на суму 4572,42грн. (а.а.с.21,34).
Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2013 ФОП ОСОБА_5 зверталася до УПФУ в м.Кузнецовську із заявою про припинення нарахування боргу з єдиного внеску (а.с.12), однак, відповідачем листом від 20.02.2013 №614/Д-12 було відмовлено в задоволені даної заяви (а.с.13).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того , що так як позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058-IV, то обов'язок сплачувати єдиний внесок у ФОП ОСОБА_5 відсутній.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п.4. ч.1. ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 26 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV визначено , що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:
55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;
55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Разом з тим, статтею 55 Закону №796-XII встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV.
У даному випадку положення ст.55 Закону №796-XII потрібно розуміти в контексті з положеннями ст.26 Закону №1058-IV. Відтак, пенсія за віком може бути надана особі, яка не досягла пенсійного віку, встановленого Законом №1058-IV, за умови, якщо остання працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення.
Позивачу, відповідно до вимог Закону №796-XII була призначена пенсія за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058-IV.
Частиною 4 статті 4 Закону №2464-VI визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Так, як ФОП ОСОБА_5 є пенсіонером, то вона звільнена від сплати за себе єдиного внеску і жодних інших обставин щодо існування у неї боргу не доведено, а тому у відповідача відсутні правові підстави для нарахування позивачу боргу з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Та обставина , що ФОП ОСОБА_5 була призначена пенсія із зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України №796-Х11, як потерпілій від аварії на ЧАЕС не може бути підставою для нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім того, колегія судів погоджується з позицією суду першої інстанції , що позовна вимога про зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо звільнення ФОП ОСОБА_5 від сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на майбутнє є необґрунтованою та безпідставною, так як судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин. Захист прав, свобод і інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушень, тобто необхідною умовою для прийняття рішення по суті є наявність порушення прав, свобод чи інтересів. Захист порушених прав, свобод та інтересів на майбутнє чинним законодавством не передбачено.
Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову Рівненським окружним адміністративним судом винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "09" квітня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: І.Ф.Бондарчук І.Г. Охрімчук
З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області м-н.Вараш,25-А,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400
Судове рішення № 33032774, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 817/780/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: