Рішення № 33031357, 14.08.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року Справа № 925/857/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Довганя К.І., при секретарі - Бойко Т.В., за участю представників сторін: позивача - Хіцевич О.Ю. за довіреністю, відповідача - Смаглій В.М. - адвокат, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" до фізичної особи - підприємця Мушкіна Євгена Євгеновича про стягнення 18656,37 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 18656,37 грн. боргу відповідно до умов укладеного між сторонами договору овердрафту від 08.02.2012 р. №10/12-ОВ, з яких: 16256,67 грн. простроченої заборгованості за основною сумою овердрафту, 1698,21 грн. заборгованості за простроченими процентами за користування овердрафтом та 701,49 грн. пені.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань відповідно до умов укладеного договору за користування кредитом овердрафт.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.08.2013 р. до 13.08.2013 р.

В ході розгляду справи представником відповідача подано відзив на позов, в якому останній проти позову заперечив. Заперечення вмотивовано тим, що банком в односторонньому порядку було припинено надання відповідачу овердрафту і це, на його думку, призвело до несвоєчасного погашення відповідачем боргу за цим договором. Крім того, відповідач зазначає, що 09.01.2013 р. банк був позбавлений банківської ліцензії, тому не міг здійснювати кредитні операції, у зв'язку з чим ним безпідставно нараховано заборгованість по процентам за користування овердрафтом, а також пеню.

Крім того, представником відповідача подано суду заяву про припинення провадження у справі. Заяву вмотивовано тим, що умовами договору овердрафту (п.10.5) визначено, що всі спори, які виникають в ході його виконання сторони зобов'язуються передати на вирішення Постійнодіючому третейському суду при Всеукраїнській громадській організації «Захист прав споживачів фінансових послуг».

Також, представником відповідача подано заяву про розстрочку виконання рішення суду. Заява вмотивована тим, що відповідач не зможе здійснити повне погашення заборгованості по овердрафту, оскільки виконання рішення суду державною виконавчою службою спричинить до накладення арештів на рахунки, майно та товари в обороті і призведе до повного блокування його господарської діяльності та неможливості отримання доходу.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

08.02.2012 р. сторонами укладено договір овердрафту № 10/12-ОВ.

Відповідно до умов договору відповідачу надано овердрафт на поповнення оборотних коштів з лімітом 20000,00 грн. терміном користування по 07.02.2013 р. включно, зі сплатою процентів за користування коштами за ставкою 25% річних.

Згідно п. 4.1 договору облік заборгованості за овердрафтом здійснюється за рахунком №2600.2.04553.001, відкритий у банку.

П. 5.2 договору передбачено, що проценти нараховуються щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів користування овердрафтом і фактичних залишків по дебетовому сальдо за поточним рахунком. При розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у році. Нарахування процентів за користування овердрафтом починається з першого дня утворення дебетового залишку на поточному рахунку позичальника і припиняється в передостанній день терміну користування овердрафтом.

П. 9.2 договору передбачено, що за повне або часткове прострочення сплати процентів за користування овердрафтом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня.

На підставі укладеного сторонами договору №10/12-ОВ від 08.02.2012 р. позивач надав відповідачу овердрафт на поповнення оборотних коштів з лімітом 20000,00 грн.

Відповідач на час звернення позивача з позовом не повернув банку суму овердрафту 16256,67 грн.

Між публічним акціонерним товариством "ЕРДЕ БАНК" (банк за договором, позивач у справі) та фізичною особою-підприємцем Мушкін Євген Евгенович (позичальник за договором, відповідач у справі) 08.02.2012 р. було укладено "Договір зростання" договір про надання овердрафту №10/12-ОВ (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого банк зобов'язаний надати позичальнику овердрафт на умовах цього договору, а позичальник зобов'язаний повернути банку заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти за користування овердрафтом та інші платежі на умовах, що передбачені цим договором. овердрафт надається позичальнику для оплати платіжних документів на суму, що перевищує залишок на його поточному рахунку, відкритому в банку, в межах встановленого йому ліміту.

Умовами договору визначено, зокрема, наступне:

- ліміт овердрафту складає 20 000,00 грн. - п. 1.2 Договору;

- за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 25 (двадцять три) проценти річних - п. 1.3;

- термін користування овердрафтом закінчується 07 лютого 2013 року включно - п. 1.4;

- облік заборгованості за овердрафтом здійснюється за рахунком № 2600.2.04553.001, відкритим в Банку, що за умовами Договору має найменування поточний рахунок - п. 4.1;

- овердрафт надається Позичальнику шляхом сплати протягом банківського операційного часу платіжних документів Позичальника з його поточного рахунку в Банку в сумах, які перевищують фактичний залишок коштів на поточному рахунку - п. 4.2;

- Позичальник повинен повернути Банку основну суму боргу за овердрафтом, що обліковується за поточним рахунком, не пізніше строку, вказаного в п. 1.4 цього Договору - п. 7.1;

- проценти нараховуються та сплачуються щомісяця;

- платежі Позичальника за цим Договору здійснюються шляхом перерахування коштів з будь-якого поточного рахунку Позичальника;

На виконання умов договору позивачем надавався відповідачу кредит у формі овердрафту, що підтверджується копіями банківських виписок по особовому рахунку за відповідні періоди.

У зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань, непогашенням заборгованості . за основною сумою овердрафту в установлений в договорі строк, заборгованості за простроченими процентами за користування овердрафтом по 30.03.2013 в сумі 16256,67 грн., позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача вказаної сум и заборгованості та нарахував до стягнення 701,49 грн пені за прострочення виконання умов договору щодо повернення основної суми овердрафту в період з 08.02.2013 по 23.05.2013. та процентів за користуванння овердрафтом в сумі 1698,21 грн. за період з 01.12.2012 рн. По 30.04.2013 р.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення частково, з огляду на наступне.

"Договір зростання" договір про надання овердрафту №10/12-ОВ від 08.02.2012 р. укладений сторонами за своєю правовою природою відноситься до кредитних договорів, а тому до нього застосовуються положення глави 71 Цивільного кодексу України.

За приписом статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Відповідно до статей 202 ГК України, 525, 526, 599 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд приходить до висновку, що позивач довів і належними доказами підтвердив факт наявності простроченої заборгованості відповідача за основною сумою овердрафту в сумі 16256,67грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Також суд вважає, що позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню на вказану заборгованість.

Щодо заперечень відповідача, то суд, оцінивши доводи, викладені у них, приходить до наступних висновків.

Твердження відповідача про наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, з посиланням на умови договору п. 10.5 про передачу даного спору на вирішення третейського суду, є безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Пунктом 3 ухвали Конституційного суду України від 14.10.97 р. № 44-з встановлено, що правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ. Натомість, третейський розгляд спорів - це вид недержавної юридичної діяльності.

Право суб'єкта господарювання звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів передбачено ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, а п. 1 ч. 1 ст. 12 цього ж Кодексу встановлено підвідомчість справ господарським судам у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні договорів.

Право на звернення до суду і заборону позбавлення права на розгляд справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом, встановлено ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Тобто, в даній ситуації у суб'єкта господарювання за будь-яких умов існує право на звернення до господарського суду, а позбавлення його такого права забороняється.

Згідно з ч. 3 ст. 1 ГПК України угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Право сторін передати підвідомчий господарським судам спір на вирішення третейського суду, крім окремо визначених спорів, передбачено ч. 2 ст. 12 ГПКУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди», юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Отже, звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно на свій розсуд вибирає способи захисту порушених або оспорюваних інтересів. Третейська угода є обов'язковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність не свідчить про обов'язок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до третейського суду, не тягне за собою позбавлення права особи на звернення з позовом до господарського суду та не забороняє господарському суду розглядати і вирішувати по суті такий спір.

Закон України «Про третейські суди» передбачає виключно право, а не обов'язок сторін на звернення до цього суду. Окрім того, необхідна наявність волі обох сторін для виникнення у третейського суду підстав для розгляду спору по суті. За відсутності волі однієї із сторін на звернення до третейського суду, чинне законодавство України жодним чином не позбавляє цю сторону права на звернення до господарського суду.

Таким чином, навіть за наявності третейського застереження у договорі та заперечень другої сторони, звернення суб'єкта господарювання з позовом до господарського суду та розгляд господарським судом спору по суті є правомірним.

Отже, коли між сторонами укладена третейська угода, але одна із сторін заперечує проти розгляду спору у третейському суді, то друга сторона має право на захист своїх інтересів в судовому порядку, а саме: в господарському суді, що підтверджується судовою практикою - постанови ВГСУ від 09.04.2013р. у справі № 5023/6007, від 11.01.2012р. у справі № 25/5005/12528/2011 та від 06.12.2011р. у справі № 17/085-11 (копії додаються).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 5 Закону України "Про третейські суди" зазначає, що юридичні або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виник з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону.

Зі змісту цього Закону випливає, що спочатку повинен виникнути спір про право цивільне або господарське, а потім вже сторони складають третейську угоду про передачу цього конкретного спору на розгляд третейському суду.

Діюче законодавство не передбачає права осіб укладати третейську угоду про передачу на вирішення третейському суду невизначеної або необмеженої кількості спорів, які можуть виникнути між сторонами договору у майбутньому. Такі домовленості звужують право осіб на судовий захист тільки в третейському суді, що суперечить вимогам ст. 55 Конституції України та ст. 1 ГПК України.

Статтею 2 Закону України "Про третейські суди" визначено термін "третейська угода" як угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом. З цього також можна зробити висновок щодо часових меж - спір вже існує, а також щодо суті спору - він вже конкретно визначений, і за обопільною згодою сторін договору включається в третейську угоду.

Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди", третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначена підвідомчість справ третейським судам, а також наведено перелік спорів, що не підлягають розгляду третейськими судами.

Зокрема, п. 13 ч. 1 ст. 6 Закону передбачає виняток, а саме: справи, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство.

Зважаючи на те, що Постановою Правління Національного банку України від 09.01.2013 р. № 4 відкликано ліцензію та розпочато ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» (копія додається), а Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.01.2013 р. №3 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «ЕРДЕ БАНК» призначено Куреного О.В. (копія додається) та, відповідно, до ч. 2 ст. З Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

У відповідності до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Відповідно до ст. 44 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає порядок ліквідації банку і призначення уповноваженої особи Фонду, а саме:

1. Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

2. Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку:

1) відповідно до плану врегулювання;

2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання;

3) в інших випадках, передбачених цим Законом.

3. Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

4. Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

5. Ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до одного року, а системоутворюючих банків - на строк до двох років.

Стаття 46 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає наслідки призначення уповноваженої особи Фонду:

1. Уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

2. З дня призначення уповноваженої особи Фонду:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

3. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

4. Протягом трьох днів з дня призначення уповноваженої особи Фонду керівники банку (або уповноважена особа, якщо в банку здійснювалася тимчасова адміністрація) забезпечують передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку уповноваженій особі Фонду. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Стаття 47 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає організацію роботи уповноваженої особи Фонду;

1. Уповноважена особа Фонду визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 цього Закону.

2. Рішення уповноваженої особи Фонду є обов'язковими для виконання працівниками банку, що ліквідується.

3. Уповноважена особа Фонду:

1) діє без довіреності від імені банку, що ліквідується, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку;

2) звітує за результатами своєї роботи перед виконавчою дирекцією Фонду.

4. Уповноважена особа Фонду має право залучати до своєї роботи інших спеціалістів, оплата праці яких здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Фонду за рахунок банку, що ліквідується, в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду.

А ст. 48 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає безпосередньо повноваження уповноваженої особи Фонду, а саме:

1. Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

1) виконує повноваження органів управління банку;

2) приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу та виконує функції з управління та реалізації майна банку;

3) складає не пізніше ніж через три дні з дня свого призначення перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду;

4) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів;

5) у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб;

6) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю;

7) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх;

8) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, які підлягають обов'язковому зберіганню;

9) виконує повноваження, які визначені частиною другою статті 37 цього Закону;

10) здійснює відчуження активів і зобов'язань банку в разі, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

2. Уповноважена особа Фонду може здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та/або нормативно-правовими актами Фонду, які є необхідними для завершення процедури ліквідації банку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 22 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, що також підтверджує доводи позивача про те, що позивачем є державний орган і спір не може розглядатись в третейському суді.

Таким чином, на момент звернення до господарського суду Черкаської області для відновлення свого порушеного права шляхом стягнення з боржника Банку заборгованості в межах судового провадження, АТ «ЕРДЕ БАНК» діяв не як самостійна установа, а, безпосередньо як державна організація в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію, тому припинення провадження у справі відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та ст. 5 Закону України «Про третейські суди» неможливе. Дана позиція міститься в постановах Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. у справі № 911/361/13-г та від 26.03.2013р. у справі № 5011-35/18309-2012р.

Також, не заслуговують на увагу заперечення відповідача щодо стягнення боргу за простроченою сумою овердрафту на нарахованої на цю суму пені в сумі 701,49 грн. за період з 08.02.2013 по 23.05.2013р., оскільки вони не грунтуються на Законі.

В той же час, приймаючи рішенння у данній справі, суд приходить до висновку про часткове задоволенння позову в частині заявлених вимог щодо нарахованих процентів за користування овердрафтом, виходячи з наступного.

Пунктом 5.2. Договору овердрафту - нарахування процентів за користування овердрафтом починається з першого дня утворення дебетового залишку на поточному рахунку позичальника і припиняється в передостанній день терміну користування овердрафтом, зазначеного у п. 1.4. цього Договору.

Виходячи з даного пункту нарахування процентів за користування овердрафтом припиняється 06 лютого 2013 року.

Як вбачається з розрахунку позивача, проценти ним нараховано за період з 01.12.2012 рн. по 30.04.2013 р.

Тому нарахування після зазначеної договором дати процентів є безпідставним.

Відповідно до перерахунку, зробленого судом розмір процентів за користування овердрафтом, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 785,16 грн.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суд не задовольняє, оскільки у ньому не названо обставин, які можуть свідчити про те, що не застосування такого розстрочення призведе до утруднення чи неможливості виконання рішення у даній справі.

Оскільки, відповідно до п. 22 ст. 5 Закону України „Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору то обов'язок оплати судового збору покладається на відповідача в доход державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Мушкіна Євгена Євгеновича, вул. Гайдара, 7, кв. 80, м. Черкаси, ідентифікаційний номер 3275515931 на користь публічного акціонерного товариства "Ерде Банк", вул. П.Сагайдачного/Ігорівська, 10/5А, м. Київ, ідентифікаційний код 34817907 - 16256,67 грн. боргу, 701,49 грн. пені, 785,16 грн. процентів за користування овердрафтом.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Мушкіна Євгена Євгеновича, вул. Гайдара, 7, кв. 80, м. Черкаси, ідентифікаційний номер 3275515931 в доход державного бюджету через ДПІ у м. Черкаси - 1720,50 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.08.2013 р.

Суддя К.І.Довгань