Рішення № 33031242, 12.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2013 р. Справа № 914/2732/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГалІО", м.Львівдо відповідача:Комунальне підприємство "Старий Самбіртеплоенерго", м.Старий Самбір Львівської областіпро: стягнення заборгованості в сумі 11 071, 75 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: Чирик А.І. - адвокат; Чернецький О.С.- директор.

від відповідача: не з»явився

Права та обов'язки, передбачені ст. ст20, 22 ГПК України суд роз'яснив представникам Позивача, які з"явилися в судове засідання. Заяви про відвід судді не надходили.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГалІО", м.Львів до Комунальне підприємство "Старий Самбіртеплоенерго", м.Старий Самбір Львівської області про стягнення заборгованості в сумі 11 071, 75 грн. боргу. Позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача судові витрати по справі.

Провадження у даній справі порушено господарським судом Львівської області ухвалою від 17.07.2013 року та призначено розгляд справи на 05.08.2013 року. Вимоги до сторін висвітлені в ухвалі суду про порушення провадження у справі.

Ухвала про порушення провадження у справі отримана Позивачем 22.07.2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення № 79014 08280616 від 18.07.2013 року (за вх.№ 29851/13 від 25.07.2013 року). Ухвала про порушення провадження у справі отримана Відповідачем 23.07.2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення № 79014 08280608 від 18.07.2013 року (за вх.№ 30165/13 від 25.07.2013 року).

05.08.2013 року від Позивача через канцелярію суду поступило клопотання вих..№270 від 05.08.2013 року (за вх. №31263/13 від 05.08.2013 року) про долучення до матеріалів справи документів витребовуваних ухвалою про порушення провадження у справі. У переліку документів, які долучені відповідачем до справи, зокрема: копія Статуту на підставі якого діє відповідач; копія Витягу з ЄДРПОУ з відомостями про відповідача ; копія акту звіряння розрахунків між сторонами станом на 15.07.2013 року у якому підтверджується наявність боргу відповідача перед позивачем в сумі 11071,75 грн. за договором підряду №421121 від 24.12.2012р.; копія договору підряду №421121 від 24.12.2012 року; лист вих.№271 від 05.08.2013 р у якому відповідач просить відтермінувати рішення суду терміном на один рік, у зв»язку з важким фінансовим становищем. У клопотанні вих.№270 від 05.08.2013 року (підписаному директором КП «ССТКЕ» Клибаник М.Д. та завіреному гербовою печаткою відповідача, останнім борг визнається повністю.

З підстав, наведених в ухвалі від 05.08.2013 року , розгляд справи відкладався на 12.08.2013 року.

Позивач вимоги суду, згідно ухвал по справі виконав: подав витребувані документи , забезпечив у судове засідання явку директора товариства та адвоката Чирик А.І., які з підстав наведених у позовній заяві та наданих суду поясненнях позовні вимоги підтримали повністю, просять задоволити. Щодо відстрочки виконання рішення за клопотанням відповідача заперечують повністю та просять відхилити, з підстав необгрунтованості та недоведеності.

Відповідач в судове засідання 12.08.2013 року явку повноважного представника не забезпечив.

У статті 22 ГПК України викладено процесуальні права та обов"язки сторін, серед яких, зокрема і право сторони знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, тощо.

Викладені в ст.22 ГПК України права та обов"язки виникають з моменту набуття стороною відповідного процесуального статусу. Права позивача виникають з моменту подання позову до господарського суду, права відповідача -з моменту перед"явлення до нього позову.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу , в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено відповідачу можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону ( ст.ст.43,69,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши поясненняпозивача, суд встановив наступне.

Між Комунальним підприємством «Старий Самбіртеплоенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГалІО» укладено договір підряду № 421121 від 24.12.2012 року.

Відповідно до умов даного Договору Позивач розробив, а Відповідач прийняв проектну документацію, зазначену у п.1.2.Договору.

Факт прийняття робіт підтверджується актом передачі-приймання виконаних робіт від 29.12.2012 року.

Згідно п.2.1. Договору вартість робіт становить 11 071, 75 грн. Відповідно до п.2.2.1 Договору Замовник зобов»язаний після підписання Договору здійснити попередню оплату у розмірі 3300, 00 грн.

Згідно до п.2.2.2. Договору подальша оплата виконаних робіт здійснюється поетапно на підставі Актів здачі-приймання виконаних робіт, протягом 3 календарних днів після їх підписання Сторонами.

Позивач стверджує, що Відповідач оплати за виконані роботи не здійснив і станом на день подання позову його заборгованість становить 11 071, 75 грн. Відповідач визнав суму боргу - 11 071,75 грн. (клопотання вх.№31263/13), підтвердив суму боргу в акті звіряння взаємних розрахунків за договором №421121 від 24.12.2012 року; просить відтермінувати виконання рішення суду на один рік, у зв»язку з важким фінансовим становищем (документів в підтвердження важкого фінансового становища в додаток до листа вих.№271 від 05.08.2013р., у якому заявлено клопотання про відтермінування виконання рішення суду), як і станом на момент прийняття рішення у справі відповідач не подав.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов"язання , які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять його умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

24.12.2012 року між сторонами у справі був укладений договір підряду № 421121.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов"язання за договором виконав.

Згідно договору №421121 від 24.12.2012 року Позивач розробив та передав, а Відповідач прийняв проектну документацію, а саме по вузлу обліку теплової енергії та системи автоматизації для котельні за адресою вул.Проектна, 10а в м. Старий Самбір.

Відповідач не оплатив виконані Позивачем роботи; доказів здійснення відповідачем платежів на суму 11 071,75 грн. суду не надано і на такі обставини сторони не посилаються, а у поданому клопотанні (вх.№31263/13) відповідач підтвердив , що визнає борг повністю.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов"язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника) , а замовник зобов"язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов"язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови , що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або , за згодою замовника - достроково.

Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов"язаннями, а статтями 525,526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом , іншими законами та договором.

Відсутність коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення договірного зобов"язання.

Окрім того, відповідно до ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов"язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов"язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов"язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов"язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Із врахуванням вищенаведеного, вимога позивача про стягнення 11071, 75 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення повністю.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем зобов»язань за договором підряду №421121 від 24.12.2012 року щодо сплати коштів в сумі 11 071,75 грн., останній визнає. За умовами договору (2.2.2) виконані замовником роботи проводяться поетапно, на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт, протягом трьох календарних днів після їх підписання сторонами.

В засіданні оглянуто оригінали договору підряду №421121 від 24.12.2012 року, протоколу погодження договірної ціни (додаток №1 до договору), Акту №1 передачі-приймання виконаних робіт, підписаного сторонами 29.12.2012 року (в оригіналі Акт №1 завірений печаткою підрядника, ТзОВ «ГалІО».)

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані, є такими , що заявлені правомірно, відповідно, підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За вимогами пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України ,,Про судовий збір'' ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру - один розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України ,,Про державний бюджет України на 2013 рік'' розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2013 р. складав 1147 грн.

Виходячи з наведеного, позивач при поданні позовної заяви на розгляд до господарського суду про стягнення з відповідача 11 071, 75 грн. заборгованості сплатив в доход держбюджету України судовий збір в сумі 1720, 50 грн. по платіжному дорученню №4287 від 05.07.13 року.

Таким чином, відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1720, 50 грн. судового збору.

Щодо судових витрат на оплату послуг адвоката.

Зазначені витрати включаються до судових витрат, оскільки відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру» (новоприйнятого закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно із Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розмір гонорару адвоката визначається відповідним договором про надання правової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2013 року між Адвокатським об"єднанням «Західноукраїнська юридична колегія» в особі президента об"єднання Семенова Владлена Олександровича, що діє на підставі Статуту ( надалі -Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГалІО» в особі директора Чернецького Олега Степановича, що діє на підставі Статуту (надалі-Клієнт), укладено договір №02/07 про надання адвокатських послуг (надалі-Договір).

Відповідно до п.2.1.1. даного договору Виконавець бере на себе обов»язок надати замовнику консультації, провести експертизу документів, підготувати та подати до Господарського суду Львівської області позовну заяву по справі про стягнення з КП «Старий Самбіртеплокомуненерго» заборгованості. Виконання зобов»язань сторони оформляють актом виконаних робіт (п.3.2). За надані виконавцем послуги замовник сплачує винагороду в розмірі 1000,00 грн. протягом десяти днів з моменту отримання рахунку від виконавця (п.3.1).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Представник позивача ,адвокат Чирик Андрій Іванович, представляє інтереси клієнта у справі та надавав адвокатські послуги у справі через Адвокатське об"єднання «Західноукраїнська юридична колегія» і саме на виконання Договору, укладеного між адвокатським об"єднанням (Адвокатом) та Позивачем ТзОВ «ГалІО» (Клієнтом), що стверджується наказом № 01-ВК від 22.08.2008 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №1826, виданим на підставі рішення Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08.06.2012 року №2.

Згідно акту виконаних робіт адвокат виконав доручення клієнта на підставі договору №02/07 від 02.07.2013 року про надання адвокатських послуг, вартістю 1000,00 грн., правову допомогу надав в повному обсязі, а клієнт оплатив винагороду в сумі 1000 грн. - відповідно до п.3.1 даного договору, що підтверджується платіжним дорученням №4314 від 09 липня 2013 року.

У випадку укладення клієнтом договору з юридичною особою представництво інтересів у суді здійснює працівник цієї юридичної особи. Користуючись правом, наданим цивільним законодавством, зокрема ст. 628 ЦКУ, при укладенні договору сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться в змішаному договорі, створивши таким чином договір, який міститиме умови договору про надання послуг і договору доручення. На підставі такого договору юридична особа (наприклад, юридична компанія) уповноважує на представництво інтересів клієнта в суді свого працівника (адвоката).

Позивачем надано до матеріалів справи документи для підтвердження надання адвокатом правової допомоги, це зокрема : договір про надання правової допомоги; документи, які підтверджують факт перебування адвоката в трудових відносинах з юридичною особою, із якою укладено договір; акт виконаних робіт , передбачених умовами договору про надання адвокатських послуг; рахунком-фактурою №20 від 02 липня 2013 року, який виставлений Адвокатським об»єднанням «Західноукраїнська юридична колегія» до оплати позивачу 1000,00 грн. і який оплачений позивачем повністю ( в сумі 1000,00 грн.); платіжним дорученням №4314 від 09 липня 2013 року; свідоцтвом №1826, виданим на підставі рішення Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08.06.2012 року №2.,про право на заняття Чирик Андрієм Івановичем адвокатською діяльністю.

Проте, суд вважає, що зазначена сума з оплати послуг адвоката - 1000 грн., є явно завищеною.

Формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

Згідно ст. 33 Правил адвокатської етики, серед факторів, які можуть бути враховані при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, є ціна позову. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження, вартість економних транспортних послуг, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалась в країні або регіоні, наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг, тривалість розгляду і складність справи тощо.

Таким чином, беручи до уваги ціну позову та рівень складності спору, суд вважає, що розумною платою за послуги адвоката в даному випадку є 554 грн., що складає 5% від заявленої до стягнення суми боргу.

Щодо клопотання відповідача (вих..№271 від 05.08.2013р.) про відтермінування виконання рішення суду у даній справі терміном на один рік, у зв»язку із важким фінансовим становищем ( клопотання подано до суду 05.08.2013р., в додаток до листа відповідача вих..№270 від 05.08.2013 р., який зареєстрований за вх..№31263/13), то суд зазначає наступне.

У відповідності до п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення , має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому слід враховувати приписи ст.121 ГПК про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони або за своєю ініціативою господарський суд , залежно від обставин справи, може у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши клопотання Відповідача про відстрочку виконання рішення суду, з мотивів складної фінансово-економічної ситуації, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає до задоволення, у зв"язку із необґрунтованістю. При цьому суд виходив із наступного.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 9 від 17.01.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз"яснив, що застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, що и відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом.

Підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункти 7.1.1. 7.2. постанови).

Отже, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

Виходячи із наведеного, законодавець, у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення, однак відповідач таких обставин не наводить і їх наявність на даній стадії судового процесу не доводить в порядку, визначеному ст.ст.33,34 ГПК України.

Суд вважає саме лише твердження відповідача про важке фінансове становище недостатнім для задоволення клопотання про відстрочку виконання рішення.

Слід зазначити і те, що кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому.

Отже, відповідачем не обґрунтовано винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у даній справі чи роблять таке виконання неможливим, не подано належних та допустимих доказів, які б могли бути підставою для відстрочки виконання рішення суду, клопотань про витребування відповідних доказів відповідачем не подавалося. Також відповідачем не доведено, що ті обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду на даний момент (зокрема, важке фінансове становище), зміняться в майбутньому після можливого відстрочення виконання рішення та нададуть йому (відповідачу) змогу виконати рішення в повному обсязі. Відповідачем не наведено жодних доводів та доказів того, що підприємством вживаються та чи вживатимуться на майбутнє заходи щодо покращення результатів господарської діяльності.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання відповідача за вих.№271 від 05.08.2013 року про відтермінування виконання рішення суду у даній справі терміном на один рік.

Згідно ст. 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Пунктом 1 статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У задоволенні клопотання відповідача про відтермінування виконання рішення на один рік суд відмовляє відповідачу на даній стадії судового процесу. Однак, така відмова не позбавляє права відповідача звернутись до суду із відповідною заявою в порядку ст.121 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1,2,22,25,32,33,34,36,43,44, 49,75,82,83,84,85 Господарського процесуального кодексу України , Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд -

Вирішив:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Старий Самбіртеплоенерго» (82000, м.Старий Самбір Львівської області, вул.Лева Галицького, 98, код ЄДРПОУ 30171004) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалІО» (79066, м. Львів, вул.Морозна, 31/35, код ЄДРПОУ 35620697) 11 071, 75 грн. боргу , 1720,50 грн. судового збору та 554,00 грн. витрат на адвокатські послуги.

3.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

4. У відстрочці виконання рішення суду на 1 рік, згідно клопотання викладеного у листі відповідача за вих.№ 271 від 05.08.2013 року, відмовити повністю.

В судовому засіданні 12.08.2013 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого у справі рішення. Повний текст рішення виготовлено 16.08.2013 р.

Суддя Кітаєва С.Б.